Справа № 755/6483/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н. О.

при секретарі Грінкевич А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про встановлення факту смерті,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просив встановити факт смерті ОСОБА_2, з метою подальшої реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про смерть, мотивуючи заявлені вимоги тим, що померлий ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року м. Красний Луч, Луганської області, Україна є чоловіком бабусі заявника у м. Донецьк, Донецької області, Україна однак отримати свідоцтво про смерть неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, з цих причин Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві було відмовлено заявнику у видачі свідоцтва про смерть.

Заявник в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник Дніпровського районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з`явився.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якого відповідно до свідоцтва про народження записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Батьками ОСОБА_3, який є батьком заявника ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про народження записані ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

В подальшому бабуся заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_6 одружилась з ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про укладання шлюбу.

Бабуся заявника ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року, що підтверджується копію свідоцтва про смерть.

ОСОБА_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року у м. Донецьк, Донецька обл., про що було видано відповідну довідку та свідоцтво. Причина смерті - інфаркт лівої півкулі мозку при церебросклерозі з гіпертензією.

Актом підтверджується той факт, що заявник за адресою: АДРЕСА_2 (адреса реєстрації померлого ОСОБА_2) проживав без реєстрації заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 до моменту його смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

За змістом ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-УІ від 01 липня 2010 року, державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи з певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого.

Відповідно до п. 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні передбачено, що підставою для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о).

Указом Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», яким зобов'язано КМУ вжити заходів щодо припинення на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ та організацій, їх філій (відділень), представництв.

Законом України № 1680-VII «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» надано особливий статус територій, які не контролюють сили АТО».

Згідно з цим законом в окремих районах Донецької та Луганської областей на період дії особливого порядку місцевого самоврядування діє з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ст. 2). Перелік районів і населених пунктів, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, визначений рішенням Верховної Ради України. Відповідна постанова була прийнята 17 березня 2015 року.

Згідно статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Внаслідок цих обставин отримання свідоцтва про смерть в органах РАЦС Міністерства юстиції України є неможливим, а єдиним шляхом його отримання та захисту прав родичів та спадкоємців померлого є звернення до суду за встановленням факту, що має юридичне значення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для про ведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia») зроблено висновок, що документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватися разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ.

На підставі вищевикладених документів, Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану було відмовлено заявнику у державній реєстрації смерті ОСОБА_9.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

ОСОБА_1 не є родичем та представником, померлого ОСОБА_2, однак він доглядав його до смерті останнього, інших родичів у померлого немає.

А відтак, ОСОБА_1 не може нести відповідальність за не врегулювання діючим національним законодавством питань, які потребують законодавчого регулювання. Заповнення прогалин у Законах має здійснювати законодавець, проте такі прогалини у праві мають вирішуватись шляхом внесення відповідних змін і доповнень до законодавчих актів, а не обмеження прав громадян.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що у заявника є перешкоди в отриманні реєстрації смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року у м. Донецьк, Донецької області у віці 90 років, причиною смерті якого є інфаркт лівої півкулі мозку при церебросклерозі з гіпертензією, оскільки свідоцтво про смерть, видане органом, передбаченим на тимчасово окупованій території, є недійсними і не створює правових наслідків на території України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5, Указом Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. ст.89, 95, 258, 259, 263-265, 317, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року (паспорт серії НОМЕР_1, виданий Калінінським РВ ДМУММВС України в Донецькій області 14 листопада 2007 року, адреса: АДРЕСА_1) заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, (КОД ЄДРПОУ 26088676, адреса: 02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, 8/20 про встановлення факту смерті задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, стать чоловіча, громадянин України, уродженець с. Юрасово, Совєтського району, Курської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року у м. Донецьк, Донецької області, України, у віці 90 років, причина смерті - інфаркт лівої півкулі мозку при церебросклерозі з гіпертензією.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 23 квітня 2019 року.

Суддя Н.О. Яровенко