ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Супрун Є.Б.

24 квітня 2019 р.Справа № 816/2453/17

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Бенедик А.П. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Лисенко К.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в особі Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и л а:

28.12.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача Ліквідаційної комісії Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (подалі - Ліквідкомісія УМВС України в Полтавській області) щодо не виготовлення для перерахунку пенсії нової довідки про розмір грошового забезпечення, з врахуванням всіх складових грошового забезпечення, передбачених чинним законодавством, за формою, передбаченою Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» (подалі - Порядок № 45), з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 (подалі - постанова КМУ № 988), та не направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (подалі - ГУ ПФУ в Полтавській області) нової довідки про розмір грошового забезпечення для подальшого перерахунку пенсії;

- зобов'язати Ліквідкомісію УМВС України в Полтавській області виготовити та направити до ГУ ПФУ в Полтавській області нову довідку про розмір грошового забезпечення з повною реальною інформацією, за формою, передбаченою Додатком 2 Порядку № 45, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановою КМУ № 988, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад - 2650,00 грн., надбавка за військовим (спеціальним) званням майор міліції - 2000,00 грн., надбавка за вислугу років (40 %) - 2325,00 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань (49 %) - 3417,75 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 %) - 397,50 грн., надбавка за особливі умови проходження служби (7,5 %) - 198,75 грн., премія (53%) - 5829,17 грн., а всього у сумі 15131,85 грн., - з дати виникнення права на перерахунок.

Просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Ліквідкомісію УМВС України в Полтавській області подати у десяти денний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про його виконання.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує, що внаслідок неправомірних дій відповідача звужено його право на належне соціальне забезпечення, так як довідка № 4/11739 про його грошове забезпечення, видана відповідачем 12.05.2017 року, не містить повної інформації про його грошове забезпечення, оскільки в ній не вказані додаткові види грошового забезпечення у вигляді надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за особливі умови проходження служби та премії у розмірах, які були передбачені для працівників міліції.

Вважає, що відмова відповідача у надання нової довідки позивачу є неправомірною та такою, що порушує його права передбачені Конституцією України та законами України.

Заперечуючи проти позову відповідач вважає, що позовні вимоги безпідставними. Зазначає, що на момент виникнення права на перерахунок пенсії додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував під час проходження служби в міліції, скасовані і не виплачуються згідно приписів абзацу сьомого пункту п'ятого Порядку № 45, що унеможливлює їх включення до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Також зазначає, що відповідно до вимог Порядку № 45 Національною поліцією України визначено середні розміри премій за посадами поліцейських, що фактично виплачені у грудні 2015 року.

Вказує, що при виготовленні та поданні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача відповідач діяв виключно у межах повноважень та у спосіб, що встановленні чинним законодавством, не допускаючи при цьому жодних порушень прав та інтересів позивача.

У поясненнях на позов, ГУ ПФУ у Полтавській області заперечував проти вимог ОСОБА_1, та підтримав позицію Ліквідкомісії УМВС України в Полтавській області.

У відповіді на відзив, позивач стверджує, що постанова КМУ від 07.11.2007 року № 1294, якою передбачено надбавку за виконання особливо важливих завдань, надбавку за особливі умови проходження служби, повинна застосовуватися поряд з постановою КМУ № 988, на підставі якої йому видано довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 року, оскільки обидва нормативно-правових акта є чинними та розповсюджуються на працівників органів внутрішніх справ і містять в собі різний предмет правового регулювання з питань грошового забезпечення. Відтак, встановлені цими постановами надбавки, на переконання позивача, не можуть підмінювати одна одну.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 року у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення вмотивовано тим, що надбавка за виконання особливо важливих завдань виплачувалася особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до 06.11.2015 року включно, тобто до моменту введення в дію Закону України «Про Національну поліцію». В той же час постановою КМУ № 988 та Законом № 900-VII зазначений додатковий вид грошового забезпечення для поліцейських не передбачений, відповідно і не визначені розміри зазначених надбавок.

