Категорія статобліку 2.31

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2009 року                            справа № 2а-94/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, у складі: головуючого судді:                 Дадим Ю.М.,

    суддів:                 Семененко Я.В. , Руденко М.А.,

          при секретарі                                      Фесовець А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1  на постанову Гуляйпільського  районного суду Запорізької області  від 30  червня 2009 року у справі № 2а-94/09, за позовом  ОСОБА_1  до Управління праці та соціального захисту населення Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою  Гуляйпільського  районного суду Запорізької області  від 30  червня 2009 року у справі № 2а-94/09 в задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала  апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищезазначену постанову суду першої інстанції.

Апелянт зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, положення пункту ст..71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-V в частині зупинення на 2007 рік дії частини 1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XI щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнане неконституційним. Також позивачка зазначила, що відповідно до пп. 12 п.25 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI ст..40-44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 10 січня 2001 року №2240-III, було виключено.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду відповідно до   ст. 195 КАС України -  в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є матір’ю  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10), а тому має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Відмовляючи   ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог щодо зобов’язання нарахувати та виплатити суму відшкодування за період за 2007 рік , суд першої інстанції вірно виходив з положень ст.. 99 КАС України, згідно якої адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду , встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Так, ч.1 ст.102 КАС України визначено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлено, за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Було встановлено судом першої інстанції, що позивачка звернулася до суду 16 квітня 2009 року та нею було пропущено річний процесуальний строк для визнання неправомірних дій відповідача та стягнення суми недоотриманої допомоги з 2007 рік , оскільки рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 було оприлюднене 27 липня 2007 року. Крім того, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у м. Кривому Розі ради просило застосувати  ст.99 КАС України.

Також, суд першої інстанції дійшов правильного висновку відмовляючи позивачці у задоволенні позовних вимог за 2008 рік, оскільки допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закону України «Про Державний бюджет України»   в даному разі була нарахована та сплачена в порядку та у розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно до якого мінімальний розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з січня 2008 року, повинен складати не менше 130 грн. Положення даного Закону в цій частині неконституційними не визнавалися та діяли у часі в січні 2008 року. Тому, суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні позовних вимог в стягненні з відповідача недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік.  

За таких обставин, колегія суддів вважає, що п ідстав для скасування постанови Гуляйпільського  районного суду Запорізької області  від 30  червня 2009 року у справі № 2а-94/09 та задоволення апеляційної скарги позивача немає.

Керуючись  п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст..205, ст..207 КАС України, колегія суддів, -

                                                        У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  – залишити без задоволення.

Постанову Гуляйпільського  районного суду Запорізької області  від 30  червня 2009 року у справі № 2а-94/09 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення її в повному обсязі .

Повний текст ухвали виготовлено 24 листопада 2009 року.

Головуючий:                                                                         Ю.М. Дадим

 Судді:                                                                                    Я.В. Семененко

    М.А. Руденко