Справа № 2-244/2010 р.                                                                                                                                              

                                                             Р І Ш Е Н Н Я

                                                 І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 лютого 2010 року  Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі:

                                      головуючого                       судді Зеленської В.І.

                                      при секретарі                               Кондратюк Л.О.,                                                                                                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором  позики,

                                                            в с т а н о в  и в.

     ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до  ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі  20000 грн за договором позики, 3 % річних від простроченої суми, що становить 976 грн 60 коп, 3980 грн 64 коп інфляційних втрат, 400 грн витрат за надання правової допомоги  та   320 грн судових витрат.

    В ході судового розгляду позивач ОСОБА_1  позов підтримав і пояснив, що в квітні 2008 року він позичив відповідачу ОСОБА_2  гроші в сумі 20000 грн  на один місяць. Але відповідач  гроші не повернув  до цього часу.  Відповідно до ст. 625 ЦК України він має право стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення виконання зобов’язання відповідачем. Тому  просить задоволити позовні вимоги повністю і стягнути означений борг з відповідача в його користь.  Крім цього, просить стягнути з відповідача в його користь сплачені судові витрати в сумі 320 грн та витрати на правову допомогу в сумі 400 грн.  

    Відповідач  ОСОБА_2 позов визнав повністю з наведених в позовній заяві підстав.

    Заслухавши пояснення  сторін, дослідивши письмові докази, суд знаходить, що позов слід задоволити з таких підстав.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає  у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.  

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

    З розписки   ОСОБА_2 від 19.04.2008 року вбачається, що цього числа він  позичив у ОСОБА_1К 20000 грн і зобов’язався повернути цю суму до 20.05.2008 року (а..с.10).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

З розписки боржника вбачається, що сторони не встановлювали розмір відсотків за користування кредитом. Але, відповідно до ст.. 365 ЦК України такий обов’язок боржника визначений Законом . Тому, відповідно до розрахунків, сума заборгованості за договором позики з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення становить 24957  грн 24 коп.

Тому суд знаходить вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних від суми боргу за весь час прострочення виконання зобов’язання   підставними та обґрунтованими. А отже їх слід задоволити.

З розписки адвоката вбачається, що за надання правової допомоги позивач сплатив 400 грн (а.с.7).

Розмір сплаченого позивачем судового збору в сумі 200 грн та витрат на ІТЗ розгляду справ судом в розмірі 120 грн стверджується квитанціями про сплату (а.с.3,4). Однак, ціна позову становить 24957 грн 24 коп. А отже, позивачем не доплачено при зверненні до суду з позовною заявою 49 грн 57 коп судового збору.

На підставі наведеного суд знаходить за необхідне розподілити судові витрати відповідно до ст.. 88 ЦПК України.

У зв’язку з витратами на послуги банку при сплаті судових витрат для звернення з позовом до суду через відмову відповідачем добровільно повернути борг, позивачу спричинена шкода в розмірі 6 грн, яка підлягає стягненню відповідно до ст.. 1166 ЦК України.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 14, 18, 88, 209, 213-215  ЦПК України, ст..ст. 1046, 365, 1166 ЦК  суд                                        

                                                                     в и р і ш и в .

Позов задоволити.

Стягнути з  ОСОБА_2 в користь  ОСОБА_1  24957 грн 24 коп. боргу за договором  позики , 6 грн шкоди,  400 грн за надання правової допомоги адвоката та 320 грн 00 коп   судових витрат.

Стягнути з  ОСОБА_2 в користь   держави 49 грн 57 коп судового збору.

Протягом десяти днів з моменту проголошення рішення суду сторони можуть подати заяву про апеляційне оскарження рішення та протягом наступних двадцяти днів подати апеляційну скаргу на рішення суду в апеляційний суд Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд.

                                                            Суддя