Щодо надбавки за особливі умови служби суд зазначає, що вказана надбавка була передбачена Указом Президента України від 04.10.1996 року № 926/96, що втратив чинність на підставі Указу Президента України від 18.12.2007 року № 1234/2007. Тому, з міркувань аналогічних в попередньому випадку, така надбавка не підлягає включенню до складових грошового забезпечення позивача.

До того ж, як передбачено абз. 7 п. 5 Порядку № 45, додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

Оскільки на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії станом на 01.01.2016 року надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 49 %, надбавка за особливі умови проходження служби в розмірі 7,5 % та премія в розмірі 53,0 % не виплачувались, законодавчих підстав для включення цих доплат до розрахунку його грошового забезпечення для перерахунку пенсії немає.

За викладених обставин, суд визначився, що дії та рішення відповідача, які оскаржує позивач, не містять ознак порушення права особи на належне пенсійне забезпечення. Інформація про складові грошового забезпечення позивача, яка міститься у довідці Ліквідкомісії УМВС України в Полтавській області від 12.05.2017 року № 4/11739, є повною та об'єктивною.

В апеляційній скарзі, позивач ОСОБА_4 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити його вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив положення Конституції України, передбачені ст.ст. 1, 3, 8, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 21, 22, 46, 48, 56, 64, 68, приписи Конституційного Суду України, Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (подалі - Закон № 2262-ХІІ), рішення Верховного суду України про застосування правових норм, які регулюють спірні відносини.

Позивач зазначає, що 23.12.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» № 900-VІІІ (подалі - Закон № 900-VIII), яким внесені зміни до Закону № 2262-XII , зокрема змінено статтю 43, якою передбачено, що у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку, ст. 63 цього ж Закону доповнено частиною третьою, в якій вказано, що перерахунок пенсій здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Вказує що 29.12.2015 року Закон № 900 -VIII набрав чинності, тому вважає, що з дати його набрання чинності, позивач набув права на перерахунок пенсії з урахуванням грошового забезпечення у розмірах встановлених для поліцейських.

Заперечуючи проти доводів та аргументів апеляційної скарги, покладених в обґрунтування її вимог, третя особа, ГУ ПФУ в Полтавській області зазначає, що предмет розгляду у даній справі збігається з ознаками зразкової справи, на підставі розгляду якої винесено Верховним Судом рішення від 12.03.2018 року про відмову у задоволенні позову, та просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

В свою чергу позивач надав пояснення на відзив третьої особи, зазначає, що посилання ГУ ПФУ в Полтавській області на зразкове рішення Верховного Суду від 12.03.2018 року по аналогічній справі не заслуговує на увагу з підстав передбачених ч. 1 ст. 58 Конституції України.

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач Ліквідкомісія УМВС України в Полтавській області не скористався, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

За приписами статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом установлено та не заперечується учасниками справи, що позивач ОСОБА_1 звільнений з органів внутрішніх справ України у відставку за вислугою років з посади заступника начальника ІТТ затриманих і взятих під варту осіб підполковника Полтавського міського управління.

Наразі позивач є пенсіонером МВС та перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Полтавській області. Пенсійне забезпечення ОСОБА_1 здійснюється відповідно до положень Закону № 2262.

07.07.2017 року позивач звернувся до Ліквідкомісії УМВС України в Полтавській області із запитом на отримання публічної інформації про надання йому копії довідки про розмір грошового забезпечення, яка свого часу направлялася відповідачем до ГУ ПФУ в Полтавській області для перерахунку пенсії позивача.

На означене звернення відповідач листом від 14.07.2017 року № 717зі направив позивачу копію довідки про грошове забезпечення, які надавалися до ГУ ПФУ в Полтавській області для перерахунку пенсії, та повідомив, що в довідку для перерахунку пенсії включаються лише ті види грошового забезпечення, які встановлені постановою КМУ № 988 та фактично виплачувалися працівникам, що проходять службу на відповідних посадах в місяці, коли настало право на перерахунок /а.с. 22/.

