Р І Ш Е Н Н Я        

                І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И.   Справа №2-42)10.

         м.Радомишль.                        10 лютого 2010 року.                        

     Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Невмержицького І.М.при секретарі Блоцькій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільно нажитого нерухомого майна в натурі та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1)2 ідеальну частину жилого будинку та господарських будівель,-

                    В С Т А Н О В И В:

     Позивач за первісним позовом ОСОБА_1,посилаючись на те,що під час спільного шлюбного життя придбали разом з відповідачкою будинок,на даний час шлюб розірваний,а тому просить суд поділити будинок в натурі виходячи з рівності часток кожного.

     Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 звернулася в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_1,посилаючисть на те,що вони дійсно придбали будинок під час спільного сімейного життя,тому просила суд визнати її право власності на 1)2 ідеальну частину спірного жилого будинку та господарських будівель.

     В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені ним позовні вимоги підтримав і пояснив,що вони з ОСОБА_2 під час спільного сімейного життя придбали будинок,нині шлюб між ними розірваний,тому просить виділити йому в натурі 1)2 частину жилого будинку з господарськими спорудами,що розташований по вул.Ніни Сосніної,1 в с.Ірша Радомишльського району Житомирської області,при цьому з вимогою колишньої дружини про виплату грошової компенсації за належну йому частину будинку не погодився.

     В судовому засіданні ОСОБА_2 заявлені нею позовні вимоги уточнила і пояснила,що вони з ОСОБА_1 дійсно під час спільного сімейного життя придбали будинок,нині шлюб між ними розірваний,останній постійно влаштовує сімейні скандали та бійки,виганяє її з будинку до чужих людей,іншого житла у неї немає,тому просить виділити їй в натурі 1)2 частину жилого будинку з господарськими спорудами,що розташований по вул.Ніни Сосніної,1 в с.Ірша Радомишльського району Житомирської області,а в разі неможливості розподілу будинку з технічних підстав просила суд про виплату нею ОСОБА_1 грошової компенсації за належну йому частину будинку.

      В судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили,що приблизно три останніх роки ОСОБА_1 постійно в спірному будинку влаштовує п»янки зі своїми друзями,потім влаштовує бійки,виганяє з будинку бувшу дружину ОСОБА_2 та її дочку – ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1

      Вислухавши пояснення сторін по справі,свідків,дослідивши матеріали справи,оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до наступного.

      Так,судом встановлено,що сторони по справі з 1981 року по 2007 рік перебували в зареєстрованому шлюбі,від даного шлюбу у них народилося двоє дітей,які на даний час вже є повнолітніми.

      В період їх шлюбного життя сторони придбали житловий будинок №1 з господарськими спорудами,що розташований по вул.Ніни Сосніної в с.Ірша Радомишльського району Житомирської області,на підставі договору купівлі-продажу від 25 червня 1988 року,посвідченого Макалевицькою сільрадою Радомишльського району Житомирської області та зареєстроованого в реєстрі сільської ради за №12.Незважаючи на те,що власником цілого спірного будинку в КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєстрований ОСОБА_1,останній не заперечив тогшо,що будинок є спільною сумісною власністю подружжя,що він і підтвердив в своєму позові до суду.  

     Згідно ст.22 КпШС УРСР майно,нажите подружжям за час шлюбу є його спільною сімісною власністю і кожен з подружжя має рівні права володіння,користування і ропорядження цим майном.  

     Відповідно до ст.115 ЦК УРСР(вредакції 1963 року)кожний з учасників спільної часткової власності має право вимагати виділу своєї частки з спільного майна.

     Пунктом №14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» з послідуючими змінами та доповненнями,роз»яснено, що квартира,яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю,на вимогу учасника(учасників) цієї власності підлягає розподілу в натурі,якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами,які можуть використовуватися як окремі квартири.У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщенням квартири,якщо про це заявлений позов.  

     Відповідно до експертного висновку ПП «Україна-Експерт-Центр» від 18 вересня 2009 року розподіл спірного домоволодіння між співвласниками в натурі,виходячи з часток кожної з сторін у співвідношенні 1:1 неможливо без порушення ДБН(а.с.38).        

     У судовому засіданні сторони в справі вимогу про встановлення порядку користування квартирою не заявляли.    

     Пунктом №4 ч.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 1991 року «Про практику застосування судами законодавства,що регулює право власності громадян на жилий будинок» визначено, що при неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним,власнику,що виділяється,за його згодою присуджується грошова компенсація.

      Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2П.в судовому засіданні уточнюючи свої позовні вимоги просила суд присудити з неї на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за належну йому частину будинку,однак останній категорично заперечив такий варіант вирішення справи в зв»язку з відсутністю у нього іншого власного житла.  

      Приймаючи до уваги викладене та оцінивши всі обставини справи суд приходить до висновку про те,що позовні вимоги обох сторін в справі є безпідставними.

       На підставі викладеного,керуючись ст.ст.10,11,60,79,88,208,

209,212-215 ЦПК України,ст.115 ЦК УРСР,ст.22 КЗпШУ,ст.16,17 Закону України «Про власність», суд-

                     В И Р І Ш И В :    

        Відмовити  ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про розподіл спільно нажитого нерухомого майна в натурі(виділення 1)2 частини будинку)- за безпідставністю.

        Відмовити  ОСОБА_2 в задоволенні зустрічних позовних вимог до ОСОБА_1 про розподіл житлового будинку в натурі та визнання права власності на 1)2 частину будинку та господарських будівель- за безпідставністю.  

            Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до суду протягом десяти днів з дня його проголошення.Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський місцевий суд протягом двадцяти днів починаючи з дня подачі заяви про його апеляційне оскарження.

Суддя Радомишльського

районного суду                                ОСОБА_6.