ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65

25.04.2019 року                             Справа №  904/4788/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,                    

суддів - Кощеєва І.М., Орєшкіної Е.В.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фортплюс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2018 у справі №904/4788/18 (суддя Петрова В.І., повний текст складено 21.12.2018)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро", м.Монастирище,      Черкаська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фортплюс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки   

ВСТАНОВИВ:                     

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2018 у справі №904/4788/18 позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Седна-Агро" задоволено, з ТОВ «Фортплюс»  на користь позивача стягнуто основний борг в сумі 1861622грн.51коп., пеня в сумі 44066грн.90коп., 20 процентів штрафу в сумі 372324грн.50коп. та 30 процентів річних в сумі 36722грн.42коп.;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором поставки насіння в кредит 2018№031-ФП від 26.02.2018 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Фортплюс» подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;

- у поданій скарзі йдеться про те, що під час розгляду справи суд керувався виключно доказами, наданими позивачем та не повідомивши належним чином відповідача про розгляд справи, що призвело до неповного з’ясування обставин, які мають значення для справи, про виявлення 20.07.2018 керівництвом компанії в ході перегляду  інформації, яка міститься на сайті «Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» незаконних дій державного реєстратора по заміні директора товариства, засновника юридичної особи ТОВ «Толлінг» на інших осіб та по заміні юридичної адреси, про подальшу відміну реєстратором цих дій, повторне проведення незаконних реєстраційних дій, скасування цих дій на підставі висновку комісії з питань розгляду скарг у державній реєстрації, про те, що на підставі підроблених документів законних власників корпоративних прав ТОВ «Фортплюс» та ТОВ «Толлінг», кінцевим бенефіціарним власником яких є компанія «ДІЛГА Менеджмент ЛІМІТЕД» було виключено зі складу учасників відповідних товариств поза їх волею, про проведення управлінням Національної поліції в Донецькій області досудового розслідування по кримінальному провадженню за фактом заволодіння корпоративними правами, належним рухомим майном ТОВ «Фортплюс» та ТОВ «Толлінг» шляхом обману, що завдало засновнику – компанії «ДІЛГА Менеджмент ЛІМІТЕД» шкоди у великому розмірі, про те, що існувала схема рейдерського захвату ТОВ «Фортплюс» з метою отримання неправомірної вигоди, в подальшому особи, які неправомірно заволоділи корпоративними правами уклали правочини щодо відчуження майна товариства, в тому числі врожаю 2018 року, здійснили захоплення офісної техніки та документів товариства, про те, що 08.02.2019 ОСОБА_1 як керівнику товариства із оскаржуваного рішення стало відомо про нібито факт невиконання зобов’язання перед позивачем за вказаним вище договором, про те, що цей договір в редакції, наданій до суду, керівником товариства не підписувався, у зв’язку з чим, є неукладеним, а також про те, що у зв’язку з тим, що товариство не було повідомлено про розгляд справи, суд першої інстанції позбавив його можливості захистити свої права, надати відзив  на позовну заяву та довести факт непідписання спірного договору в редакції, наданій позивачем шляхом звернення з клопотанням про проведення експертизи;

          - скаржником заявлено клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи; при цьому на вирішення судовому експерту запропоновано поставити питання щодо належності усіх підписів на договорі постачання насіння в кредит 2018 №031-ФП від 26.02.2018, специфікаціях до нього в графі «покупець» та видаткових накладних в графі «отримав» ОСОБА_1 чи інший особі, коли було вчинено ці підписи та щодо належності печатки на договорі, специфікаціях та видаткових накладних  ТОВ «Фортплюс»;

          - 25.04.2019 представник скаржника в судове засідання не з’явився, на адресу апеляційного суду скаржником направлено клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку із виїздом представника товариства до іншої країни;

          - позивач вважає рішення господарського суду обгрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що обставини по зміні у складі засновників та керівника ТОВ «Фортплюс» не спростовують факту наявності існування договірних відносин між сторонами та отримання відповідачем товару, на те, що договір поставки є дійсним, на те, що доводи скаржника відносно непідписання договору директором ОСОБА_1 не підтверджені належними доказами, на те, що не спростовані скаржником і факти отримання та внесення попередньої оплати частин вартості товару згідно з договором, на те, що питання про проведення експертизи не було предметом дослідження в суді першої інстанції, а також на безпідставні доводи скаржника відносно неповідомлення його про розгляд справи, оскільки судом проведено всі належні дії  для  повідомлення                           ТОВ «Фортплюс» про дату та час судового засідання по розгляду справи.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, у тому числі, і в засіданні 26.03.2019, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

           26.06.2018 ТОВ «Седна-Агро» (постачальником) та ТОВ «Фортплюс (покупцем) укладено договір поставки насіння в кредит 2018№031-ФП, на підставі п.1.1 якого постачальник зобов’язався продати та поставити покупцеві насіння рослин, а покупець – прийняти і оплатити його вартість.

