РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019

м.Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

за участю секретаря-Тущенко Т.В.

Справа № 639/1803/18

Провадження 2/639/177/19

Учасники справи:

позивач- ОСОБА_1

представник відповідача- Синюшко С.О.

прокурор- Разметаєв А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України про стягнення компенсації за моральну шкоду, спричинену протиправною бездіяльністю органу досудового розслідування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Національної поліції в Харкввській області, Державної казначейської служби України про стягнення з державного бюджету України на його користь моральної шкоди у розмірі 268 056 грн., спричиненої протиправною бездіяльністю Новобаварського відділу поліції Головного управління поліції в Харківській області.

Позовна заява мотивована тим, що 28.07.2016, ОСОБА_1 звернувся на лінію 102 з повідомленням про злочин. Поліцейськими, які прибули до будинку АДРЕСА_1, де проживає сім'я позивача, складено рапорт та оформлена заява ОСОБА_3 про те, що повернувшись ввечері додому, вона застала на подвір'ї невідомого чоловіка, який, побачивши жінку, втік. Оглянувши житловий будинок, ОСОБА_3 було встановлено, що невідомий вибив вікно в тамбурі, пошкодив вхідні двері, намагався проникнути у гараж і лише поява власника зашкодила довести йому до кінця cвій злочинний намір. Того ж дня, матеріали, зареєстровані за № 10671 за ЄО, передані до Жовтневого ВП Киівського ВП ГУНП в Харківській області.

Звернувшись у серпні 2016 до Жовтневого ВП , ОСОБА_1 дізнався, що інформація про злочин не внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) , що змусило його оскаржити таку бездіяльність уповноважений осіб поліції до суду. Попри те, що ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 12.08.2016 задоволена скарга та зобов'язано начальника СВ Жовтневого відділення Київського відділу поліції ГУ НП в Харківській області внести до ЄРДР відомості про злочин, рішення суду не було виконано. Крім того, на неодноразові звернення позивача, не було отримано відповіді і це стало приводом до повторного звернення до суду про визнання бездіяльності начальника СВ Новобаварського ВП протиправною та задоволення судом вимог ОСОБА_1

У листопаді 2017 ОСОБА_1 намагався отримати витяг з ЄРДР про реєстрацію повідомлення про злочин від 28.07.2016, але знову не отримав відповідь. Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 30.11.2017 визнана протиправною бездіяльність уповноважених осіб СВ Новобаварського ВП та зобов'язано надати відповідь на клопотання позивача, копію витягу з ЄРДР та повідомити про виконання ухвали слідчого судді від 12.08.2016.

Як стверджує позивач, у грудні 2017 він в черговий раз не отримав відповіді, хоча посилався на ухвалу суду, звернувшись знову до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність СВ Новобаварського ВП. Незважаючи на наявність чотирьох ухвал відносно одного й того ж питання щодо бездіяльності СВ, досудове розслідування досі не розпочато, що, як зазначає ОСОБА_1, порушує його права і він змушений витрачати багато зусиль та часу на оскарження бездіяльності слідчого відділу, відвідувати особисті прийоми керівника відділу поліції. Внаслідок переживань, викликаних неможливістю законним шляхом добитися від поліції виконання їх обов'язків протягом 20 місяців, позивач відчуває погіршення стану свого здоров'я та небезпеку для себе та свою родину. Розрахунок компенсації моральної шкоди проведені, за поясненнями ОСОБА_1, за методикою, що використовується при проведенні психологічної експертизи, з урахуванням ступеня вини особи, яка завдада моральної шкоди, майнового стану відповідача, глибини, характеру та тривалості душевних страждань та нервових переживань.

Представник відповідача-Головного управлінняя Національної поліції в Харківській області проти позову заперечував, надавши відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність моральних страждань, які він переживав внаслідок незаконних дій посадових осіб Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області.На підтвердження своїх вимог позивач не надав належних доказів відчуття душевних страждань через подання скарг до суду і участі в судових засіданнях, погіршення стану здоров'я та скористався своїм правом на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування.

Відповідач також стверджує, що 29.01.2016 рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України методика ОСОБА_4, на яку посилається позивач при визначенні компенсації моральної шкоди, виключена з Реєстру методик проведення судових експертиз та внесена до переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, затвердженої наказом Міністерства юстиції України ( а.с. 56-57).

