ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2019 р. Справа№ 911/735/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець  Л.П.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивачів: Литвиненко А.В. - адвокат

від інших учасників судового процесу: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_3

на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.03.2019

у справі № 911/735/19 (суддя Чонгова С.І.)

за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка»

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1»

4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз»

5. ОСОБА_3

До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Гларос КФ»

3. Приватного акціонерного товариства «Олімп»

про визнання недійсними договорів, визнання права власності на майно

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.03.2019 у справі № 911/735/19 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_3 з доданими до неї документами та заяву про забезпечення позову з доданими до неї документами повернуто позивачем з посиланням на те, що заявлені позивачами позовні вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення та за своєю суттю не є основними та похідними, а сумісний розгляд таких вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін і суттєво утруднить вирішення спору.

Не погоджуючись з ухвалою, 26.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_3 звернулись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 21.03.2019 у справі № 911/735/19 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У апеляційній скарзі апелянти зазначили про те, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У обґрунтування вказаної позиції позивачі послались на те, що:

- ними не порушено правил об'єднання позовних вимог, визначених ч. 1 ст. 173 ГПК України, вимоги, висунуті в позові, відповідають всім критеріям, зазначеним в п. 1 ст. 173 ГПК України, оскільки підставою виникнення позовних вимог є порушення права власності позивачів на спірне майно, а саме, нежитлових будівель котельні літ. «А» загальною площею 1 010,1 кв.м., газорегуляторного пункту літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта 136653732224, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, продаж якого відповідачем 1 відповідачу 2 вчинено поза межами правомочностей відповідача 1;

- вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна та про визнання за позивачами права власності на вказане майно нерозривно пов'язані між собою законодавчо обмеженим правом спільної часткової власності на майно та законодавчо обмеженим правом розпорядження майном відповідача 1 як компанії з управління активами;

- позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу недійсним та про визнання права власності на майно пов'язані між собою поданими доказами;

- вимоги є основними і похідними: вимога про визнання права власності на майно є похідною вимогою від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу - тобто вимога про визнання права власності залежить від оспорювання договору купівлі-продажу і позбавлення покупця за цим договором (відповідача 2) статусу власника майна, а вимога про визнання недійсним іпотечного договору від 11.02.2019, укладеного щодо спірного майна між відповідачем 2 та відповідачем 3, в свою чергу, є похідною від вимоги про визнання права власності позивачів на спірне майно.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2019 справа № 911/735/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою від 01.04.2019 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.:

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.03.2019 у справі № 911/735/19;

- встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 16.04.2019;

- зобов'язано позивачів в строк до 16.04.2019 надати суду оригінал позовної заяви з доданими до неї документами та оригінал заяви про забезпечення позову з доданими до неї документами, які були повернуті судом першої інстанції;

- роз'яснено сторонам, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);

- роз'яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

05.04.2019 від апелянтів через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду від 01.04.2019, до якого додано оригінал позовної заяви з доданими до неї документами та оригінал заяви про забезпечення позову з доданими до неї документами.

Водночас у вказаному клопотанні апелянти просять розглянути апеляційну скаргу у судовому засіданні з повідомлення (викликом) учасників справи.

На задоволення поданого апелянтами клопотання, ухвалою суду від 08.04.2019 справу № 911/735/19 призначено до розгляду на 24.04.2019 о 15:20.

Станом на 24.04.2019 відзивів на апеляційну скаргу, клопотань та пояснень до суду не надходило.

Відповідачі представників у судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників відповідачів за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивачів апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_3 звернулись до суду першої інстанції з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Консент Капітал Менеджмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гларос КФ», Приватного акціонерного товариства «Олімп», в якому просили:

- визнати недійсним укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 договір купівлі-продажу нерухомого майна від 04.02.2019, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю.Н. та зареєстрований за №618, право власності за яким зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номер 30138235;

- визнати недійсним укладений між відповідачем 2 та відповідачем 3 іпотечний договір від 11.02.2019, серія та номер: 341, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мангуш Андрієм Миколайовичем, та скасування обтяження: заборона на нерухоме майно, номер запису 30239092;

- визнати за позивачем 1 право власності на 390/500 частин нежитлових будівель котельні літ. «А» загальною площею 1 010,1 кв.м., газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати за позивачем 2 право власності на 79/500 частин нежитлових будівель котельні літ. «А» загальною площею 1 010,1 кв.м., газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати за позивачем 3 право власності на 29/500 частин нежитлових будівель котельні літ. «А» загальною площею 1 010,1 кв.м., газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати за позивачем 4 право власності на 1/500 частин нежитлових будівель котельні літ. «А» загальною площею 1 010,1 кв.м., газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1;

