Справа № 2-117/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2010 року
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Якутюка В.С.,
при секретарі Давиденко М.В.,
участю позивачки ОСОБА_1,
представника позивачки ОСОБА_2,
відповідачки ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_3 на її користь 1654 грн.84 коп. боргу за договором позики та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, посилаючись на те, що в вересні 2009 року відповідачка позичила у неї гроші в сумі 1654 грн.84 коп. на власні потреби, про що дала письмову розписку, в якій зобов’язувався повернути гроші до січня 2010 року. Проте у вказаний строк відповідачка гроші не повернула, а на її неодноразові усні вимоги повернути борг не реагує, в зв’язку з чим вона змушена звернутися з відповідним позовом до суду.
В попередньому судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримали, посилаючись на вищенаведені обставини і просили суд їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 в попередньому судовому засіданні позов визнала і не заперечувала проти його задоволення.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу.
Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що дійсно 14 вересня 2009 року ОСОБА_1 позичила ОСОБА_3 гроші в сумі 1654 грн.84 коп., які зобов’язувалась повернути протягом трьох місяців, що підтверджується письмовою розпискою.
Із ч.1 ст.1046 ЦК України видно, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Із ч.2 ст.1047 ЦК України вбачається, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони, понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Суд вважає, що оскільки відповідачка ОСОБА_3 визнала позовні вимоги ОСОБА_1 при попередньому розгляді справи, то є підстави для задоволення заявленого позову.
На підставі ст.ст.625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 58, 59, 88, 130, 174, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 1654 грн.84 коп. в рахунок повернення боргу та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 1774 грн.84 коп.(одна тисяча сімсот сімдесят чотири грн.84 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий: суддя (підпис) Якутюк В.С.