Справа №2-145/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 лютого 2010 року  Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої    – судді Омелюх В.М.,

                      при секретарі – Шулікі А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Солоне цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія” Дніпрообленерго” до ОСОБА_1 про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії посилаючись на те, що між відкритим акціонерним товариством “Дніпрообленерго” в особі Солонянського району електричних мереж ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” та відповідачем існували договірні відносини, про що свідчить відкриття Солонянським РЕМ особового рахунку за №1402007, встановлення приладу обліку електричної енергії та видання абонентської книжки на ім’я відповідачки.

    Споживач зобов’язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об’єкті споживача, невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку і несе відповідальність за їх цілісність, за пошкодження приладів обліку тощо.

Відповідно до ч.2 п.37 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року контролерами енергонагляду Солонянського РЕМ 20.03.2001 року в житловому будинку в с. Аполонівка Солонянського району Дніпропетровської області, де мешкає відповідачка, була проведена перевірка, в ході якої було встановлено порушення Правил користування електричною енергією, які виразились в тому, що  виявлено додаткову електропроводку, до якої підключена електророзетка, через яку електрична енергія використовується безобліково, про що в присутності відповідачки складено акт №00010554, яка підтвердила факт виявленого порушення, при цьому до акту свої заперечення і пояснення відповідачкою не внесено та у встановленому порядку  його не оскаржено.

Діями відповідачки було порушено Правила користування електричною енергією для населення, за порушення яких  рішенням комісії по розгляду актів згідно Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення Правил споживачем, їй було нараховано безоблікове використання 3212 кВт/год електроенергії на суму 462 гривні 53 копійки з розрахунку 0,144 коп. за 1 кВт/год.,  які вона в добровільному порядку не сплатила, в зв’язку з чим вони змушені звернутися з позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, зменшивши їх, і просила стягнути з відповідачки на користь позивача вартість недоврахованої електричної енергії в сумі 452 гривні 53 копійки, оскільки відповідачкою після складнання акту добровільно було сплачено на відшкодування безобліково використаної електроенергії 10 гривень, судовий збір в сумі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень в примусовому порядку, оскільки відповідачка в добровільному порядку їх сплачувати не бажає.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явилась. Згідно заяви прохала розглянути справу в її відсутність та при винесенні рішення застосувати строк позовної давності, оскільки з моменту складення акту минуло більше трьох років, відмовивши в задоволені позову, при цьому обставин встановлених позивачем порушень нею правил користування електричною енергією не оспорювала.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що між сторонами існували договірні зобов’язання на користування відповідачкою електричною енергією у житловому будинку в с. Аполонівка Солонянського району Дніпропетровської області, про що свідчить відкриття Солонянським РЕМ на ім’я відповідачки як споживача особового рахунку за №1402007, встановлення приладу обліку електричної енергії та видання абонентської книжки на її ім’я (а.с.10,11).

В порушення існуючих договірних зобов’язань та Правил користування електричною енергією для населення, відповідачка використовувала електроенергію безобліково, що було встановлено при перевірці приладу обліку електроенергії контролерами РЕМ 20.03.2001 року, та про що в присутності відповідачки було складено акт №00010554 про порушення Правил користування електроенергією (а.с.7), який підтвердив факт виявленого порушення та безоблікове використання електричної енергії. Свої заперечення і пояснення до нього відповідачкою не вносились та у встановленому порядку акт нею не оскаржувався. Внаслідок виявленного порушення правил користування електричною енергєюї відповідачці нараховано позивачем згідно п.5 Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №1416 від 22.11.1999 року, безоблікове використання 3212 кВт/год електроенергії на суму 462 гривні 53 копійки з розрахунку 0,144 гривень за 1 кВт/год (а.с.6,8,910,12), при цьому відповідачкою було сплачено в добровільному порядку 10 гривень (а.с.9), а 452 гривні 53 копійки підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача в примусовому порядку, оскільки саме відповідачкою порушено умови договору та правила користування електричною енергією.

В той же час, згідно розрахунку позивача (а.с.5) нарахування збитків по акту №00010554 від 20.03.2001 року проведено за період з 20.03.2000 року по 20.03.2001 року. До суду позивач звернувся з позовом 11 січня 2010 року (а.с.3), тобто пропустив передбачений як ст. 71 ЦК України 1963 року, який був чинним на день виникнення спірних правовідносин, так і ст. 257 ЦК України 2003 року, який набрав чинності з 01 січня 2004 року,  трирічний строк позовної давності звернення з даним позовом до суду. У відповідності до ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідачкою подано до суду заяву про застосування строків позовної давності 16 лютого 2010 року, тобто, до винесення рішення по справі.

У відповідності з ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, в зв’язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити в зв’язку зі спливом передбаченого ст. 257 ЦК України строку позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 161, 203-215 ЦК України 1963 року; ст.ст. 257, 267, 526, 610-614, 623, 1166, 1192 ЦК України 2004 року; ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Відмовити відкритому акціонерному товариству “Енергопостачальна компанія” Дніпрообленерго” в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 452 гривні 53 копійки в зв’язку зі спливом строку позовної давності.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання  протягом десяти днів з дня  його проголошення заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження поданням апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом строку, встановленого для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Текст повного рішення складено 23.02.2010 року.

ГОЛОВУЮЧА: суддя             підпис