Справа № 1 - 16,

                                                                                                                            2010 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    16 лютого 2010 року  Диканський районний суд   Полтавської області в складі:

                  головуючого                -   голови суду  ОСОБА_1,

                  при секретарі               -                          Бурлига Н.Л.,

                  з участю прокурора    -                           Крамаренко Н.М.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Диканька кримінальну справу про обвинувачення, -

              ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя селища Диканька вул. Мічуріна, 78 Полтавської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого,  не працюючого,   згідно ст. 89 КК України не судимого,    

              у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

              Підсудний ОСОБА_2 16 січня 2010 року близько 23 години 30 хвилин по вулиці Мічуріна в селищі Диканька в урочищі «Бровар», із основи стовпчиків тросового огородження таємно викрав 22 метри металевого багатожильного тросу, вартістю 218 грн., належних Службі автомобільних доріг Полтавської області Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», який обернув на свою користь.

    В судовому засіданні при розгляді справи підсудний  ОСОБА_2 вину у вчинені злочину визнав повністю та пояснив, що він 16 січня 2010 року у нічний час повертаючись додому проходив по вулиці Мічуріна та побачив по лівому та правому краях проїжджої частини тросове огородження. Оглянувши дане огородження, він виявив, що один із тросів погано закріплений в основі  бетонних стовпчиків. Скориставшись відсутністю сторонніх осіб, він вирішив викрасти один із тросів. Висмикнувши трос із кріплень на чотирьох прогонах, довжиною близько 20-22 метрів, він викрав його та потягнув до себе додому.  Щиро розкаюється у вчиненому.

              Так як підсудний вину у вчиненому злочині визнав повністю,  в суді заявив, що сумнівів у достовірності доказів по справі він не має, то після роз’яснення йому положень та наслідків, передбачених ст. 299 КПК України, судове слідство по справі було обмежено допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, що стосуються особи підсудного.

              Кваліфікація злочинних дій підсудного  ОСОБА_2 за ст. 185 ч. 1 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), є вірною, так як підсудний ОСОБА_2 16 січня 2010 року в нічний час, із стовпчиків тросового огородження, по вул.. Мічуріна в селищі Диканька, таємно викрав 22 метри металевого багатожильного тросу вартістю 218 грн., належних Службі автомобільних доріг Полтавської області Відкритого акціонерного товариства  Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», яким розпорядився на власний розсуд.

              Призначаючи покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про особу підсудного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

              Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд по справі не вбачає.

              Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного, суд враховує каяття підсудного, відсутність тяжких наслідків, повне відшкодування завданих збитків  шляхом повернення викраденого, явка із зізнанням та його стан здоров’я.

              Враховуючи обставини справи та вчиненого злочину, вказані вище пом’якшуючі покарання підсудного обставини, дані про особу підсудного, який має молодий вік, суд вважає, за необхідне обрати підсудному покарання у виді позбавлення волі  та застосувати до підсудного ст.  75  КК України, звільнивши його від покарання з випробуванням,  та з покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України.          

    Так як підсудний згідно медичного висновку страждає на вогнищевий туберкульоз, що є хворобою, яка становить небезпеку для здоров’я інших осіб, в зв’язку з чим  він потребує стаціонарного лікування, то суд вважає необхідним згідно п.5 ст. 76 КК України  зобов’язати підсудного пройти курс лікування від туберкульозу в період іспитового строку.

    Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст.  321-324, 327, 332-335, 339  КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

              ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України та за цією статтею  призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі .

    Згідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.

    Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_2 в період іспитового строку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання,  періодично з’являтися в ці органи для реєстрації та пройти курс лікування від туберкульозу.

    Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2М, до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді підписки про невиїзд із зареєстрованого місця проживання.

    Речовий доказ по справі у вигляді 22 метрів металевого багатожильного тросу, що знаходяться на зберіганні у філії «Диканський  райавтодор» дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» залишити вказаному підприємству .

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд.

              Головуючий: