ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3977/19 Справа № 179/1538/17 Суддя у 1-й інстанції - Ковальчук Т. А. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

       У вересні 2017 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулися з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» посилалися на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 10 березня 2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10 100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до п.9.12 умовами та правилами надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна з сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, договір лонгується на такий же строк. ОСОБА_1 допустив неналежне виконання зобов’язань за кредитним договором, у зв’язку з чим станом на 31 липня 2017 року виникла заборгованість у розмірі 106 302 грн. 29 коп., яка складається із: 8 853 грн. 53 коп. – заборгованість за кредитом, 88 280 грн. 62 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 629 грн. 94 коп. – заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 5 038 грн. 20 коп. (процента складова). На підставі викладеного, АТ КБ «Приватбанк» просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 106 302 грн. 29 коп. та судові витрати у справі.

Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2018 року було відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду від 18 грудня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, про задоволенні позовних вимог банку, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

       Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

       Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, 10 березня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір у вигляді Анкети-заяви б/н (т.1 а.с.10).

       Відповідно до положень п.3.3 умов та правил надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

       Згідно з п.3.1.1 умов та правил надання банківських послуг, строк дії картки вказаний на лицевій частині картки (місяць і рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця.

Згідно з п.4.6 умов та правил надання банківських послуг клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунку клієнтів, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, яка підлягає сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами(договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

       Відповідно до п. 5.5 умов та правил надання банківських послуг, банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «тарифами банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік.

       Позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту та оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

       Відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.

       Відповідно до п.9.12 умовами та правилами надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна з сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, договір лонгується на такий же строк.

       З розрахунку, наданого ПАТ КБ «Приватбанк», вбачається, що станом на 31 липня 2017 року виникла заборгованість у розмірі 106 302 грн. 29 коп., яка складається з: 8 853 грн. 53 коп. – заборгованість за кредитом, 88 280 грн. 62 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 629 грн. 94 коп. – заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 5 038 грн. 20 коп. (процента складова) (т.1 а.с.5-9).

       ПАТ КБ «Приватбанк», звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами 19 вересня 2017 року, просили суд стягнути з відповідача на користь банку суму заборгованості у розмірі 106 302 грн. 29 коп.

       Відповідач ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про застосування строків позовної давності у даній справі (т.1 а.с.70).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції посилався на те, що банком пропущено строки позовної давності, які в даному випадку мають відраховувати з дня останнього платежу за кредитним договором, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них через неповне з”ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

       Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

       Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

       Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

       Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1054 ЦК України.

       Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

       Відповідно до ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

       Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов’язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

       Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

       Згідно ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

       10 березня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір у вигляді Анкети-заяви б/н (т.1 а.с.10).

       Відповідно до положень п.3.3 умов та правил надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

       Згідно з п.3.1.1 умов та правил надання банківських послуг, строк дії картки вказаний на лицевій частині картки (місяць і рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця.

Згідно з п.4.6 умов та правил надання банківських послуг клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунку клієнтів, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, яка підлягає сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами(договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

       Відповідно до п. 5.5 умов та правил надання банківських послуг, банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «тарифами банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік.

       Позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту та оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

       Відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову.

       Відповідно до п.9.12 умовами та правилами надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна з сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, договір лонгується на такий же строк.

       З розрахунку, наданого ПАТ КБ «Приватбанк», вбачається, що станом на 31 липня 2017 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 106 302 грн. 29 коп., яка складається із: 8 853 грн. 53 коп. – заборгованість за кредитом, 88 280 грн. 62 коп. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 629 грн. 94 коп. – заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 5 038 грн. 20 коп. (процента складова) (т.1 а.с.5-9).

       ПАТ КБ «Приватбанк», звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами 19 вересня 2017 року, просили суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 106 302 грн. 29 коп.

       Відповідач ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про застосування строків позовної давності у даній справі (т.1 а.с.70).

       Суд першої інстанції в своєму рішенні посилався на те, що останню проплату за кредитним договором було здійснено відповідачем — 26 червня 2014 року, що вбачається з виписки, наданої банком.

       Однак, слід зазначити, у вказаній Анкеті-заяві взагалі не зазначена сума кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту, який, як стверджує банк, надавався відповідачу, не зазначено розмір процентної ставки за кредитом, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув.

       Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

       Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

       Таким чином, банком не було надано суду належних доказів на підтвердження того, що відповідач дійсно отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку саме у розмірі 10 100 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом у розмірі 36% з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, оскільки вказані суттєві умови кредитного договору - сума кредиту та відсоткова ставка, взагалі відсутні в наданій банком Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, а тому позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» не підлягають задоволенню у зв'язку з недоведеністю.

       Враховуючи, що позовні вимоги банку є недоведеними та необґрунтованими належними та допустимими доказами, строки позовної давності не можуть бути застосовані у даній справі.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» слід задовольнити частково, рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк”– задовольнити частково.

       Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - скасувати.

       У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді