Справа № 11-537/08
Головуючий у 1-й інстанції: Дірко І.І.
Категорія: ст. ст. 128 КК України
Доповідач: Значок І.С.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області
у складі: головуючого - Ржепецького О.П. суддів - Пісного І.М. , Значок І.С. за участю прокурора - Брек Г.С. засудженого - ОСОБА_1
21 серпня 2008 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 травня 2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, українця, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого, засуджено
- засудженого за ст. 128 КК України без призначення покарання. Постановлено стягнути на користь ОСОБА_2 у рахунок погашення матеріальної шкоди - 1357 грн., у рахунок погашення моральної шкоди - 15000 грн.
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винним в скоєні злочину за наступних обставин.
20.05.2007 року близько 18:15 годин, знаходячись біля гаражів, розташованих між будинком №27-Б по пр. Миру в м. Миколаєі та юридичним ліцеєм, ОСОБА_1 підійшов ззаду до малолітнього ОСОБА_4., який йшов повз гаражів, схватив його ззаду за комір майки та наніс йому не менше 1 удару долонею у ділянку спини. Потерпілий ОСОБА_4 спробував вирватись, внаслідок чого ОСОБА_1 втратив рівновагу та впав на ОСОБА_4 При спробі встати з потерпілого, ОСОБА_1 притиснув лівий бік та ліву руку потерпілого до землі, внаслідок чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді закритого перелому обох костей лівого передпліччя зі зміщенням.
В апеляції ОСОБА_1 просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким його виправдати. Стверджує, що тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не спричиняв. Вказує на те, що покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суперечать не тільки висновкам судово-медичних експертиз №370\327-07, №2059, але й показам потерпілого ОСОБА_4 в частині механізму утворення тілесних ушкоджень.
Також скаржиться на те, що судом постановлено стягнути занадто великі суми на відшкодування шкоди, оскільки не враховано, що він проживає разом з дружиною та єдиний їх дохід це пенсія. Також піддає сумніву необхідність в поїздках потерпілого до м. Харкова для лікування тому, що в медичних документах відсутні дані про його призначення.
В запереченні на апеляцію ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 просить апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок суду без зміни. Вважає доводи засудженого безпідставними та направленими на уникнення відповідальності за скоєний злочин. Вказує на те, що поїздка до м. Харкова, була необхідна для встановлення вірного куту зрощення кісток, що відображено в медичній картці. Вважає, що вина засудженого підтверджується сукупністю письмових показами свідків, висновками експертиз №№ 147, 370, 2059.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, засудженого на підтримку апеляції, законного представника потерпілого ОСОБА_2, що заперечував в задоволенні апеляції засудженого, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1. в скоєнні злочину, передбаченого ст. 128 КК України при обставинах, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні і викладеними у вироку доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_4 суду пояснював, що 20.05.2007р., близько 18год, біля гаражів, розташованих між будинком №27-Б по пр. Миру
в м. Миколаєі та юридичним ліцеєм, він був затриманий засудженим, який звинувачував його в тому, що він бігав по дахівках цих гаражів. При цьому, засуджений схопив його ззаду за комір майки та наніс йому удар долонею у спину. Коли він спробував вирватись, то ОСОБА_1, втративши рівновагу, впав на нього, а коли вставав, то притиснув його лівий бік та ліву руку до землі, внаслідок чого спричинив закритий перелом обох костей його лівого передпліччя.
Пояснення потерпілого щодо механізму утворення тілесних ушкоджень, узгоджуються з висновками експерта про те, що ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження у вигляді характерних синців в області задньої поверхні шиї, на спині зліва (форма пальців і кисті руки дорослої людини), лінійного синця в області грудного відділу хребта, закритого перелому обох кісток лівого передпліччя зі зміщенням, які могли бути спричинені в результаті ударів долонею і послідуючим падінням ОСОБА_1 зверху на лежачого ОСОБА_4 Тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток лівого передпліччя відносяться до категорія середнього ступеню тяжкості. Вказані тілесні ушкодження не могли утворитися при падінні на площину або стрибку з гаража висотою від 2, 25м до 2, 60м. (акти №2059 від 6.09.2007р., та №370/327 від 30.05.2007р., а.с. 32, 119). Пояснення потерпілого щодо причетності саме ОСОБА_1 до спричинення тілесних ушкоджень, підтверджуються показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про те, що засуджений накричав на них за те, що вони бігали по дахівках гаражів. Втікаючи від ОСОБА_1, вони оглянулись та побачили, що він, тримаючи ОСОБА_4 за футболку в області шиї, лежав на потерпілому.
Крім того, свідки ОСОБА_7 - в судовому засіданні, та ОСОБА_8 - в ході досудового слідства підтвердили, що в той день, у вечірній час, вони розмовляли з засудженим, який кричав на дітей, які бігали по дахах гаражів та скаржився їм(свідкам) з цього приводу. Розбігаючись діти скакали з дахів. Стверджували, що не бачили побиття потерпілого підсудним. Крім того, свідок ОСОБА_7 в ході досудового слідства пояснював, що в той же вечір він розмовляв з матір'ю потерпілого, якій пояснив, що ОСОБА_1 за її сином не біг, не бив його та на нього не падав.(а.с. 45, 42)
Як видно з вироку, суд дав належну оцінку цим свідченням, вказавши, що обставини, на які вказують свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8. , спростовуються не тільки показами неповнолітнього потерпілого та свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а й висновком судово-медичної експертизи щодо механізму утворення спричинених ОСОБА_4 тілесних ушкоджень.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що суд вірно дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст. . 128 КК України, і підстав для скасування вироку в цій частині не має.
Разом з тим, суд, вирішуючи цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, в супереч вимогам ст. .328 КПК України, та положень п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 2.07.2004р. «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих у кримінальному судочинстві», необгрунтовано розглянув та задовольнив вимоги ОСОБА_2 в частині відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, оскільки дані витрати не випливають із пред'явленого обвинувачення, та позов в цій частині не підлягає розгляду в кримінальній справі.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 25.05.2001р., обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну ним шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до вимог ст. . 1193 ЦК України розмір відшкодування може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини та майнового стану відповідача.
Вирішуючи цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, суд не взяв до уваги матеріальний стан засудженого, те, що він є пенсіонером, та ту обставину, що ОСОБА_1 скоїв злочин з необережності. Вказані обставини суттєво впливають на розмір відшкодувань.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вирок суду в частині вирішення цивільних позовів необхідно змінити: зменшити суму матеріальної шкоди з 1357 грн. до 357грн., та зменшити суми на відшкодування моральної шкоди до 3 000грн.
Керуючись ст. .365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого задовольнити частково.
Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 травня 2008 року у відношенні ОСОБА_1, в частині вирішення цивільних позовів змінити: зменшити суму матеріальної шкоди з 1357 грн. до 357грн., та зменшити суми на відшкодування моральної шкоди до 3 000грн.
В решті вирок відносно ОСОБА_1 залишити без змін.