Головуючий 1 інстанції - Бондаренко В.М. Доповідач - Кісь П.В.
Справа № .22-ц-.3468/2006р
Категорія - про відшкодування матеріальної шкоди працівником при виконанні трудових обов'язків
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді - Кіся П.В.,
Суддів - Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,
при секретарі - Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційними скаргами підприємства облспоживспілки «Валківський ринок», підприємства «Обласне об'єднання ринків» Харківської облспоживспілки на рішення Валківського районного суду Харківської області від 26.04.2006 р. по справі за позовом підприємства облспоживспілки «Валківський ринок» до ОСОБА_1, та позовом підприємства «Обласне об'єднання ринків» Харківської облспоживспілки до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди працівником при виконанні трудових обов'язків, -
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційних скаргах відповідачі просять скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги.
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 26 квітня 2006 року позов підприємства облспоживспілки «Валківський ринок» та позов підприємства «Обласне об'єднання ринків» Харківської облспоживспілки залишені без задоволення.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянти посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неврахування судом фактичних обставин по справі, ненадання їм належної правової оцінки, зауважує на тривалий розгляд справи у суді.
Вказує, що всупереч ст. 213, 215 ЦПК України в рішенні суду викладені обставини, які не повністю відображають обставини справи. Судом не досліджені та всебічно не з*ясовані обставини, на які посилався позивач, в описовій частині рішення не були зазначені обставини, за якими з 01.01.2004 року відповідач ОСОБА_2 всепереч контракту без законних підстав встановила собі оклад 330 грн, що більше посадового окладу директору ринка, та отримувала його до дня звільнення, у зв*язку з чим позивачу було заподіяно шкоду у розмірі 904, 33 грн.
Зазначає, що згідно ст. 233 КЗпП України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником.
Звертає увагу, що ОСОБА_2, встановлюючи собі оклад без відповідних на то підстав, порушила вимоги, передбачені Постановою КМУ № 170 від 19.03.1994 року, ст. 21 КЗпП України, ст. 6.1.1. Статуту підприємства, п. 2.2.1. Контракту та має за це персональну відповідальність.
Також посилаються, що суд не врахував доводи свідків, не дав правову оцінку акту передачі основних засобів директором ОСОБА_2 директору ОСОБА_3, за яким морозильний ларь «Ектор - 36» вартістю 2 730 грн. при передачі переданий не був та в в інвентарізаційному опису основних засобів не числився. Тобто при передачі основних засобів станом на 20.10.2004 року комісії замість морозильного ларя «Ектор - 36» вартістю 2 730 грн. було пред*явлено морозильну камеру ПВХО - 105 - 40 з тотожньою до ціни ларя ціною у 2 730 грн., яка раніше на обліку підприємства не була.
Комісією встановлено, що на підставі довіреності та видаткової наакладної НОМЕР_1 від 09.07.2002 року морозильний ларь «Ектор - 36» вартістю 2 730 грн., який в обліку не знайшов відображення та не був пред*явлений комісії при передачі основних засобів, був отриманий головним бухгалтером ОСОБА_1
Крім того, на підприємстві виявлена нестача причепу, введеного в експлуатацію у 1973 році залишковою балансовою вартістю станом на червень 2005 року - 168 грн.
Згідно Постанови КМУ № 116 від 22.01.1996 року «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» (зі змінами) позивачами було зроблено точний розрахунок суми спричиненої матеріальної шкоди колишнім керівником підприємства облспоживспілки «Валківський ринок» ОСОБА_2 та колишнім бухгалтером цього ж підприємства ОСОБА_1 у сумі 7 440, 30 грн.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. І ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачі працювали на підприємстві облспоживспілки «Валківський ринок» до початку жовтня 2004 року, при звільненні з роботи передали підприємству все належне йому майно, підприємство прийняло це майно і ніяких претензій на той час до відповідачів по справі не пред'являло. Так, за актом прийому-передачі станом на 20.10.2004 року на аркуші справи 8 оборот директор ОСОБА_2 здав, а директор ОСОБА_3 прийняв підприємство облспоживспілки «Валківський ринок».
Відповідно до ч. З ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Судова колегія вважає, що вирішуючи спір за позовом підприємства облспоживспілки «Валківський ринок» та позовом підприємства «Обласне об'єднання ринків» Харківської облспоживспілки про відшкодування матеріальної шкоди працівником при виконанні трудових обов'язків, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.
Матеріалами справи підтверджено, що у відповідачів, згідно акту документальної ревізії від 25.05.2005 року, виявлена недостача цього ж дня. На цей час відповідачі вже не працювали на підприємстві, згідно акту прийому-передачі підприємство здали.
Позивачі звернулися до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди працівником при виконанні трудових обов'язків лише 10.01.2006 року.
Таким чином, суд обгрунтовано взяв до уваги строк, який починався з жовтня 2004 року і до дня звернення позивачів до суду з позовом.
Оскільки цей строк становив більше одного року, суд першої інстанції з додержанням вимог матеріального і процесуального права, справедливо відмовив в позові у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Доводи апеляційної скарги є несуттєвими і висновку суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, п. 1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційній скарги підприємства облспоживспілки «Валківський ринок», підприємства «Обласне об'єднання ринків» Харківської облспоживспілки відхилити.
Рішення Валківського районного суду Харківської області від 26.04.2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.