Дата документу 06.05.2019 Справа № 2-2192/07

Запорізький апеляційний суд

Є.у. №2-2192/07 Головуючий у першій інстанції: Троценко Т.А.

Провадження № 22-ц/807/2051/19

УХВАЛА

06 травня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі судді-доповідача Кочеткової І.В. при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою третіх осіб ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_5 до територіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради треті особи - Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2007 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до територіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради треті особи - Бердянське комунальне підприємство з технічної інвентаризації, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2007 року позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано зпа ОСОБА_5 право власності на самочинно збудовані споруди навіс «Т» та веранду «И1», що розташовані за адресою АДРЕСА_1.

23 квітня 2019 року треті особи ОСОБА_3 і ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження вказують, що при розгляді справи участі вони не приймали, про обставини розгляду справи, ухвалення судового рішення обізнані не були, копію оскаржуваного рішення не отримували. Копію оскаржуваного рішення суду отримали - 16.04.2019 року.

Розглянувши клопотання ОСОБА_3, ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, вважаю, що підстав для поновлення процесуального строку та відкриття провадження у справі немає.

Згідно п. 9 ч.1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції, що діє від 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оскільки апеляційна скарга скаржниками подана 23.04.2019 року, то апеляційний суд керується нормами ЦПК України у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року.

Згідно зі статтею 126 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Чинний ЦПК України обмежує дискреційні повноваження апеляційного суду стосовно часу поновлення строків на оскарження судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію цивільних процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина третя стаття 3 ЦПК України).

Об’єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі № 361/161/13-ц відійшла від висновку, викладеному у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.08.2018 у справі № 369/8537/15-ц та від 31.10.2018 у справі № 635/8219/15-ц, згідно з якими процесуальний строк, зазначений у частині другій статті 358 ЦПК України при відсутності винятків, може бути поновлений і що процедура апеляційного оскарження визначається на момент ухвалення судових рішень, а не на момент подачі апеляційної скарги.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Дія 97" проти України від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 358 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1)Подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;

2)Пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Із рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2007 року вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 є третіми особами по справі, і їм було достеменно відомо про існування вказаного провадження по справі про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Матеріали справи містять заяву ОСОБА_3 (а.с. 18), відповідно до якої ОСОБА_3 просить розглянути позовну заяву ОСОБА_5 про визнання права власності на самовільно збудовані ним навіс літ. «Т», веранду літ. «И1», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 про розгляд справи без його участі, та не заперечує проти визнання права власності на самовільно збудовані ним навіс літ. «Т», веранду літ. «И1», які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Отже, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по справі були належним чином повідомлені про розгляд справи, їм було відомо про існування судового рішення, так як на а.с.23, 30 містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до яких скаржники особисто отримали повістки до суду.

У Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року (заява N 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За таких обставин, апеляційна скарга третіх осіб ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2007 року поданапісля спливу дванадцяти років з дня складання повного тексту судового рішення від 22.03.2007 року, при цьому скаржники (треті особи по справі) були належним чином повідомлені про розгляд справи, а наявність обставин пропуску строку внаслідок виникнення непереборної сили - ними не наведено та не підтверджено належними й допустимими доказами.

Таким чином, відповідно до ч.2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску на апеляційне оскарження у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою третіх осіб ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 березня 2007 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів.

Суддя І.В. Кочеткова