УХВАЛА

24 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/457/15-г

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016

за позовом Одеської міської ради

до 1. Фірми "Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма Київ"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі"

4. Одеського міського управління юстиції в особі реєстраційної служби

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів

1. ОСОБА_5

2. Виконавчий комітет Одеської міської ради

3. ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2016 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 без змін.

12.04.2019 ОСОБА_4 звернувся із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі заявник стверджує, що він не був учасником справи, однак суд вирішив питання про його права, інтереси, обов'язки та просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 в частині визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 04.09.2014 та нерухоме майно НОМЕР_2 від 04.09.2014, і відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Крім того, у прохальній частині касаційної скарги заявник просить скасувати абзац 6 на сторінці 18 мотивувальної частини оскарженої постанови апеляційної інстанції.

Клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтовано тим, що про розгляд справи, де суд вирішив питання про його інтереси та обов'язки, він дізнався 21.03.2019 з приватної бесіди із учасником справи ОСОБА_6, а повний текст постанови апеляційної інстанції отримав листом 28.03.2019 від ОСОБА_6

Із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, а саме, у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 зазначено, що у судовому засіданні 19.01.2016 Одеського апеляційного господарського суду розгляд справи відбувся за участю представників сторін від Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі": ОСОБА_8 та ОСОБА_4

Крім того, в оскарженій постанові вказано, що протоколом №1 зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" від 26.06.2014 гр. ОСОБА_4 було ухвалено одне із рішень - призначити директором товариства ОСОБА_4

Із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_4 є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" з 01.07.2014 (згідно статуту).

У постанові Вищого господарського суду України від 31.05.2016 вказано, що суд розглянув справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" та за участю представника останнього - ОСОБА_8 (за дов. від 01.01.2016).

Виходячи із викладеного, ОСОБА_4 приймав участь у справі як керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі" та безпосередньо був обізнаний про розгляд справи та з прийнятим рішенням апеляційного господарського суду, оскільки був присутній у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Крім того, постанова апеляційної інстанції була оскаржена в касаційному порядку Товариством з обмеженою відповідальністю "Басарі", керівником якого і є ОСОБА_4, при цьому у судовому засіданні Вищого господарського суду України, був присутній представник скаржника, що підтверджує обізнаність ОСОБА_4 про розгляд справи в суді касаційної інстанції.

У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №922/765/15 викладено правовий висновок:

"Таким чином, станом на час постановлення судових рішень у справі №922/765/15 Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017) не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки, оскільки відповідно до визначених статтею 101 цього Кодексу (в редакції, чинній до 15.12.2017) меж перегляду справи в апеляційній інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Разом з тим, розділ ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017).

Відтак, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення.

Оскільки апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню апеляційний суд мав відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на підставі пункту 1 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України."

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Як вже зазначалось, Вищим господарським судом України вже було переглянуто в касаційному порядку постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 у цій справі, за результатами якого залишено без змін (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017).

Ураховуючи викладене та враховуючи аналогічну ситуацію оскарження судового рішення у цій справі, колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від зазначеного висновку об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, а тому Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі №916/457/15-г за касаційною скаргою ОСОБА_4 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями статті 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч.4).

У спірних правовідносинах право на поновлення процесуального строку нерозривно пов'язано із правом на касаційне оскарження. Не може існувати право на поновлення процесуального строку, якщо відсутнє право на вчинення процесуальної дії, якщо поновлення такого строку пов'язується із вчиненням цієї процесуальної дії. Тому без права на касаційне оскарження відсутнє право на поновлення процесуального строку на таке оскарження.

Таким чином, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, зважаючи на те, що у скаржника право на касаційне оскарження виходячи із наведеного вище не виникло, не підлягає задоволенню.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що частино першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (п. 1 ч.2 статті 43 цього Кодексу).

Правова конструкція "зловживання правом" передбачає, насамперед, активні дії учасників судового процесу та їх представників, що знаходять свій прояв у здійсненні процесуальних дій чи поданні процесуальних документів.

Верховний Суд також звертає увагу скаржника на те, що подальше звернення із завідомо безпідставними касаційними скаргами, враховуючи статтю 43 Господарського процесуального кодексу України, може бути розцінено як зловживання процесуальними правами з наступним застуванням заходів процесуального примусу визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. У клопотанні ОСОБА_4 про поновлення строку на касаційне оскарження, відмовити.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №916/457/15-г за касаційною скаргою ОСОБА_4.

3 Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал квитанції №26370813-1 від 12.04.2019 на суму 4 872,00 грн.) повернути заявнику.

4. Копію касаційної скарги з додатками залишити в суді касаційної інстанції.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов