Справа № .22-а-2521/2006р Категорія - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

Головуючий 1 інст - Труханович В.В. Доповідач - Кісь П.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 червня 2006 року.                                                           Колегія суддів судової палати у

цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Кіся П.В., суддів колегії - Кругової С.С., Пилипчик Н.П.,

при секретарі - Соколовій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.02.2006р.

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4огли, ОСОБА_2, виконавчого комітету Червонозаводської районної ради м .Харкова, Червонозаводської районної санітарно - епідеміологічної станції м. Харкова, архітектора Червонозаводського району м. Харкова, Загону Державної пожежної охорони - 12 Управління Державної пожежної охорони УМВС України в Харківській області про поновлення порушеного права, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2просить вказане рішення скасувати в частині визнання рішення виконкому Червонозаводської райради м. Харкова НОМЕР_1 від 26.03.1998 р. про дозвіл на будівництво житлового АДРЕСА_1, в місті Харкові незаконним та його скасування, і ухвалити нове, яким в цій частині позову відмовити ОСОБА_1 в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить залишити без зміни рішення суду в частині задоволення її позовних вимог до виконавчого комітету Червонозаводської районної ради м. Харкова, в іншій частині скасувати та ухвалити нове, яким поновити порушене право власності, визнати неправомірними дії архітектора управління градобудівництва м. Харкова ОСОБА_5, визнати незаконним та скасувати акт НОМЕР_2, виданий'архітектором ОСОБА_5, визнати неправомірними дії забудовників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, визнати самовільно збудованою коробку будинку літ. 3-І та зобов'язати відповідачів здійснити демонтаж недобудованих конструкцій. Крім того, просить визнати її за додатковими вимогами належним суб'єктом права, у зв'язку із знищенням по власній волі нерухомості постановити рішення про припинення права власності ОСОБА_3 на знесений будинок літ. А-І та передачу земельної ділянки в комунальну власність міста, просить генеральну довіреність від 22.02.2005 року, видану ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2, вважати недійсною.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.02.2006р. позов ОСОБА_1 задоволений частково. Рішення виконавчого комітету Червонозаводської районної ради м. Харкова НОМЕР_1 від 26.03.1998 року про дозвіл на будівництво житлового будинку по вулиці Донецькій у місті Харкові визнано незаконним та скасовано.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_2посилається на неправильне застосування норм матеріального права.

Вказує, що недобудований будинок повністю відповідає умовам, зазначеним в додатку 3.1. до ДБН 360-92 п. 1 таблиці 1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно якого відстань між будівлями 1 та 11 ступінів вогнестійкості допускається менш 6 метрів при умові, що сторона більш високої будівлі, розташованої напроти іншої будівлі, є протипожежною.

Судова колегія, заслухавши, суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а скарга ОСОБА_2задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, а сторони не заперечують, що заявник ОСОБА_1 є власником 11/24 частин домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2 м. Харкова (т.2а.с.129-130).

Рішенням виконавчого комітету Червонозаводської районної ради м. Харкова НОМЕР_1 від 24.03.1998 року власнику сусіднього АДРЕСА_1 ОСОБА_3 було надано дозвіл знести жилий будинок літ. «А-1» з надвірними будівлями і побудувати новий жилий будинок, розміром 10,0 х 11,5 м.

Прийняттю вказаного рішення передувало розробка архітектором Червонозаводського району ОСОБА_5 ескізного варіанту розміщення жилого будинку та господарчих будівель, яким керувався виконавчий комітет Червоно заводської районної ради; вирішуючи заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на будівництво.

Громадянин ОСОБА_4, діючий на підставі генеральної довіреності, виданої йому власником домоволодіння ОСОБА_3, а в подальшому і його дружина ОСОБА_2виконали будівельні роботи і станом на листопад 1998 року на ділянці АДРЕСА_1 по АДРЕСА_1 м. Харкова звели двоповерхову будівлю («коробку») на відстані 1,7 м від стін будинку позивача ОСОБА_1

Не погоджуючись з таким близьким до її будинку розміщенням відповідачами двоповерхового будинку, ОСОБА_1 звернулась за захистом порушених прав до установ і посадових осіб органів місцевого самоврядування, органів центральної влади, правоохоронних органів.