У відповіді на відзив ОСОБА_1 пояснює, що незважаючи на гарантії на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування, позивач позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, тому як уповноважені особи Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області демонстративно ігнорують судові рішення та не виконують їх тривалий час, не звертають уваги на зобов'язання внести інформацію про події до ЄРДР та надати витяг про реєстрацію цієї інформації, жодна винна у цьому посадова особа не отримала дисциплінарного стягнення, надалі продовжується невиконання поліцією своїх функцій і абсолютна неефективність існуючих засобів законного впливу на неї є причиною душевних страждань . Тільки під час підготовки до судового засідання про стягнення компенсації, отримав копії відповіді на свої клопотання, які нібито свого часу були направлені, але ці відповіді не містять інформації стосовно питань,з якими ОСОБА_1 звертався до поліції.( а.с. 70-73).

Харківською місцевою прокуратурою № 2 надані пояснення, в яких стверджується, що при зверненні до суду з позовом позивач має довести, яких саме втрат немайнового характеру (моральну шкоду) він зазнав , та яке саме їх матеріальне вираження. Недоведеність позивачем таких обставин є підставою для відмови у задоволенні позову.Крім того, зазначається, що за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 слідчим суддею не визнавалась протиправною бездіяльність працівників поліції, а лише було зобов'язано начальника СВ Жовтневого відділення Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за повідомленням позивача про злочин від 28.07.2016, що у подальшому було зроблено шляхом реєстрації слідчим відділом Новобаварського ВП кримінального провадження № 120172205000001917 від 26.09.2017 за ч.1 ст. 162 КК України за фактом незаконного проникнення невстановленої особи до домоволодіння ОСОБА_1 На всі наступні клопотання ОСОБА_1 надано відповіді ( а.с. 111-115).

Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно, належним чином, відзиву на позов не подав.

Суд, вислухавши пояснення сторін , перевіривши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до наступного.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 28 липня 2016 ОСОБА_1 звернувся на лінію 102 з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Поліцейськими, які прибули на виклик, зібрані первинні необхідні матеріали, прийнято заяву від імені ОСОБА_3 , зареєстровану за ЄО № 10671, після чого матеріали передані до Жовтневого ВП Київського ВП ГУНП в Харківській області.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Харкова від 12 серпня 2016 задоволена скарга ОСОБА_1, зобов'язано начальника СВ Жовтневого відділення Київського відділу поліції ГУ НП в Харківській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за повідомленням ОСОБА_1 про злочин від 28.07.2016, протягом 24 годин з моменту отримання копії ухвали, про що повідомити заявника ( а.с. 8).

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Харкова від 15 вересня 2017 скарга ОСОБА_1 задоволена, визнана протиправною бездіяльність начальника СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області щодо ненадання ОСОБА_1 витягу про внесення відомостей до ЄРДР про злочин від 28.07.2016, зобов'язано начальника СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області протягом трьох днів розглянути клопотання ОСОБА_1 від 04.09.2017 та повідомити його про результати розгляду зазначеного клопотання ( а.с. 9) .

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Харкова від 30 листопада 2017 задоволена скарга ОСОБА_1, визнана протиправною бездіяльність уповноважених осіб СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 06.11.2017 про надання інформації про внесення відомостей до ЄРДР та зобов'язано уповноважених осіб СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області протягом трьох днів надати ОСОБА_1 відповідь на клопотання від 06.11.2017, повідомити його про результати виконання ухвали слідчого судді від 12.08.2016 по справі № 639/6091/16-к та надати заявнику копію витягу з ЄРДР по зазначеному кримінальному провадженню ( а.с. 10).

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Харкова від 26 грудня 2017 задоволена скарга ОСОБА_1, визнана протиправною бездіяльність уповноважених осіб СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області щодо не розгляду клопотання (заяви) ОСОБА_1 від 04.12.2017 в порядку, визначеному ст. 220 КПК України. Зобов'язано слідчого або іншу уповноважену особу СВ Новоюаварського ВП ГУ НП в Харківській областіу протягом трьох днів з моменту отримання ухвали суду розглянути клопотання (заяву) ОСОБА_1 від 04.12.2017 ( вх. № С-1183) в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України, та повідомити ОСОБА_1 про рішення, прийняте за результатами розгляду зазначеного клопотання ( а.с. 11).

За інформацією суду, копії зазначених ухвал суду своєчасно направлені начальнику Жовтневого відділення Київського відділу ГУ Національної поліції в Харківській області та ним отримані ( а.с. 12).

