ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2010 року Справа № 2а-273/10/2370
10 год. 25 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Гаращенка В.В.,
при секретарі – Бондар Т.П.,
за участю:
представника позивача: не з’явився;
представника відповідача: Гнізділова І.О. – за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тальнівському районі про зобов’язання вчинити дії та стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області, в якій просить зобов’язати відповідача прийняти вказані в позові суми до відшкодування та відобразити це у відповідному акті, стягнути з відповідача суму невідшкодованої щомісячної державної адресної допомоги та витрат на її доставку за період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 48478 грн. 29 коп., а також витрати з виплати та доставки підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам за вказаний період в розмірі 2524 грн. 85 коп. Загальна сума складає 51003 грн. 14 коп.
Позивач в судове засідання не з’явився, представника не направив, проте подав клопотання, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та просить справу розглянути по суті за відсутності представника позивача.
Представник відповідача позов не визнав, мотивуючи це тим, що відшкодування щомісячної державної адресної допомоги та підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам не належить до виплат, що підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Вислухавши доводи представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.
Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області подало до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тальнівському районі акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень-грудень 2009 року. В даних актах позивач зазначив, що відшкодуванню підлягають також витрати пов’язані, з виплатою та доставкою щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої постановою КМУ «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян» № 265 від 26.03.2008 року та підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, передбаченої постановою КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 11.03.2009 року №198.
Такі витрати складали 48066 грн. 77 коп. адресної допомоги та 411 грн. 52 коп. витрати з її доставки та виплати, 2505 грн. 61 коп. підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам та 19 грн. 24 коп. – витрати з її доставки.
Не погоджуючись з відшкодуванням витрат, пов’язаних з виплатою та доставкою щомісячної державної адресної допомоги та підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, відповідачем складено таблиці розбіжностей, у яких зазначено, що ним не враховані вищевказані суми.
Відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пенсій і оформлення документів для їх виплат здійснюється органами Пенсійного фонду України. Ця норма стосується і призначення та виплат пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Починаючи з 1 квітня 2001 року з набранням чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.09.1999 року №1105-XIV (далі – «Закон №1105»), цим Законом на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладено обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсії по інвалідності в зв’язку з втратою годувальника.
Дія Закону №1105 поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання на фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.
У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві» від 22.02.2001 року, який набув чинності з 01.04.2001 року, Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Статтею 21 Закону №1105 визначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Кабінет Міністрів України прийняв 26.03.2008 року постанову «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» № 265 де визначено, що:
- у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів (п.1 Постанови);
- у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму (п.2 Постанови);
- виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога (п. 4 Постанови).
Крім того, Кабінет Міністрів України постановою «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 11.03.2009 року № 198 постановив, що з 2009 року з 1 квітня встановлюється підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, у розмірі 7 грн. 50 коп., збільшуючи його з 1 липня – до 14 грн. 20 коп., а з 1 жовтня – до 28 грн. 40 коп.
В свою чергу, механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений Постановою прийнятою правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року №5-4/4 (далі – «Порядок»).
Відповідно до п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Також, п.5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складають акт щомісячної звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі – «Акт»), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню. На підставі Акту узгоджується довідка про відшкодування між Головним управлінням Пенсійного фонду та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, згідно якої на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд соціального страхування перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України (це передбачено пунктами 6 та 7 Порядку).
В той же час, судом встановлено, що спір між сторонами виник з мотивів, що відповідач не прийняв до заліку суми адресної допомоги, виплаченої пенсіонерам-інвалідам відповідно до постанови КМУ №265 та підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам відповідно до постанови КМУ №198, про що сторони склали акти та таблиці розбіжностей.
Проаналізувавши вищеназвані нормативно-правові акти суд приходить до висновку, що такі дії відповідача є неправомірними, оскільки виплачена управлінням Пенсійного фонду України в Тальнівському районі щомісячна державна адресна допомога пенсіонерам-інвалідам та підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, а також витрати на її доставку та виплату, повинні бути відшкодовані Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, оскільки виплата такої допомоги проводяться за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Оскільки основний вид пенсії, виплачується та в подальшому відшкодовується Фондом, то на думку суду Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України повинен відшкодовувати і виплачену щомісячну державну адресну допомогу та підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, а також витрати на її доставку та виплату.
Суд критично відноситься до доводів відповідача, наведені в заперечені про те, що відшкодування адресної допомоги та підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам не передбачено Порядком, оскільки спільний Порядок затверджений правліннями фондів 4 березня 2003 року, тоді як постанова КМУ №265 прийнята 26.03.2008 року, а постанова КМУ № 198 11.03.2009 року, таким чином в Порядку такий вид виплат не зазначено.
Проте, зазначеним Порядком передбачено перерахування відповідних коштів на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, тобто даний спір повинен вирішуватися за позовом центральних органів сторін у справі.
Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тальнівському районі є робочими органами відповідних фондів на місцевому рівні, що свідчить про неналежний склад сторін у справі.
В той же час, суд позбавлений можливості провести заміну неналежної сторони, зокрема місцевих органів відповідних фондів на їх центральні органи, оскільки відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України це потягне зміну підсудності адміністративної справи.
Враховуючи вищевикладене та норми чинного законодавства суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Керуючись, ст.ст. 17, 71, 79, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково .
Зобов’язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Тальнівському районі прийняти вказані суми до відшкодування у встановленому порядку та відобразити у відповідному акті.
В задоволені вимоги управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі щодо стягнення заборгованості – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови з дня складення та підписання її повного тексту. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 лютого 2010 року.
Суддя В.В. Гаращенко