Згідно з п.1.2 договору асортимент, номенклатура, кількість, ціна, строки оплати та характеристики товару вказуються  сторонами у специфікаціях та видаткових накладних, які складають невід’ємну частину договору.

Відповідно до п.3.2. договору сторони встановлюють, що протягом строку дії договору грошові зобов"язання покупця існують і підлягають сплаті у національній валюті України – гривні. У зв’язку із тим, що товар буде оплачуватись покупцем не в день складання специфікацій та в тому випадку, якщо курси іноземних валют (долара США та/або Євро) до гривні, що склались на міжбанківському валютному ринку України на день фактичної оплати товару є вищими за курси іноземних валют, що були на дату укладення специфікації, ціна на товар, що вказана у специфікаціях і загальна сума договору, яка підлягає до оплати покупцем у гривнях, підлягає коригуванню в сторону збільшення за відповідною формулою.

При здійсненні розрахунків сума в гривнях, яку покупець зобов"язаний сплатити постачальнику як належну оплату повної вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквіваленту ціни товару в доларах США та/або Євро на курс продажу відповідної іноземної валюти, який буде встановлений на міжбанківському валютному ринку України в день, що передує дню фактичної оплати покупцем ціни товару з урахуванням вимог цього пункту. Сторони погодили, що процедура коригування ціни товару в порядку, передбаченому даним пунктом, є погодженою на весь термін дії цього договору і не вважається односторонньою зміною умов та ціни договору і не потребує окремого погодження сторін, оскільки сторони погодили такий порядок та умови у договорі.

Сторони встановили, що загальна ціна товару, підрахована з урахуванням результатів коригування ціни на товар на дату здійснення кожного фактичного платежу – є фактичною загальною ціною товару за договором, яку покупець зобов"язаний оплатити в строки (терміни), встановлені в специфікаціях. Перерахунок (коригування) ціни товару може робитись необмежену кількість разів у порядку, визначеному в цьому пункті.

Зазначене в цьому пункті коригування ціни також застосовується у випадку несвоєчасної оплати товару покупцем. За настання таких умов покупець оплачує повну вартість придбаного товару з урахуванням ціни, скоригованої в порядку п.3.2. договору. При цьому загальна ціна за товар скоригована на курсову різницю визначається на дату здійснення фактичного платежу або на дату звернення до суду.

П.4.1 договору передбачено, що покупець зобов’язаний здійснити оплату за товар у строки, встановлені у специфікаціях до цього договору.

Згідно з п.5.2 договору приймання-передача товару здійснюється уповноваженими представниками сторін та оформлюється шляхом підписання відповідних видаткових накладних на товар. Датою поставки товару вважається дата, вказана у видаткових накладних на відпуск товару.

П.7.3 договору встановлена відповідальність покупця у разі прострочення строків оплати, визначених у специфікаціях у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення до повного виконання стороною своїх зобов’язань та припиняється в день виконання винною стороною зобов’язань за договором, забезпечених санкцією.

Згідно з п.7.5 договору у разі прострочення покупцем строків оплати товару більш ніж на десять календарних днів – покупець додатково до пені сплачує штраф в розмірі 20 процентів від загальної суми заборгованості.

П.7.6 договору передбачено, що відповідно до вимог ст.625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов’язання покупець сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час  прострочення та 30 процентів річних від простроченої суми.

В п.7.9 договору сторонами узгоджено, що строк нарахування штрафних санкцій не обмежується строком, встановленим в ч.6 ст.232 Господарського кодексу України. Штрафні санкції за прострочення зобов’язань за цим договором нараховуються до моменту належного та повного виконання відповідного зобов’язання в межах строку загальної позовної давності.

Сторонами підписані специфікації №001 від 19.03.2018 та №002 від 18.04.2018 до договору.

Згідно з специфікацією №001 від 19.03.2018р. покупець зобов"язаний оплатити загальну вартість товару, що вказана у даній специфікації (2 002  382грн.40коп.), у такі строки (терміни) і в такому порядку:

- у строк до 23.03.2018р. грошові кошти у сумі 700  833грн.84коп., що складає 35% від загальної вартості товару, що вказана у цій специфікації;

- у строк до 30.09.2018р. грошові кошти у сумі 1 301  548грн.56коп., що складає наступні 65% від загальної вартості товару, що вказана у цій специфікації (що наростаючим підсумком складає 100% вартості товару за цією специфікацією, а саме: 2 002  382грн.40коп. з урахуванням податку на додану вартість).

Специфікацією №002 від 18.04.2018р. передбачено, що покупець зобов"язаний оплатити загальну вартість товару, що вказана у даній специфікації (629  413грн.22коп.), у такі строки (терміни) і в такому порядку:

- у строк до 19.04.2018р. грошові кошти у сумі 62  941грн.32коп., що складає 10% від загальної вартості товару, що вказана у цій специфікації;

- у строк до 30.09.2018р. грошові кошти у сумі 566  471грн.90коп., що складає наступні 90% від загальної вартості товару, що вказана у цій специфікації (що наростаючим підсумком складає 100% вартості товару за цією специфікацією, а саме: 629  413грн.22коп. з урахуванням податку на додану вартість).