У довідці № 4/11739 від 12.05.2017 року зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону 2262-ХІІ, постанови КМУ № 988, наказу МВС від 06.04.2016 року № 260 розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01.01.2016 року за посадою заступника начальника ІТТ затриманих і взятих під варту осіб, підпорядкованих ПМУ УМВСУ в Полтавській області становить: посад довий оклад - 2650 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням майор міліції - 2000 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 2325 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 397, 50 грн., премія (2,9%) - 213,80 грн., всього 75865,30 грн. /а.с. 23/.

На звернення позивача з проханням виготовити та направити до ГУ ПФУ в Полтавській області нову довідку про розмір його грошового забезпечення з повною реальною інформацією відповідно до постанови КМУ № 988 із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням вищевказаних надбавок, відповідач листом від 18.12.2017 року № Х-678/115/39/01-2017 повідомив, що відповідно до Порядку № 45, до довідки про грошове забезпечення, яка була надана до ГУ ПФУ в Полтавській області з метою перерахунку пенсії з 01.01.2016 року, включені щомісячні надбавки, доплати, підвищення та щомісячна премія у середніх розмірах, що фактично виплачувались поліцейським у грудні 2015 року (місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії) за відповідними посадами. Підстави для включення у довідку про грошове забезпечення для перерахунку позивачу пенсії надбавок, доплат, підвищень та премії, у розмірах, що зазначені у його зверненні, відсутні /а.с. 25/.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон № 2262-ХІІ.

Відповідно до наведеного вище Закону, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно ч. 2 статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

07.11.2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII, крім окремих положень, визначених у пункті 1 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

29.12.2015 року набрав чинності Закон України від 23.12.2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей».

Наведеним вище Законом, статтю 63 Закону № 2262-XII доповнено новою частиною третьою, згідно з якою перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Окрім того, Законом № 900-VIII доповнено також пункт 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII абзацом другим, відповідно до якого за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

У відповідності до ст. 102 Закону № 580-VIII, пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом № 2262-XII.

Кабінетом Міністрів України в постанові № 988, що набрала чинності 02.12.2015 року, встановлено розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади та оклади за спеціальні звання колишніх працівників міліції.

З огляду на викладене, у зв'язку із змінами в грошовому забезпеченні поліцейських, передбаченими постановою КМУ № 988, та враховуючи зазначені вище положення частини другої статті 51 Закону № 2262-XII, у колишніх працівників міліції виникло право на перерахунок пенсії з 01.01.2016 року.

Згідно з пунктом 2 постанови КМУ № 988, виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується МВС.

На виконання вимог статті 94 Закону № 580-VIII та постанови КМУ № 988, Міністерством внутрішніх справ України, видано наказ № 260, яким затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (подалі - Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським).

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування (27.05.2016 року) та застосовується з дня набрання чинності Законом №580-VIII, тобто з 07.11.2015 року.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45.

Відповідно п.п. 1-3 Порядку № 45 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України державні органи повідомляють у п'ятиденний строк ПФУ про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. ПФУ повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки). Головні управління ПФУ складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. У разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств довідки видаються правонаступниками.

Згідно з п. 5 Порядку № 45, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:

посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;

надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;

інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;

щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах «С», у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром «Байконур», якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення зі служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 року для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються (абз. 7 п. 5 Порядку № 45).

До змін в грошовому забезпеченні поліцейських, встановлених постановою № 988 та наказом № 260, чинним законодавством України, а саме постановою № 1294 та наказом № 499, було передбачено, що особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ установлюється надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби в розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, а тим, що безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів, які передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи, особам рядового і начальницького складу за виконання спеціальних завдань, пов'язаних з антитерористичною діяльністю, особам начальницького складу слідчих підрозділів органів внутрішніх справ за службу на посадах слідчих, особам рядового і начальницького складу підрозділів міліції громадської безпеки за службу на посадах старших дільничних, дільничних і помічників дільничних інспекторів міліції та підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугою років.