- визнати за позивачем 5 право власності на 1/500 частин нежитлових будівель котельні літ. «А» загальною площею 1 010,1 кв.м., газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Також у березні 2019 року позивачі звернулись до суду першої інстанції з заявою про забезпечення позову, в якій просили накласти арешт на нежитлових будівлі котельні літ. «А» загальною площею 1 010,1 кв.м., газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.03.2019 у справі № 911/735/19 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_3 з доданими до неї документами та заяву про забезпечення позову з доданими до неї документами повернуто позивачам з посиланням на те, що заявлені позивачами позовні вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення та за своєю суттю не є основними та похідними, а сумісний розгляд таких вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін і суттєво утруднить вирішення спору.

Колегія суддів з судом першої інстанції погодитись не може з огляду на таке.

За приписами п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, нормою процесуального права закріплене право позивача об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості винесення різних рішень за однакових обставин.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому, об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами є будь-які відомості, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інших обставин, які мають значення для правильного розгляду справи.

Зі змісту позовної заяви слідує, що звертаючись до суду з цим позовом позивачі посилаються на те, що:

- вони, як учасники Пайового Закритого Недиверсифікованого Венчурного Інвестиційного Фонду «Консент Капітал», до активів якого належали нежитлові будівлі котельні літ. «А» загальною площею 1 010,1 кв.м., газорегуляторний пункт літ. «Б» загальною площею 50,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта 136653732224, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі Майно), фактично є власниками Майна;

- відповідач 1, уклавши з відповідачем 2 оспорюваний договір купівлі-продажу, предметом якого є продаж останньому Майна, діяв з перевищенням наданих йому повноважень та в порушення приписів чинного законодавства, а відтак, такий договір підлягає визнанню його недійсним;

- водночас правовим наслідком визнання укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2 договору купівлі-продажу Майна є визнання права власності на вказане майно за позивачами та визнання недійсним укладеного між відповідачем 2 та відповідачем 3 іпотечного договору від 11.02.2019, предметом якого є передачі відповідям 2 відповідачу 3 в іпотеку Майна.

Колегія суддів погоджується з посиланнями позивачів на те, що всі заявлені позивачами вимоги пов'язані між собою як підставою виникнення, так і поданими доказами, та на те, що вказані вимоги є основними і похідними, оскільки вимога про визнання права власності на майно є похідною вимогою від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу - тобто вимога про визнання права власності залежить від оспорювання договору купівлі-продажу і позбавлення покупця за цим договором (відповідача 2) статусу власника майна, а вимога про визнання недійсним іпотечного договору від 11.02.2019, укладеного щодо спірного майна між відповідачем 2 та відповідачем 3, в свою чергу, є похідною як від вимоги про визнання права власності позивачів на спірне майно, так і від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Враховуючи, що вимоги позивачів є нерозривно пов'язаними між собою, випливають з одних і тих самих правовідносин та доданих до позовної заяви доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстагції безпідставно дійшов висновку про порушення позивачами правил об'єднання позовних вимог, оскільки такий висновок суд зробив без врахування принципу процесуальної економії.

Колегія суддів зазначає, що в оспорюваній ухвалі судом першої інстанції вказано про те, що сумісний розгляд заявлених позивачами вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, проте суд не вказав в чому саме полягає таке ускладнення.

З огляду на вказані обставини суд першої інстанції не мав правових підстав для повернення позивачам позовної заяви та доданих до неї документів з посиланням на те, що заявлені позивачами позовні вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення та за своєю суттю не є основними та похідними, а сумісний розгляд таких вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін і суттєво утруднить вирішення спору.

З огляду на відсутність підстав для повернення позивачам позовної заяви та доданих до неї документів, у суду першої інстанції були відсутні й підстави для повернення без розгляду заяви про забезпечення позову, яка має бути судом розглянута у встановленому ГПК України порядку.

За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореної ухвали судом першої інстанції мале місце неправильне застосування норм процесуального права, а відтак, ухвала Господарського суду Київської області від 21.03.2019 у справі № 911/735/19 підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до Господарського суду Київської області.

Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275, 281-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Омокс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-кредитна група «Чайка», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Зараз», ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.03.2019 у справі № 911/735/19 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 21.03.2019 у справі № 911/735/19 скасувати.

3. Передати справу № 911/735/19 на розгляд Господарського суду Київської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/735/19.

Повний текст постанови складено: 25.04.2019

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді А.І. Мартюк

Л.П.  Зубець