Як зазначає ОСОБА_1 копії відповідей на всі звернення йому направлені одночасно лише 13.04.2018 і ці відповіді за підписом ст. слідчого Новобаварського ВП Київського ВП ГУНП в Харківській області Мирної К.М. не містять відповіді на постановлені запитання стосовно надання витягу з ЄРДР про реєстрацію повідомлення про злочин від 28.07.2016, а також про надання інформації щодо звернення до прокуратури Харківської області з повідомленням про злочин, передбачений ст. 382 КК України за невиконання судового рішення. Виходячи з відповіді слідчого, матеріали, зазначені в ухвалі Жовтневого районного суду м.Харкова внесені до ЄРДР, заява позивача приєднана до матеріалів кримінального провадження № 12017220500001917 ( а.с.13-17,29,49-54).

На підтвердження своїх пояснень та заперечень проти задоволення позовних вимог, прокурор надав копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань,з якого випливає, що заява про злочин зареєстрована 26.09.2017 по правовій кваліфікації за ч.1 ст. 162 КК України за ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова про зобов'язання внести в ЄРДР заяву ОСОБА_1 про скоєння кримінального злочину, пов'язаного з незаконним проникненням до домоволодіння . Згідно фабули, зазначеної у реєстрі досудових розслідувань, в ході досудового розслідування встановлено, що 17.08.2017 ОСОБА_3 нанесенні легкі тілесні ушкодження гр.ОСОБА_6

З неодноразових звернень ОСОБА_1 до відповідача, а також тексту ухвал суду вбачається, що заява про злочин стосується подій,які зафіксовані поліцейськими, 28 липня 2016, а не 17.08.2017. як стверджує прокурор. В судовому засіданні позивач підтвердив, що повідомлення про злочин 17.08.2017 також первісно не був внесений в ЄРДР і з цього приводу він також звертався до слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова та після постановлення ухвали, заява про інший злочин 26.09.2017 внесена до реєстру.

Таким чином, до теперішнього часу залишаються не виконаними ухвали слідчого судді щодо зобов'язання начальника СВ Жовтневого відділення Київського відділу поліції ГУ НП в Харківській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за повідомленням ОСОБА_1 про злочин від 28.07.2016 та надати заявнику копію витягу з ЄРДР.

Однак, вказана обставина не є безумовною підставою для визнання позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення компенсації за моральну шкоду, спричинену протиправною бездіяльністю органу досудового розслідування , обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання прокурора на те, що судом не визнавалась протиправною бездіяльність будь-яких працівників поліції, а лише зобов'язано начальника СВ внести відомості за повідомленням ОСОБА_1 про злочин від 28.07.2016, суперечать матеріалами справи та ухвалі слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 15 вересня 2017.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких визначений частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, його посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Згідно ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

За приписами ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Проте, при розгляді справи позивач повинен надати докази не тільки протиправності дій органу досудового розслідування, а і про наявність причинно-наслідкового зв'язку між цими діями та заподіяною шкодою.

Положеннями частин першої - третьої статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд приходить до висновку, що реалізація ОСОБА_1 права на оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування та задоволення таких скарг слідчим суддею, само по собі не свідчить про спричинення йому моральної шкоди. враховуючи, що права та інтереси позивача були поновлені.

Позивачем всупереч вимог ст. 12, 13, 81 ЦПК України не доведений факт спричинення йому шкоди внаслідок бездіяльності органу досудового розслідування, не надано належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Здійснений у позовній заяві ОСОБА_1 розрахунок розміру компенсації моральної шкоди за методикою професора ОСОБА_4 не може бути джерелом доказів в розумінні ст.76 ЦПК України. Позивач не є фахівцем у вказаних галузях науки, які б дозволяли йому достовірно і правильно викладати та оцінювати складові моральної шкоди за будь-якою обраною методикою, якби вона і входила до відповідного Реєстру методик проведення судових експертиз або була рекомендована експертам, як довідкова.

Оцінюючи аргументи, викладені у позові позовача та відзиві на нього, суду в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

З огляду на встановлені обставини справи, суд не знаходить підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 про стягнення з державного бюджету України , як компенсації моральної шкоди, 268 056 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12, 19, 81, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Харківській області, Державної казначейської служби України про стягнення компенсації за моральну шкоду, спричинену протиправною бездіяльністю органу досудового розслідування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Сторони: ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1, прож.АДРЕСА_1).

Відповідачі- Головне Управління Національної поліції в Харківській області ( ЄДРПОУ 40108599, м.Харків, вул.Жон Мироносиць, 5).

Державна казначейська служба України ( ЄДРПОУ 37567646, м.Київ, вул.Бастіонна, 6).

Повне судове рішення складено 06.05.2019.

СУДДЯ -