Справа № 2 – 5/10

РІШЕННЯ

іменем України

21 січня 2010 року                                               Турійський районний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Овсієнка А.А.

при секретарі Веремчук Л.Ю.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Турійську Волинської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про стягнення 12071 грн. 90 коп. боргу за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Закрите акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”  (далі – ЗАТ КБ “ПриватБанк”) звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 1571,86 доларів США боргу за кредитним договором.

    Як зазначено в позовній заяві, 27 липня 2007 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 78657-CRED, згідно з умовами якого ЗАТ КБ “ПриватБанк” надав ОСОБА_2 кредит в сумі 3000 доларів США на строк до  27 липня 2009 року під 24 % річних, а останній зобов’язувався повертати кредит та сплачувати відсотки за ним щомісячно відповідно до погодженого сторонами графіка.

    Відповідач ОСОБА_2 умов даного договору не виконує, у встановлені договором терміни кредит не повертає, відсотків не сплачує, внаслідок чого станом на 12 липня        2009 року заборгував банку 1249,93 долари США чергових платежів по кредиту та         216,08 доларів США відсотків.

    За порушення договірних строків банком нараховано ОСОБА_2 105,85 доларів США штрафу.

Оскільки добровільно сплачувати борг відповідач не бажає, ЗАТ КБ “ПриватБанк” в своїй позовній заяві просить суд стягнути з ОСОБА_2 1249,93 долари США заборгованості по тілу кредиту, 216,08 доларів США відсотків, та 105,85 доларів США штрафу.

    Відповідачем ОСОБА_2 письмових заперечень проти даного позову суду не подано, однак і спір між сторонами добровільно не врегульовано.

    В попередньому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 змінила предмет позову, заявивши вимогу про стягнення з ОСОБА_2 12071 грн. 90 коп. боргу за вищевказаним кредитним договором, що еквівалентно зазначеній у позовній заяві сумі боргу 1571,86 доларів США за курсом Національного банку України станом на 4 серпня               2009 року.

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги ЗАТ КБ “ПриватБанк” підтримала у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, та ствердила наведені у позовній заяві факти.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, хоча належним чином та своєчасно був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, при цьому про причини своєї неявки суд не повідомив, про відкладення розгляду справи не клопотав.

У зв'язку з цим, судом за згодою представника позивача визнано можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні письмові докази, суд вважає, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються також положення ст.ст.1046-1053 ЦК України.

    Судом встановлено, що 27 липня 2007 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк” та         ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 78657-CRED (далі – кредитний договір), за умовами якого ЗАТ КБ “ПриватБанк” надав ОСОБА_2 кредит в сумі                          3000 (три тисячі) доларів США на строк до 27 липня 2009 року під 24 % річних (а.с.4-6).

    Відповідно до п.2.2.3 кредитного договору ОСОБА_2 повинен був сплачувати відсотки та повертати кредит щомісячними платежами в строки та розмірах, визначених Графіком погашення кредиту та відсотків, який є додатком до кредитного договору.

    ОСОБА_2 під час попереднього судового засідання визнав факт отримання          ним 3000 (три тисячі) доларів США кредиту за вищевказаним кредитним договором.

Разом з тим, як вбачається з наданого банком розрахунку (а.с.3), починаючи з листопада  2008 року відповідач кредит не повертає, відсотків за користування кредитом не сплачує, а тому станом на 12 липня 2009 року заборгував ЗАТ КБ “ПриватБанк”           1249,93 долари США тіла кредиту та 216,08 доларів США відсотків. За порушення ОСОБА_2 договірних строків повернення кредиту та сплати відсотків банком нараховано 105,85 доларів США штрафу.

Даний розрахунок ґрунтується виключно на положеннях кредитного договору. Крім того, відповідачем ОСОБА_2 не наведено жодних об’єктивних даних, які спростовували б, або ставили б під сумнів правильність такого розрахунку.

Незважаючи на те, що визначений договором кінцевий термін погашення кредиту закінчився 27 липня 2009 року відповідач ОСОБА_2 кредит не повернув, відсотків за користування кредитними коштами та штрафу не сплатив.

Змінюючи предмет позову та вимагаючи стягнути борг в гривневому еквіваленті, представник позивача для перерахунку застосовує курс долара США 7,68 грн. станом на 04.08.09.

Згідно службового розпорядження Національного банку України № 417/292 від 04.08.09 з 5 серпня 2009 року офіційний курс долара США стосовно гривні становить        7,6815 грн. за 1 долар США.

    Однак, розглядаючи позов виключно в межах позовних вимог, суд, враховуючи відповідну вимогу представника позивача, при визначенні розміру заборгованості та здійсненні перерахунку суму боргу з іноземної в національну валюту застосовує курс долара США стосовно гривні 7,68 грн. за 1 долар США.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, а також інших актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов’язання, згідно зі ст.610 ЦК України, визнається його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Згідно з п.3 ст.611 ЦК України, порушення зобов’язання є підставою для сплати неустойки винною стороною, причому, згідно з ч.1 ст.550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. Неустойка підлягає стягненню у повному розмірі згідно з ч.1 ст.624 ЦК України.

Пунктом 5.10 кредитного договору передбачено у разі порушення позичальником строків платежів, передбачених даним Договором більш ніж на 120 днів, у зв’язку з чим банк змушений буде звернутися до суду, Позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. + 5 % суми позову.

Як вбачається з наданих суду реєстраційних документів (а.с.47-49), 17 липня         2009 року відбулася зміна найменування позивача з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк»).

    Враховуючи вищевикладене, суд на підставі ч.2 ст.1050 ЦК України стягує з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” 9599 (дев’ять тисяч п’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 46 коп. кредиту (1249,93 доларів США х 7,68 грн./дол. = 9599, 46 грн.),         1659 (одну тисячу шістсот п’ятдесят дев’ять) грн. 49 коп. відсотків за користування кредитом (216,08 доларів США х 7,68 грн./дол. = 1659, 49 грн.) та на підставі ч.1 ст.550, п.3 ст.611, ч.1 ст.624 ЦК України, п.5.10 кредитного договору – 812 (вісімсот дванадцять) грн. 94 коп. штрафу (250 грн. + 562 грн. 94 коп. (73,3 доларів США х 7,68 грн./дол. = 562,94 грн.) = 812,94 грн.).

Задовольняючи позов, суд на підставі ч.1 ст.88 ЦПК України стягує з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” також понесені позивачем та документально підтверджені (а.с.а.с.1, 18) судові витрати: 120 (сто двадцять) грн. 72 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього – 240 (двісті сорок) грн. 72 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.526, ч.1 ст.550, ст.610, п.3 ст.611, ч.1 ст.624, ч.2 ст.1050 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про стягнення 12071 грн. 90 коп. боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, р/р № 29092829003111 у ПАТ КБ “ПриватБанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, 9599 (дев’ять тисяч п’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 46 коп. кредиту, 1659 (одну тисячу шістсот п’ятдесят дев’ять) грн. 49 коп. відсотків за користування кредитом, 812 (вісімсот дванадцять) грн. 94 коп. штрафу, а всього - 12071 (дванадцять тисяч сімдесят одну) грн. 89 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, р/р № 64993919400001 у ПАТ КБ “ПриватБанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, 240 (двісті сорок) грн. 72 коп. судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте Турійським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Турійський районний суд.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий