ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2019 року м. Кропивницький

справа № 387/458/17

провадження № 22-ц/4809/736/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С.М., суддів: Карпенка О.Л., Кіселика С.А.,

секретар судового засідання Кравченко Я.С.,

учасники справи:

позивач - Фермерське господарство «Волков В.В.», в особі директора ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третя особа - Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Волков В.В.», в особі директора ОСОБА_2, на ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2019 року у складі головуючого судді Гарбуз О.А. про залишення без розгляду позову Фермерського господарства «Волков В.В.» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_4 про визнання договору надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № 927 від 13.05.2016 року недійсним з моменту укладення,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

25.05.2017 року Фермерське господарство «Волков В.В.» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_4 (СФГ ОСОБА_4.) про визнання договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № 927 від 13.05.2016 року недійсним з моменту укладення.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2019 року цивільну справу за позовом ФГ «Волков В.В.» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Селянське (фермерське) господарство ОСОБА_4 про визнання договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № 927 від 13.05.2016 року недійсним з моменту укладення - залишено без розгляду.

Роз'яснено, що залишення позову без розгляду не позбавляє права позивача повторно звернутися до суду з даним позовом після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що представник ФГ «Волков В.В.», яке належним чином повідомлене про час і місце розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання, а заява про розгляд справи у його відсутність або ж відкладення судового засідання, до суду не надходила.

Суд також зазначив, що 12.12.2018 року у зв'язку з неявкою відповідачів підготовче судове засідання відкладено на 11.01.2019 року.

11.01.2019 року представник позивача в підготовче судове засідання не з'явився з невідомих суду причин. Про розгляд справи повідомлявся належним чином про, що свідчить розписка про отримання повістки про виклик до суду. 11.01.2019 року до суду надійшло клопотання від відповідача ОСОБА_4 про розгляд підготовчого засідання у його відсутності, також надіслано відзив на позовну заяву. Інші учасники справи в підготовче засідання не з'явилися у зв'язку з чим підготовче засідання відкладено на 21.01.2019 року.

21.01.2019 року представник позивача в підготовче судове засідання не з'явився з невідомих суду причин. Про дату час та місце підготовчого судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив. Заява про розгляд справи у його відсутність або ж відкладення судового засідання, до суду не надходила. В зв'язку з неявкою всіх учасників процесу, підготовче засідання відкладено на 05.02.2019 року.

Крім того, суд визнав таким, що не підлягає задоволенню, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в справі № 387/715/18, що розглядається Добровеличківським районним судом Кіровоградської області, у зв'язку із залишенням без розгляду даної цивільної справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Представник позивача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення цивільної справи на розгляд за встановленою підсудністю до суду першої інстанції, територіальна юрисдикція якого відповідає положенням ч.1 ст. 27 ЦПК України, .

Зазначив, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Суд безпідставно дійшов висновку, що ФГ «Волков В.В.» належним чином повідомлене і повторно не з'явилося в судове засідання, а заява про розгляд справи у його відсутність або ж відкладення судового засідання, до суду не надходила.

У зв'язку з залишенням без розгляду цивільної справи № 387/458/17, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в справі № 387/715/18, що розглянуто Добровеличківським районним судом Кіровоградської області (а.с.81 т.2).

Звертає увагу, що 26.12.2018 року до Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області за вхід. № 10872 надійшла заява ФГ «Волков В.В.» від 18.12.2018 року про розгляд цивільної справи № 387/458/17 за його відсутністю (а.с.196 т.2).

За штатним розписом у Новоукраїнському районному суді Кіровоградської області склад суддів визначений у кількості 6 осіб (наказ Державної судової адміністрації України № 843 від 08.08.2017 року), фактично здійснює правосуддя лише один суддя, який розглядає усі справи, що підсудні суду загальної юрисдикції за даною територіальною підсудністю, деякі справи передаються на розгляд з прилеглих районів Кіровоградської області (як у випадку зі справою № 387/458/17), що вкрай негативно впливає на якість, як дослідження обставин справи так й на мотивувальну виваженість самого судового рішення, що є неприпустимим.

Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Проте, не зважаючи, що обидва відповідача зареєстровані у Добровеличківському районі Кіровоградської області, розгляд справи здійснюється судом Новоукраїнського району Кіровоградської області, що ставить під сумнів правомірність прийнятого рішення за результатами розгляду справи судом, до територіальної юрисдикції якого справа № 387/458/17 не відноситься.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.37 т.3).

Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню з таких підстав.

Встановлено, що ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20.11.2018 року у складі судді Гарбуз О.А. прийнято до провадження справу за позовом ФГ «Волков В.В.» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) № 927 від 13.05.2016 року недійсним з моменту укладення, в порядку загального позовного провадження, та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 12.12.2018 року на 14.00 год. (а.с.163-164 т.2).

Розгляд справи неодноразово відкладався на інші дати, а саме: на 12.12.2018 року, 11.01.2019 року, 21.01.2019 року, у зв'язку з неявкою учасників справи (а.с.174, 226 т.2, а.с.3 т.3).

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони мають право очікувати, що ці норми застосовуються.

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.

Нормами п. 1 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, визначено, що за результатами підготовчого судового засідання, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Суд першої інстанції в обгрунтування оскарженої ухвали зазначив, що позивач та його представник, будучи належним чином двічі повідомлені про дату, час і місце судового засідання, повторно в судові засідання не з'явилися, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з таких підстав.

Згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частинами 2-4 ст. 130 ЦПК передбачено, що розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (ч. 5 ст. 128 ЦПК).

Згідно наявних в матеріалах справи повідомлень про вручення поштового відправлення судову повістку на 21.01.2019 року ФГ «Волков В.В.» отримало 29.01.2019 року (а.с.39 т.2), судову повістку на 05.02.2019 року отримано 02.02.2019 року (а.с.240 т.2).

Суд першої інстанції вищевказані норми закону не врахував, та не звернув увагу на те, що судова повістка на 21.01.2019 року фактично отримана позивачем після судового засідання, а саме 29.01.2019 року, а судова повістка на 05.02.2019 року отримана позивачем 02.02.2019 року, тобто менше ніж за п'ять днів до судового засідання, що не відповідає положенням ч. 5 ст. 128 ЦПК України, безпідставно дійшов висновку, що позивач та його представник, будучи належним чином двічі повідомлені про дату, час і місце судового засідання, повторно в судові засідання не з'явилися, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подавали, що є підставою для залишення позову без розгляду.

При цьому, суд залишив без реагування подане головою ФГ «Волков В.В.» у грудні 2018 року клопотання про розгляд даної справи за відсутності господарства (а.с.196 т. 2).

Оскаржена ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам норм процесуального права, ґрунтується на припущеннях, постановлена за умов недотримання процесуальних прав позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає висновки суду про наявність підстав для залишення цивільної справи за даним позовом без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, зроблені з порушенням норм процесуального права, оскаржена ухвала з цього питання перешкоджає подальшому провадженню у справі і підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Волков В.В.», в особі директора ОСОБА_2, задовольнити частково.

Ухвалу Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05 лютого 2019 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С.М. Єгорова

Судді О.Л. Карпенко

С.А. Кіселик