06.05.19

33/812/162/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«6» травня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд

у складі: головуючої - судді Фаріонової О.М.

за участю секретаря Тимошенка О.С.

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 1 квітня 2019 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Миколаєві, навчається в Миколаївському базовому медичному коледжі на ІІІ курсі, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

- визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 грн. з конфіскацією собаки по кличці Чапа, жіночої статі, породи метис.

Згідно постанови судді, 27 січня 2019 року, близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_1, знаходячись по АДРЕСА_1, вигулювала собаку без намордника, внаслідок чого, собака вкусив за ногу ОСОБА_2 Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 154 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням судді та просить постанову скасувати в частині конфіскації тварини. Стверджує, що вона дійсно є власником собаки, але не вона вела собаку на прогулянку без намордника, а її друг.

Зазначає, що собака є улюбленцем дітей та сусідів, а потерпіла ОСОБА_2 проявила негативне ставлення до собаки, у зв'язку з чим собака захищалась природнім способом від поведінки потерпілої.

Заслухавши ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд встановив наступне.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці вимоги закону дотриманні суддею при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

В суді першої інстанції ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, визнала частково та пояснила, що вона дійсно вигулювала собаку на повідку без намордника. Потерпіла ОСОБА_2 пройшла біля собаки дуже близько, та собака не вкусив, а вхопив її зубами за ногу.

Окрім пояснень ОСОБА_1, її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, доведена наявними у справі доказами, а саме: даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, з якого слідує, що 27.01.2019 р. ОСОБА_1 вигулювала собаку без намордника, внаслідок чого, собака вкусив за ногу ОСОБА_2; копією ветеринарного паспорта України, з якого вбачається, що власником собаки по кличці Чапа, породи метис, є ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1; письмовою заявою потерпілої ОСОБА_2 на ім'я начальника Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області від 01.02.2019 р., в якій потерпіла повідомила, що собака, яка належить ОСОБА_1, її вкусила за ногу.

Згідно письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2, а також її показань в суді, собаку вів хлопець, який йшов поряд із ОСОБА_1

Собака була без намордника, а вона проходила мимо та оскільки вона панічно боїться собак, то стала обходити її з боку. Коли вона майже оминула тварину, собака ззаду вкусила її за ліву ногу. Вона звернулася до лікарні, де їй становили діагноз: укушена рана лівої голені.

Вказані пояснення потерпілої ОСОБА_2 підтверджуються копією виписки лікаря травматолога від 30.01.2019 р.

Положеннями ч. 2 ст. 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вигулювання собак без повідків і намордників, що спричинило заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суддя, дослідивши докази, та надавши їм оцінку в їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП. Дані висновки судді апелянтом не оспорюються.

Що стосується доводів апелянта про те, що вона не погоджується з рішенням суду в частині конфіскації тварини - собаки по кличці Чапа, породи метис, то вони є такими, що не ґрунтуються на законі, з огляду на наступне.

Згідно положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При визначенні виду та розміру стягнення, суддя достатньо врахував характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу ОСОБА_1, яка навчається та вчинила адміністративне правопорушення вперше.

В суді першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 вину визнала частково, стверджуючи, що саме потерпіла спровокувала вчинення адміністративного правопорушення, що свідчить про відсутність її щирого каяття у вчиненому адміністративному правопорушенні. Отже, відсутні обставини, що помякшують відповідальність ОСОБА_1

Відсутні підстави для скасування постанови в частині конфіскації тварини, про що просить апелянт, оскільки законом передбачена обов'язкова конфіскація тварини у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 154 КУпАП.

Отже, стягнення ОСОБА_1 призначено в межах санкції ч. 2 ст. 154 КУпАП. З огляду на наведене, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 1 квітня 2019 року у відношенні ОСОБА_1, - залишити без змін.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Фаріонова