НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

                                РІШЕННЯ

                                          ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

              08 лютого 2010 року        справа № 2-224/10          м. Нововолинськ  

           Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

            головуючого                               судді     Ушакова М.М.,

            при секретарі                                             Лубаєвській Л.В.,

            за участю позивача                                   ОСОБА_1,

     відповідача                          ОСОБА_2                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, —

встановив:

    10 грудня 2009 року ОСОБА_1  звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Вимоги обгрунтовує тим, що з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дочку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб було розірвано в 2007 році. Дочка проживає з позивачем і перебуває на її повному утриманні. Відповідач ОСОБА_2 не приймає участі в утриманні дитини. Матеріально її не забезпечує. Вважає, що відповідач також повинний приймати участь в утриманні дитини. Просить стягувати з відповідача  на її користь аліменти на утримання дочки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) в місяць але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня пред’явлення позову  і до досягнення дитиною повноліття.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  позов підтримала. Пояснила, що дочка проживає з нею та перебуває на її повному утриманні. Відповідач ОСОБА_2 в утриманні та вихованні їх дочки участі не приймає. Кошти на її утримання не надає. Відповідач інших дітей не має, ніхто на його утриманні не перебуває. Вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на її користь на утримання дитини – ОСОБА_3, просить позов задоволити в повному обсязі.

    Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково, пояснив, що він є інвалідом 3 групи, змушений лікуватися чотири рази на рік, а це вимагає значних витрат, має на утриманні 74-річного батька. Згідний сплачувати аліменти в розмірі 1/8 частини його заробітку (доходу) в місяць але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня пред’явлення позову  і до досягнення дитиною повноліття.

    Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, а саме:  копію паспорта ОСОБА_1 (а.с.2), копію свідоцтва про народження (а.с. 3),  копію свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 4), акт від 12 листопада 2009 року (а.с. 5), відповідь Нововолинської ЦМЛ (а.с. 6), відповідь управління Пенсійного фонду (а.с. 7), довідку УПФУ (а.с. 8), довідку ЖКП № 2 (а.с. 9), довідку Нововолинського міського центру зайнятості (а.с. 10), адвокатський запит (а.с. 12), копію посвідчення (а.с. 20), довідку «ПриватБанк» (а.с. 21), довідку УПФУ (а.с. 22), довідку про доходи (а.с. 23)  суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

         Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

    Згідно з ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей , або непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки чи сина, а також інші обставини, що мають істотне значення.

    Згідно з ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

    В судовому засіданні встановлено, що на даний час дитина проживає разом з позивачем, перебуває на її утриманні. Відповідач ОСОБА_2 допомоги позивачу на утримання дітей не надає. Так як відповідач ОСОБА_2 є працездатним, має на утриманні непрацездатну особу,  а позивачу не вистачає коштів для утримання їх дітей, тому суд визначає до стягнення аліменти з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 в розмірі 1/6 частини від його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку до досягнення останньою повноліття.

     Керуючись ст. 10, ст.11, ст. 60, ст. 212, ст. 213, ст. 214, ст. 215 ЦПК України, на підставі ст.180, ст.181, ст.182, ст.183, ст.191 Сімейного кодексу України, суд,

вирішив:

    Позов задоволити частково.

    Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/6 частини його щомісячного доходу, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 10 грудня 2009 року.

          Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в розмірі 51 (п'ятдесят однієї) грн.

     Стягнути з ОСОБА_2 120 (сто двадцять) грн.. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до Нововолинського міського суду Волинської області на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014, ЄДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ, 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку можна подати протягом десяти днів з  дня  проголошення рішення.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий         підпис

Згідно з оригіналом

Рішення до апеляційного суду Волинської області не оскаржувалось та набрало законної сили 19 лютого 2010 року.    

Суддя                                                                         М.М. Ушаков