За дорученням державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України була здійснена перевірка скарги ОСОБА_1 управлінням містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації з виїздом на місце будівництва.

Перевіркою встановлено факт недодержання вимог санітарних та протипожежних вимог будівництва, а саме:

·      порушення п.п.2.9, 2.10 ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» та положення додатку 3.1 ДБН 360-92 «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень» що регламентують мінімальні протипожежні відстані між житловими будинками різних ступенів вогнетривкості, яким передбачено мінімальну відстань -10 м.;

·      порушення п.3.22 ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України» щодо відсутності допустимого значення інсоляції внаслідок замалої відстані між існуючим будинком ОСОБА_1 і спорудою, що будують відповідачі.

Комісією у складі фахівців управління містобудування та архітектури Харківської облдержадміністрації, Червоно заводського райвиконкому, управління житлово-комунального господарства та представників обласного управління пожежної охорони встановлено, що забудовниками самостійно біло змінено архітектурно-планувальне рішення і порушені існуючі будівельні норми та правила.(т. 1 а.с.5,7,9-12, 77).

Головним державним інспектором з пожежного нагляду, начальником ЗДПО-12 УДПО УМВС України в Харківській області 01.10.1999 р. прийнято постанову про припинення будівництва по АДРЕСА_1 м. Харкова.(т. 1 а.с. 13).

Про відступлення від ескізного проекту зазначила і в.о. головного лікаря Червоно заводської СЕС у відповіді на запит Дзержинського районного суду м. Харкова до якого ОСОБА_1 зверталась зі скаргами на дії посадових осіб Харківського міського управління архітектури і виконкому Червоно заводської районної ради.(т.1 а.с.73, 138-139).

Факт порушення забудовниками пожежнобезпечних норм в частині відстані між будинком ОСОБА_1 і зведеною відповідачами будівлею по АДРЕСА_1 м. Харкова

підтверджується і висновком НОМЕР_3 судової будівельно-технічної експертизи (т.1 а.с.215-216, т.2 а.с.61-62), який відповідачами не спростований.

Рішення НОМЕР_1 від 24.03.1998 року про надання гр.-ну ОСОБА_3 дозволу на будівництво нового житлового будинку по АДРЕСА_1 м. Харкова виконавчим комітетом Червоно заводської районної ради м. Харкова прийнято передчасно, без належного узгодження з районною службою пожежної безпеки, райсанепідстанції, без дотримання порядку вирішення питань в містобудівній сфері.

За таких обставин суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про порушення прав власника ОСОБА_1 внаслідок незаконного прийняття виконавчим комітетом Червонозаводської районної ради рішення НОМЕР_1 від 26.03.1998 року і його скасування у відповідності з вимогами ст.393 ЦК України та п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки і до теперішнього часу продовжується порушення її прав.

З тих же підстав не підлягає задоволенню апеляційна скарга ОСОБА_2

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до районного архітектора і санепідстанції постановлено з додержанням вимог процесуального та матеріального права. Районний архітектор, як уже зазначалось, на прохання замовника виготовила ескізний проект, який не тягне правових наслідків.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування доручення, виданого ОСОБА_3 на імя ОСОБА_2, а також ва частині вимог про припинення права власності ОСОБА_3 на жилий АДРЕСА_1 м. Харкова не можуть бути задоволені, оскільки ОСОБА_1 не має суб'єктивного права вимагати скасування доручення, тобто угоди, стороною в якій вона не була . Також ОСОБА_1 не має законних підстав вимагати припинення права власності ОСОБА_3 на домоволодіння по АДРЕСА_2 м. Харкова. Перелік підстав припинення прав власності, передбачених ст.346 ЦК України, є вичерпним і до даного випадку відношення не має, оскільки на незакінчену будівництвом двоповерхову споруду, як на жилий будинок, прав власності ніхто з відповідачів у встановленому законом порядку не набув.