Виходячи з умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2621952грн.62коп., що підтверджується видатковими накладними №2074 від 18.04.2018р. на суму 1992539грн.40коп., №2152 від 19.04.2018р. на суму 629413грн.22коп., підписаними сторонами без будь-яких зауважень.

Оплата вартості поставленого товару здійснена відповідачем частково в сумі 760330грн.11коп..

Станом на момент звернення з позовом заборгованість по оплаті складає 1861622грн.51коп..

У зв’язку з несвоєчасною оплатою вартості товару позивачем нарахована пеня в сумі 44066грн.90коп. за період з 30.09 по 23.10.2018, штраф в розмірі 20 процентів від суми заборгованості, що дорівнює 372324грн.50коп., 30 процентів річних від простроченої суми, що дорівнює 36722грн.42коп., також нарахованих  за період з 30.09. по 23.10.2018.

В процесі розгляду справи докази погашення вказаної вище суми заборгованості господарському суду відповідачем не надані.

Ст.ст.   525,  526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1   ст. 530 названого Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Відповідно до ст.611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

          За приписами ч.1 ст.549 Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Ст.629 Кодексу встановлено, що  договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          У даному випадку, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: невиконання відповідачем зобов’язань за договором поставки насіння в кредит 2018 №031-ФП від 26.02.2018 в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару і ненадання ним належних та допустимих доказів, які б спростовували таке невиконання позовні вимоги слід визнати обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

          З огляду на викладене підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

          Доводи скаржника стосовно неповідомлення його господарським судом про розгляд справи, що позбавило його можливості захистити свої права в передбачені законом способи колегією суддів визнані безпідставними.

Так, відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Згідно з п.5 ч.6 ст. 242 Кодексу днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Щодо досліджуваної справи, то в матеріалах останньої містяться витяги з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.10. та 15.11.2018, згідно з якими місцезнаходження юридичної особи ТОВ «Фортплюс» визначено як: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, Новокадацький район, вулиця Гомельска, будинок 59, офіс 3.

Ухвали господарського суду від 30.10.2018 про прийняття позовної заяви до розгляду та призначення такого розгляду на 15.11.2019, від 15.11.2018 про відкладення розгляду справи на 29.11.2018, від 29.11.2018 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 11.12.2018 направлені скаржнику за вказаною вище адресою, але повернуті відділенням поштового зв’язку з відмітками про "відсутність фірми" та "за закінченням терміну зберігання".

Отже, перелічені ухвали про вчинення відповідних процесуальних дій направлені господарським судом за належною адресою, у зв’язку з чим, адресат повідомлений про вчинення таких дій.

Водночас, колегія суддів зазначає, що при зверненні з апеляційною скаргою ТОВ «Фортплюс» вказана адреса його місцезнаходження, якою є: 25002, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Кавалерійська, будинок 19/26.

Між тим, докази відносно дати внесення до реєстру зміни по місцезнаходженню станом на момент розгляду справи господарському суду не надавалися.

Посилання скаржника на заволодіння корпоративними правами товариства внаслідок внесення змін до складу засновників та керівника, на укладення правочинів щодо відчуження майна товариства, здійснення захоплення офісної техніки та документів товариства є необгрунтованими.

Ч.1 ст.74 , ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися  іншими засобами  доказування.

В установленому наведеними процесуальними нормами порядку скаржником не доведено, яким чином зазначені ним обставини спростовують факти укладення сторонами договору поставки в редакції, наданій позивачем, безпосередньо поставки продукції та її отримання.

Крім того, належні та допустимі докази захоплення документів скаржником також не надані.

Клопотання скаржника про призначення по справі почеркознавчої експертизи задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір поставки насіння в кредит 2018 №031-ФП від 26.02.2018 в установленому порядку не визнано недійсним, факт поставки товару за договором скаржником не спростовано.

Отже в силу ст.204 Цивільного кодексу України такий договір є чинним.

При цьому, як зазначено вище, обставини щодо втрати договору в редакції представленої скаржником копії не доведені, належні докази в обгрунтування цих обставин не надані.

Клопотання скаржника про відкладення розгляду справи також не підлягає задоволенню тому, що основною умовою для розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Така неможливість скаржником не доведена.

Звертає на себе увагу також  той факт, що строк розгляду апеляційної скарги закінчується 26.04.2018 і відкладення справи призведе лише до необгрунтованого затягування її розгляду.

Керуючись ст.ст.269,  275,  276,  282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

-  рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2018 у справі №904/4788/18 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови;

-  повна постанова складена 26.04.2019

Головуючий суддя                                                                                І.Л. Кузнецова

Суддя                                                                                             І.М. Кощеєв

Суддя                                                                                                               Е.В. Орєшкіна