Разом з тим, постановою КМУ № 988 визначено перелік надбавок, доплат для поліцейських, серед яких відсутній такий вид надбавки, як надбавка за виконання особливо важливих завдань, що були передбачені постановою КМУ № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Тобто, надбавка за виконання особливо важливих завдань, яку отримував позивач на момент звільнення з органів внутрішніх справ, на час виникнення у нього права на перерахунок пенсії вже не була встановлена законодавством для поліцейських та не виплачувалась.

Пунктом 2.1 Рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 визначено, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.

Згідно з п. 2.2 наведеного Рішення Конституційного Суду України, Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).

В Рішенні від 02.03.1999 року № 2-рп/99 у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України звернув увагу на те, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади.

Отже, політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі пункту 3 статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.

У рішенні від 08.11.2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) ЄСПЛ дійшов висновку про те, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки надбавка за виконання особливо важливих завдань, яку отримував позивач на момент звільнення з органів внутрішніх справ, на час виникнення у нього права на перерахунок пенсії вже не виплачувалась, тому її не належить вказувати у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу.

Натомість, у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії належить вказати розмір премії, визначений у середньому розмірі, що фактично виплачений за відповідною посадою поліцейського за січень 2016 року.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 12.12.2018 року по зразковій справі № 802/2196/17-а.

Також у вказаній постанові закріплено, що при розгляді типових справ судам необхідно з'ясувати: чи здійснювалася органом Національної поліції виплата надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції, регламентована постановою № 988, за відповідною посадою поліцейського у січні 2016 року та чи вказана у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії така надбавка у середньому розмірі.

Згідно із частиною третьою статті 291 КАС України, правові висновки Великої Палати Верховного Суду в цій зразковій справі мають враховуватися судами при ухваленні рішення у типовій справ.

З метою повного та об'єктивного розгляду справи, судом апеляційної інстанції витребувано у Національної поліції України інформацію про середні розміри надбавок та премій поліцейських, що фактично виплачені у січні 2016 року, за переліком посад поліцейських Національної поліції, затвердженим постановою КМУ № 988, за посадою, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої звільнений позивач.

Листом від 08.04.2019 року № 1083/26/6-2019 Національна поліція України повідомила, що інформація щодо виплати середніх розмірів надбавок відповідно до прирівняної посади, з якої звільнений позивач, відсутня. Середній розмір премії, виплаченої поліцейським за січень 2016 року за відповідною посадою складає 2,5 %.

Тобто, вказаний у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії розмір премії за грудень 2015 року (2,9 %) є більшим ніж середній розмір премії за січень 2016 року (2,5%).

Враховуючи те, що на момент звернення з позовом до суду, пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивача, виходячи з середнього розміру премії за грудень 2015 року, що перевищує середній розмір премії за січень 2016 року, колегія суддів у даній справі позбавлена можливості зобов'язати відповідача врахувати у грошовому забезпеченні для перерахунку пенсії середній розмір премії за січень 2016 року, що відповідає нормі абзацу п'ятого пункту 5 Порядку № 45, замість помилково зазначеного відповідачем середнього розміру премії за грудень 2015 року, оскільки таке рішення призведе до зменшення розміру пенсії позивача, тобто погіршить його становище в порівнянні з тим, що існувало на момент звернення з цим позовом до суду.

Колегія суддів не вбачає підстав для врахування при перерахунку пенсії позивачу премії у розмірі 53 %, яку отримував позивач, оскільки в даному випадку підлягає врахуванню розмір премії, розмір якої є середнім, що фактично виплачена за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, що узгоджується зі змістом абзацу 5 пункту 5 Порядку № 45.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 22.01.2019 року у справі № 338/830/17.

Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010 року).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, - без змін.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова

Судді(підпис) (підпис) А.П. Бенедик О.В. Присяжнюк

Постанова у повному обсязі складена і підписана 03 травня 2019 року.