Справа № 755/6427/19

У Х В А Л А

про відкриття провадження у справі

"06" травня 2019 р. м. Київ

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В. перевіривши виконання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, що є спільною власністю подружжя, -

у с т а н о в и л а:

06.05.2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, що є спільною власністю подружжя.

Вказана позовна заява була передана в провадження судді Марфіної Н.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд: встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 в період з березня 1994 року по липень 2016 року; визнати нерухоме майн за адресою: АДРЕСА_2, а саме: прибудову під літерою (а3) до житлового будинку 69,5 кв.м., гараж під літерою (З) площею 56,9 кв. м., майстерня під літерою (Ж) 57,2 кв. м., сарай під літерою (К) 25,3 кв. м., господарський блок під літерою (Л) 25,65 кв. м. - спільною сумісною власністю подружжя; визнати право власності за ОСОБА_1 на наступне нерухоме майно: Ѕ частини прибудови під літерою (а3) до житлового будинку, що становить 32,65 кв. м., Ѕ частини гаражу під літерою (З), що становить 28,45 кв. м.; Ѕ частини майстерні під літерою (Ж) 57,15 кв. м.; Ѕ частини сараю під літерою (К), що становить 12,65 кв. м.; Ѕ частини господарського блоку під літерою (Л), що становить 7,82 кв. м..

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що між сторонами було укладено шлюб, однак в 1994 році сторони офіційно розлучились, проте продовжували надалі проживати разом однією сім'єю, позивач зазначає, що подружнє життя між сторонами прожувалось до 21016 року, з того часу сторони почали проживати окремо. За час спільного проживання, було побудовано три капітальні споруди, зазначені в технічному паспорті як майстерня 2000 року 114,3 кв. м., гараж 2005 року 113,3 кв. м., сарай 2002 року 25,3 кв. м., та господарчий блок 2007 року 71,3 кв. м.. Позивач зазначає, що грошові кошти на будівництво даних об'єктів він позичав особисто у своїх знайомих та у родичів, тому дані об'єкти нерухомості були збудовані за особисті кошти позивача. Оскільки дані споруди були зареєстровані у рівних долях на відповідача та її сестру, позивач вимушений звернутись з даним позовом до суду.

Вивчивши зміст позовної заяви та додатків до неї, приходжу до висновку про те, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва. Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, відсутні.

Позовну заяву слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Згідно положень ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. 4. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя. 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Відповідно до ст. 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

За змістом ч.ч. 5, 7 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Враховуючи положення ч.ч. 3-4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження, та з огляду на викладене вважаю, що дана справа підпадає під ознаки справ, що можуть бути розглянуті у спрощеному порядку та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Натомість згідно п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

За таких обставин, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 274, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 187, 261, 274-279, 352-355 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а:

Відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, що є спільною власністю подружжя.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження, без повідомленням сторін.

Відповідач має право подати до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в строк для подання відзиву.

Відповідач має право подати до суду заяву із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у строк не більш ніж п'ять днів з дня вручення йому копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї, відповідач має право надіслати відзив, який має відповідати ст. 178 ЦПК України, на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду з підтвердженням направлення позивачу, іншому відповідачу та третій особі у справі копії відзиву та доданих до нього документів.

Позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву, має право підготувати відповідь на відзив, яка має відповідати ст.ст. 178, 179 ЦПК України, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, і направити відповідачу у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Відповідач не пізніше п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив, має право підготувати заперечення, які мають відповідати ст.ст. 178, 180 ЦПК України, виклавши письмово свої міркування, аргументи та надати відповідні докази, і направити позивачу у справі та суду з підтвердженням такого направлення учасникам справи.

Треті особи мають право подати свої пояснення, в яких викласти свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову з дотриманням правил, встановлених ч.ч. 3-6 ст. 178 ЦПК України, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://dn.ki.court.gov.ua.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва у зв'язку з порушенням правил підсудності протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

У відповідності до п/п 15.5) п/п 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя -