П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  560/3825/18

                                                                             Головуючий суддя 1-ої інстанції -  Петричкович А.І.  

Суддя-доповідач -  ОСОБА_1   

23 квітня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:  Курка О. П.

суддів:  Совгири Д. І.  Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Франчук А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2,     

представника відповідача: ОСОБА_3,

представника третьої особи: ОСОБА_4,     

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року  (повний текст якого складено 04 лютого 2019 року у м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-експрес" до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта-експрес" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України за № 12886/41138032/2 від 18.06.2018; зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 21.05.2018, подану товариством з обмеженою відповідальністю "Нафта-експрес"; стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-експрес" судові витрати в розмірі 3524 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представники третьої особи та відповідача доводи апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області підтримали в повному обсязі та за обставин викладених в ній просили суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції – скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 27.04.2018 між ТОВ "ОСОБА_5 Агро-нафта" (постачальник) та ТОВ "Нафта-Експрес" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №270418-1, згідно якого постачальник зобов'язується передати покупцю у власність нафтопродукти, а покупець - прийняти і оплатити нафтопродукти (а.с. 13-119).

18.05.2018 між ТОВ "Нафта-Експрес" (постачальник) та ТОВ "Люксон Компані" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №180518-1, згідно якого постачальник зобов'язується передати покупцю у власність нафтопродукти (а.с. 28-33).

Позивачем було складено податкову накладну №3 від 21.05.2018, яку було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 56).

Згідно квитанції №1 від 23.05.2018 зупинено реєстрацію податкової накладної та зазначено, що відповідно до п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 57).

ТОВ "Нафта-Експрес" подано до контролюючого органу повідомлення № 1 від 29.05.2018 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по відмовленій у реєстрації ПН/РК, із поясненнями: "ОСОБА_3 діяльності ТОВ "НАФТА-ЕКСПРЕС"-46.71-Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Між ТОВ "ОСОБА_5 Нафта" та ТОВ "Нафта-Експрес" укладено договір поставки нафтопродуктів від 27 квітня 2018 року №270418-1, згідно якого було закуплено нафтопродукт. На основі договору поставки нафтопродуктів від 18 травня  2018 року №180518-1 між ТОВ "Нафта-Експрес" та ТОВ "Люксон Компані" здійснювалась продажа і оформлено первині документи та ТТН (на підставі договору перевезення ТП-21/04/18) (а.с. 58).

Також подано скановані копії наступних дев'яти документів, що не заперечується контролюючим органом: договору поставки нафтопродуктів №270418-1 від 27 квітня 2018 року з ТОВ "ОСОБА_5 Нафта" із додатком; рахунку №118 від 18.05.2018; видаткової накладної №118 від 21.05.2018; товарно-транспортної накладної від 21.05.2018; паспорта якості №395 від 11 травня 2018; акта звірки взаємних розрахунків станом на 07.06.2018; договору поставки нафтопродуктів №180518-1 від 18 травня 2018р., рахунку на оплату №3 від 18.05.2018; видаткової накладної №3 від 21.05.2018; договору транспортного перевезення № ТП-21/04/18 від 21 квітня 2018 із ФОП "ОСОБА_6В."; платіжного доручення №57 від 21.05.2018; паспорта якості №395 від 11 травня 2018; товарно-транспортної накладної від 21.05.2018; акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №21 від 21.05.2018 із додатками та рахунком №21 від 18 травня 2018 на транспортні послуги перевезення ПММ, відомостей бухгалтерського обліку та проведення операції з придбання та реалізації нафтопродуктів/робіт (оборотно-сальдові відомості).

Окрім того, ТОВ "Нафта-Експрес" в електронному вигляді подало Таблицю даних платника податку № 1 від 29.05.2018 року (а.с. 59).

Рішенням комісії ГУ ДФС у Хмельницькій області про неврахування Таблиці від 31.05.2018 № 749799/41138032 стверджено, що підставою цього стало: "в зв'язку з неподанням пояснень від платника відповідно до п.31 постанови КМУ від 21.02.2018 №117" (а.с. 67).

Також комісією ГУ ДФС у Хмельницькій області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 747439/41138032 від 31.05.2018, оскільки "платником не надано достатній пакет документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 3 від 21.05.2018 в ЄРПН, а саме: не надано Специфікації, передбачені умовами договору, в яких зазначаються умови поставки, найменування, кількість, ціна та вартість партії Товару. Також, відсутня інформація про наявність складських приміщень та ємностей для зберігання Товару. Крім того, ТОВ "Нафта - Експрес" не надано довіреності на отримання ПММ, платіжні документи/виписки банку та картку рахунку 361 по контрагенту ТОВ "ЛЮКСОН КОМПАНІ", відповідно не можливо встановити дотримання платником вимог п. 187.1 ст.187 ПКУ та правильність виписки податкової накладної № 3 від 21.05.2018" (а.с. 65-66).

Позивачем подано скаргу на рішення комісії ГУ ДФС у Хмельницькій області від 31.05.2018 № 747439/41138032, вказавши в інформації про причини незгоди з рішенням: " ОСОБА_6 діяльності ТОВ "Нафта-Експрес"- 46.71 - Оптова Торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Найманих працівників на 04.05.2018 - 2 осіб. До 01.05.2018 підприємство не здійснювало ніяких фінансових чи господарських операцій. ТОВ "Нафта-Експрес" користується позичкою нежитлових приміщень (скан договорів додаються). Детально щодо причин незгоди з рішенням комісії в додатку №1" (а.с. 68).

