ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 лютого 2010 р.                                                                                   Справа № 2а-6494/09/2370                                                                              

                                                                                                                                            м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді  Лічевецького І.О.,

при секретарі – Левчуку А.С.,

за участю: прокурора – Синецької О.Ю.; представника позивача – Гриценка О.М. за довіреністю; відповідача – не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом прокурора Драбівського району Черкаської області в інтересах держави в особі Драбівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених в якості допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

    Прокурор Драбівського району Черкаської області звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Драбівського районного центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_2 коштів, отриманих у вигляді допомоги по безробіттю.

    Позивач стверджував, що ОСОБА_2 в 2007-2008 р.р. отримувала допомогу по безробіттю незаконно,  оскільки в цей період була зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності.  

    На підставі наведених обставин позивач просив задовольнити його вимоги, та стягнути з відповідача 1 948 грн. 46 коп.

    В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали.

Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову не подала, в судове засідання не з’явилася, свого представника не направила, хоча була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи в установленому порядку.

    Заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України (№25к/96-ВР) громадяни мають право на соціальний захист, одним з аспектів якого є право на забезпечення їх у разі безробіття з незалежних від них обставин.

06 квітня 2007 р.  ОСОБА_2 звернулась до Драбівського районного центру зайнятості з проханням надати їй статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, зазначивши при цьому, що на час подачі заяви вона не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності.

Як вбачається з персональної картки особи, яка звернулась до центру зайнятості         № 235300607033000001 та наказу № НТ070406 від 06.04.2007 р., відповідачу був наданий статус безробітного 06 квітня 2007 року, визначені умови і тривалість виплати допомоги по безробіттю та розмір цієї допомоги відповідно до статей 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від  2 березня 2000 року N 1533-III (надалі за текстом – «Закон N 1533-III»).

Відповідач знята з обліку в Драбівському районному центрі зайнятості 22 квітня 2008 року.

Згідно платіжних доручень та відомостей виплат за видами забезпечення Драбівського районного центру зайнятості, за період перебування відповідача на обліку в якості безробітної нею було отримано 1 948 грн. 46 коп.

Вирішуючи даний спір, суд приймає до уваги, що відповідач згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності 20 квітня 2005 р. та підприємницьку діяльність не припинила.

  Відповідно до статей 1 та 2 Закону N 803-XII до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві. Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Таким чином, безсумнівним є те, що відповідач, на момент звернення до центру зайнятості, була зайнятою особою, не мала права на реєстрацію в якості безробітної.

Відповідно до статті 36 Закону № 1533-III сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З огляду на викладене, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем – суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

    Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Драбівського районного центру зайнятості (Черкаська область, смт. Драбів, вул. Леніна, 40а, ідентифікаційний код 21368365) 1 948 (одна тисяча дев’ятсот сорок вісім) грн. 46 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова складена в повному обсязі 22 лютого 2010 р.

Суддя                                                                                                 І.О.Лічевецький