Суд першої інстанції правильно вирішив ці позовні вимоги, обгрунтувавши свої висновки і зазначивши норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянтів не містять підстав для скасування чи зміни цієї частини рішення.

Поряд з цим, рішення суду першої інстанції в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні її вимог про знесення будівлі, зведеної незаконно, з порушенням будівельних норм і правил, є помилковим і підлягає скасуванню з ухваленням нового у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Відмовляючи ОСОБА_1 в цій частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ці позовні вимоги нею не доведені, оскільки вона відмовилась від проведення судово-будівельної експертизи, а висновок аудиторської фірми «Економіст» від 25.3.2005 р. про руйнування одноповерхового будинку ОСОБА_1 - намокання стелі і стін її будинку, руйнування штукатурки, зіпсування шпалер, тріщини в стіні, послаблення фундаменту, яке відбувається внаслідок залиття її будинку дощовими потоками з вище розташованого поруч двоповерхового будинку по АДРЕСА_1 м. Харкова, - не може бути прийнятий у якості доказу.

Однак судова колегія з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, оскільки доказами у справі, згідно ст. 57 ЦПК України, можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Джерелом таких даних можуть бути пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновки експертів.

Наданий ОСОБА_1 до суду першої інстанції висновок фахівця приватної аудиторської фірми «Економіст» від 25.03.2005 р., складений за результатами комісійного обстеження технічного стану одноповерхового АДРЕСА_2, в якому мешкає позивач, містить дані, що вказують на негативний вплив на його технічний стан існування двоповерхового будинку відповідача ОСОБА_3 в безпосередній близькості, оскільки це призводить до його руйнування.

Згідно ст.212 ЦПК України жоден доказ, в тому числі і висновок експертів, не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновок фахівця аудиторської фірми «Економіст» від 25.03.2005 року відповідачами у відповідності з вимогами ст.ст. 10, 60 ЦПК України, не спростований.

Крім того, вимоги ОСОБА_1 в частині демонтажу двоповерхової коробки недобудованого будинку, зведеної з порушенням будівельних норм, узгоджується з висновком суду в тій частині рішення, якою позов задоволено, оскільки порушене право власності ОСОБА_1 буде повністю поновлено лише тоді, коли незаконно зведена відповідачами двоповерхова споруда, що прискорює руйнування її будинку і створює загрозу її власності, буде демонтована.

Частиною 4 ст. З 76 ЦК України передбачено, що самочинно збудована споруда, якщо таким будівництвом порушуються права інших осіб, підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

Двоповерхова споруда по АДРЕСА_1, зведена на відстані 1,7 м. від стін будинку ОСОБА_1, згідно ч.1 ст.376 ЦК України є самочинним будівництвом, оскільки збудована без належного дозволу, з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Згідно ст.З86 ЦК України, держава забезпечує рівний захист усіх суб'єктів прав власності. Віддаючи перевагу захисту прав власності ОСОБА_1, судова колегія виходить з тих міркувань, що будинок по АДРЕСА_2, збудований значно раніше, ОСОБА_1 набула права власності на його частину в порядку, встановленому законом, а відповідач ОСОБА_3 - власник будинку по АДРЕСА_1 м. Харкова і відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2, за дорученням ОСОБА_3, здійснювали будівництво нового будинку з порушенням будівельних норм і правил, на підставі незаконного рішення виконавчого комітету Червонозаводської районної ради.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 249, 346, 349, 376, 393 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57, 60, 212, 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.02.2006 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення порушеного права власності щодо знесення самовільного будівництва скасувати і позов у цій частині вимог задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_3 здійснити демонтаж зведеної з істотними порушеннями будівельних норм і правил двоповерхової будівлі літ. «3-1» на земельній ділянці домоволодіння по АДРЕСА_1 м. Харкова.

В іншій частині рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.02.2006 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.