ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.04.2019 р.                                                                           Справа № 914/776/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши у судовому засіданні заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Львівкисень”

про забезпечення позову

у справі №914/776/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Львівкисень”

до відповідача  ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання частково недійсним рішення

за участю представників:

від заявника (від позивача) ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

від відповідача ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Львівкисень” про забезпечення позову у справі №914/776/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Львівкисень” до відповідача  ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про  визнання частково недійсним рішення.

Ухвалою суду від 22.04.2019р. заяву про забезпечення позову призначено до розгляд в судовому засіданні на 24.04.2019р.

Представники позивача в судовому засіданні заяву про забезпечення позову підтримали повністю, просили задовольнити її з підстав, що наведені у ній.

Представник відповідача надав усні пояснення щодо заяви та заперечив проти вжиття заходів забезпечення позову.

Розглянувши подані матеріали та заслухавши пояснення представників заявника та відповідача, суд встановив таке.

28 березня 2019р. Адміністративною колегією ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято Рішення №63/13-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (надалі – Рішення).

Вказаним Рішенням:

- визнано, ПАТ «ОСОБА_1 хімічний завод» та ТзОВ «Фірма «Львівкисень» - учасників процедури закупівлі гази промисловості (кисень, закис азоту), дата оприлюднення: 12.02.2014р., номер оголошення: 055798, ВДЗ №12/4 (858/4), замовник – Львівська обласна клінічна лікарня, встановлено, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини 2 статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів торгів (тендеру).

- за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що вказане у пункті 1 резолютивної частини рішення, накласти на ПАТ «ОСОБА_1 хімічний завод» штраф у розмірі 68000,00 грн.

- за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що вказане у пункті 1 резолютивної частини рішення, накласти на ТзОВ «Фірма «Львівкисень» штраф у розмірі 68000,00 грн.

Оскільки, як зазначає заявник, при прийнятті вказаного рішення відповідачем неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи та не доведено обставин, які мають значення для справи, він оскаржуватиме дане рішення шляхом подання позовної заяви про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/13-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 28 березня 2019 року, в частині, що стосується заявника.

При цьому заявник зазначає, що відповідно до ч.4 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, зокрема, згідно з частиною 1 статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України, однак не зупиняє дію його рішення.

Обгрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову з врахуванням розумності та адекватності, заявник вказує на те, що дія рішення відповідача створює загрозу для життя громадян та гарантованих їм Конституцією України прав на життя, охорону здоров’я та медичне забезпечення та може унеможливити роботу лікувальних закладів на території Західного регіону України, що надають медичну допомогу пацієнтам.

При цьому, заявник зазначає, що кисень медичний газоподібний використовується, в основному, для забезпечення хворих в надважких станах та є одним з найнеобхідніших засобів для функціонування лікарні і порятунку людських життів.

У заяві про забезпечення позову також зазначається про обмежену кількість підприємств, які здійснюють виробництво та продаж кисню медичного.

Основним видом діяльності заявника є виробництво промислових газів та забезпечення медичних закладів киснем медичним газоподібним. Заявник забезпечує медичні заклади у ОСОБА_1, Івано-Франківській, Волинській, Рівненській, Хмельницькій областях киснем медичним газоподібним власного виробництва – р.п.№UА/4274/01/01, форма випуску «Газ у газифікаторах типу ГХК; по 160 л. або по 180 л. в ізольованих газових циліндрах, методом газифікації кисню медичного рідкого безпосередньо на території лікарні.

Заявником наведено перелік із 21 лікарні, на території яких розміщені виробничі дільниці, які забезпечуються киснем медичним газоподібним виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “Львівкисень”. Для забезпечення безперервної подачі кисню та забезпечення наявності матеріального резерву лікувальним закладам постачається також кисень медичний у балонах різної ємності.

Всі лікарні, які зазначено у переліку є установами комунальної власності та здійснюють публічні закупівлі кисню відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» через відкриту тендерну процедуру.

Крім того, ТзОВ Фірма «Львівкисень», одночасно з обслуговуванням власного обладнання, проводить сервісне обслуговування кисневих трубопроводів лікарень кисневих господарств.

В заяві зазначено про те що система киснезабезпечення створена для забезпечення, перш за все, реанімаційних відділень та операційних хірургічних відділень різного профілю, а зупинка кисневих станцій може призвести до негативних наслідків.

Заявник, посилаючисть на зміст ч.1 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі», зазначає, що дія вказаного рішення антимонопольного комітету України унеможливлює заявника брати участь в майбутніх тендерах на час слухання справи про визнання недійсним рішення АМК (його частини) в господарському суді та ставить під загрозу діяльність тих закладів охорони здоров’я, яких заявник забезпечує киснем, як переможець тендерів.

У судовому засіданні заявник долучив роздруківку з інтернет сторінки «Державні закупівлі та тендери Прозоро» з якої вбачається, що з 02.05.2019 року очікується аукціон з закупівлі кисню медичного газоподібного.    

Враховуючи наведене, заявник вважає, що незупинення дії рішення АМК, може мати негативні наслідки для життя та здоров’я суспільства, а розпочаті лікарнями нові процедури закупівель, за умови наявності учасників, триватимуть занадто довго, проте важливо щоб наявних запасів кисню у медичних закладах вистачило для порятунку пацієнтів.

Враховуючи наведене, оскільки відкриття господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України лише зупиняє виконання зазначеного рішення, однак не зупиняє його дію, то беручи до уваги велику соціальну значимість та необхідність збереження безперебійного забезпечення киснем лікарень, керуючись ст.ст.136-139 ГПК України, ст.ст. 48, 50, 56, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі», заявник просить зупинити дію рішення Адміністративної колегії ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/13-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 28 березня 2019 року в частині, що стосується ТзОВ Фірма «Львівкисень» до вирішення господарським судом справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно з ч.1 ст.48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання.

Відповідно до частини 5 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету.

Суд зазначає, що обставини законності та правомірності оскаржуваного рішення будуть предметом дослідження та підлягатимуть встановленню при розгляді справи по суті, тобто, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд не вправі передчасно давати оцінку доказам, що стосуються предмету спору та матимуть значення для прийняття рішення по суті.  

Згідно з статтею 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної  вимоги,  зокрема,  чи  спроможний  такий  захід  забезпечити  фактичне  виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).

Відповідно до ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Отже з огляду на викладене, розглянувши доводи позивача зазначені у заяві про забезпечення позову, враховуючи необхідність запобігання негативних наслідків для життя і здоров’я населення, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Суд звертає увагу, що судове рішення про зупинення дії оскаржуваного заявником рішення Антимонопольного комітету відповідно до приписів ч.1 ст. 18 ГПК України є обов'язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, створює певні наслідки та має бути враховане сторонами при подальшому здійсненні своїх повноважень.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Львівкисень» про забезпечення позову у справі № 914/776/19 задовольнити.

2. Вжити заходів до забезпечення позову, а саме зупинити дію рішення Адміністративної колегії ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/13-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 28 березня 2019 року в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Львівкисень» (ідентифікаційний код 32053870) до набрання рішенням суду законної сили.

Стягувач: (за виконавчим документом про забезпечення позову): Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Львівкисень” (79014, місто Львів, вулиця Личаківська, будинок 227, ідентифікаційний код 32053870);

Боржник: (за виконавчим документом про забезпечення позову): Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (79000, місто Львів, вул.Коперника, будинок 4, ідентифікаційний код 20812013).

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                               Петрашко М.М.