Також зазначено про надання 23-х додатків, а саме: скарги; договору поставки нафтопродуктів №270418-1 від 27 квітня 2018 року із додатком та специфікацією; рахунку №118 від 18.05.2018; видаткової накладної №118 від 21.05.2018; товарно-транспортної накладної від 21.05.2018; довіреності №1 від 18 травня 2018; паспорта якості №395 від 11 травня 2018 року; акта звірки взаємних розрахунків станом на 07.06.2018; договору поставки нафтопродуктів №180518-1 від 18 травня 2018 із специфікацією від 21.05.2018; рахунку на оплату №3 від 18.05.2018; видаткової накладної №3 від 21.05.2018; ТТН від 21.05.2018; договору транспортного перевезення № ТП-21/04/18 від 21 квітня 2018 року; довіреності № 3 від 21.05.2018; платіжне доручення №57 від 21.05.2018; паспорту якості №395 від 11 травня 2018 року; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №21 від 21.05.2018 із додатками та рахунком №21 від 18 травня 2018 року на транспортні послуги перевезення ПММ; договору позички нежитлового приміщення від 02 квітня 2017 року; договору позички нежитлового приміщення від 25 квітня 2018 року; відомості бухгалтерського обліку та проведення операції з придбання та реалізації нафтопродуктів /робіт (оборотно - сальдові відомості) (а.с. 69-71).

Отже, позивачем було надано ряд документів, у т.ч. й тих, які вказані в обґрунтуванні рішення від 31.05.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної (а.с. 20, 34 (специфікації), 47-52 (договори щодо наявності приміщень та можливості зберігання ТМЦ), 26, 40 (довіреності на отримання ТМЦ), 41, 54 (платіжне доручення та картка рахунку 361 щодо контрагента ТОВ "Люксон Компані").

Однак рішенням Комісії з питань розгляду скарг ДФС України № 12886/41138032/2 від 18.06.2018  скаргу залишено без задоволення, а рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області - без змін. Підстава: відсутні копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/ чи можливість надання послуг, виконання робіт (а.с. 106).

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів, що діяв у межах закону при прийнятті оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі – ПК України) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, в редакції, чинній на час складення квитанції j1201009 від 15.08.2017, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що отримана позивачем квитанція від 23.05.2018 про зупинення реєстрації податкової накладної містила загальну фразу про необхідність надання пояснень та/або копій документів,  достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому пропозиція надання документів вказана без конкретизації  їх переліку, та без вказівки на норму права, котра такий містить.   

Водночас, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Судова колегія вважає, що не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.  

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 04 грудня 2018 року  у справі №821/1173/17.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були подані до контролюючого органу пояснення і документи для підтвердження реальності вчинення господарських операцій, копії яких додані до матеріалів справи.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що контролюючим органом в даному випадку, жодним чином не здійснювався аналіз наданих позивачем документів на предмет їх належності.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що платником податків було надано всі необхідні документи для реєстрації податкової накладної, відсутність яких зумовила прийняття Комісією регіонального рівня рішення про відмову у реєстрації податкової накладеної.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції неправомірно скасував рішення Комісії з питань розгляду скарг № 12886/41138032/2, оскільки таке рішення не підпадає під дію п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.

Судом встановлено, що причина відмови в задоволенні скарги - "відсутні копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення, вирощування або переробки ТМЦ/ чи можливість надання послуг, виконання робіт".

Колегія суддів вважає, що вказана причина є неконкретизованою і свідчить про формальний розгляд скарги позивача.

Пунктом 24 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018,  № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок №117) визначено, що Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

Згідно п.27 Порядку №117, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 18 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018,  № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі -Порядок) визначено, що рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку.

Отже, оскаржуване рішення Комісії з питань розгляду скарг ДФС України №12886/41138032/2 від 18.06.2018 може бути оскаржене тільки в судовому порядку, відповідно до вимог п.18 Порядку № 117, воно порушує права позивача, тому є протиправним, і, відповідно, підлягає скасуванню.

Доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення не є індивідуальним актом у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України, є помилковими, оскільки позивач, надавши ДФС України усі документи, які стали підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, мав обґрунтовані сподівання про прийняття відповідачем рішення про реєстрацію податкової накладної, оскільки це віднесено до його повноважень. Тому оскаржуване рішення безпосередньо стосується прав та інтересів позивача. Крім цього, законодавство чітко передбачає можливість оскарження такого рішення в судовому порядку, тому доводи про те, що таку вимогу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, є безпідставними. 

Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, колегія суддів зазначає наступне.

В оскаржуваному рішенні не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, та на те, що такі документи були надані відповідачу (з врахуванням підстав для відмови у реєстрації, зазначеним контролюючим органом регіонального рівня), останній не мав правових підстав для відмови в задоволенні скарги, та, фактично, відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Відповідно до п.28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання такої події, як, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.   

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а  рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі  24 квітня 2019 року.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_7  ОСОБА_8