ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без розгляду

26 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/4297/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.,

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року у справі за заявою Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гал-Кат»» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу.

Крім цього, подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 апеляційну скаргу заявника повернуто у зв'язку з несплатою судового збору, а тому оскільки первинна апеляційна скарга була подана в межах строку звернення до суду, просить поновити строк апеляційного оскарження.

Перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити, а апеляційну скаргу слід залишити без розгляду виходячи із наступного.

Статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів.

Відповідно до 2. 5 ч. 1 ст. 283 КАС України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;.

Згідно ч. 8 ст. 283 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 КАС України, на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої-десятої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 270 КАС України передбачено, що днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Згідно матеріалів справи, оскаржуване рішення проголошено 30 січня 2019 року, однак апеляційна скарга подана, через поштове відділення зв'язку, 12 квітня 2019 року.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що особою, яка подала апеляційну скаргу, пропущено встановлений ч. 8 ст. 283 КАС України строк на подання апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року, а оскільки такий з урахуванням ч. 5 ст. 270 КАС України, не підлягає поновленню, то в задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах.

Крім цього, згідно правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області слід залишити без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Керуючись статтями 120, 270, 272, 283, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви Головного управління ДФС у Львівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2019 року у справі № 813/2260/18 залишити без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. М. Гінда

судді О. Б. Заверуха

В. В. Ніколін