У Х В А Л А

24 квітня 2019 року Справа № 160/3586/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2019р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії за рахунок виплати з 05.03.2019р. по 31.12.2019р. - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р.;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачеві з 05.03.2019р. з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р.

Ухвалою суду від 24.04.2019р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018р. у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р. у наведеній справі, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", за п.2 якої визначено порядок виплати перерахованих підвищених пенсій з 1 січня 2018 р., а саме: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Позивач вказує на те, що даною нормою позивачеві, фактично, зменшено та розстрочено на значний термін виплату сум підвищення перерахованої пенсії, які мали б бути перераховані та виплачені в період з 01.01.2018р., що порушує право позивача на отримання всієї суми підвищеної пенсії. Як зазначає позивач, у зв'язку із визнанням протиправними та нечинними пунктів 1, 2 наведеної постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р. вони не можуть бути застосовані до спірних правовідносин при визначенні порядку та розміру виплати пенсії позивачеві.

Згідно відомостей з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", судом встановлено, що, крім цієї справи, у даний час у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувають справи, а саме: №160/3588/19, №160/3587/19, №160/3323/19, №160/2871/19, №160/2872/19, №160/2877/19, №160/3590/19, №160/3313/19, №160/3589/19, №160/3591/19, №160/2664/19, №160/3325/19, №160/3315/19, №160/3321/19, №160/3592/19, №160/2875/19, №160/2876/19, №160/2666/19.

При цьому, відповідачами у даних справах є один і той самий суб'єкт владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, спір у наведених справах виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні позовні вимоги.

Відповідно до п.21 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Аналізуючи вказану норму та зміст позовних вимог, заявлених у вищенаведених справах, суд приходить до висновку, що дані справи містять всі ознаки типової справи, що передбачені п.21 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, а значна їх кількість у провадженні суду, визначає доцільність ухвалення Верховним Судом зразкового рішення для формування єдиної судової практики вирішення даної категорії справ.

Відтак, із вирішенням Верховним Судом як судом першої інстанції даної категорії спорів буде постановлено зразкове рішення та буде встановлено єдину практику, а судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними та їх об'єднаннями на території України.

Пунктом 7 ч.1 ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо справа підлягає розгляду як зразкова у порядку, визначеному статтею 290 цього Кодексу.

Згідно до ч.10 ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України передача справи на вирішення Верховного Суду як зразкової справи здійснюється відповідно до вимог статті 290 цього Кодексу.

За приписами ч.1 ст.290 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

Таким чином, враховуючи наведене та те, що ця справа та справи №160/3588/19, №160/3587/19, №160/3323/19, №160/2871/19, №160/2872/19, №160/2877/19, №160/3590/19, №160/3313/19, №160/3589/19, №160/3591/19, №160/2664/19, №160/3325/19, №160/3315/19, №160/3321/19, №160/3592/19, №160/2875/19, №160/2876/19, №160/2666/19 містять всі ознаки типової справи, що передбачені п.21 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України, а значна їх кількість у провадженні суду, визначає доцільність ухвалення Верховним Судом зразкового рішення для формування єдиної судової практики вирішення даної категорії справ, суд приходить до висновку про те, що зазначена адміністративна справа як типова, в порядку ст.290 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає направленню до Верховного Суду (01043, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, буд. 8) разом із поданням про її розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції, виходячи з вимог п.7 ч.1 ст.29 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись п.7 ч.1 ст.29, ст.ст. 243, 248, 290 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу №160/3586/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії передати на розгляд до Верховного Суду (01043, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, буд. 8) разом із поданням про розгляд даної справи Верховним Судом як судом першої інстанції в порядку ст.290 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана адміністративна справа підлягає передачі до Верховного Суду не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, або протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до вимог ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва