Справа № 11-552 2008 року
Категорія: ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 315 КК України
Головуючий у першій інстанції Тустановський О.М.
Доповідач апеляційного суду Значок І.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого Ржепецького О.П.
суддів Пісного І.М. , Значок І.С.
за участю прокурора Брек А.С.
захисника ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4
"21" серпня 2008 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4, на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 червня 2008 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вознесенська, Миколаївської області, проживаючого вАДРЕСА_1 раніше не судимого
- засуджено:
за ст. 309 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, за ст. 315 ч.2 КК України із застосуванням ст. .69 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців
На підставі ч. 1 ст. .70 КК України остаточно призначено покарання у видя позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Миколаївській області судові витрати в сумі 292 грн. 76 коп.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним в тому, що він, у невстановлений час, при невстановлених обставинах, незаконно придбав, та зберігав біля себе без мети збуту наркотичний засіб - канабіс вагою 5, 5грамів. 17.03.2008р. засуджений буз затриманий працівниками міліції, котрі при особистому огляді вилучили у нього вказаний наркотичний засіб.
Крім того, ОСОБА_4 визнано винним в тому, що він, 17.03.2008р., о 16:10год., достовірно знаючи, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є неповнолітніми, запропонував їм вжити шляхом паління наркотичний засіб - канабіс, чим схилив неповнолітніх до вживання наркотичного засобу. В апеляції засуджений просить вирок суду змінити - за ст. .315ч.2 КК України його виправдати, та застосувати ст. .75 КК України до призначеного покарання.
Посилається на те, що в нього не було умислу на схиляння неповнолітніх до вживання наркотиків. Умовлянь, пропозицій, порад, переконань щодо вживання наркотиків він не висловлював. Рішення вжити наркотичний засіб неповнолітні прийняли самостійно. В обґрунтування цих доводів вказує на те, що ОСОБА_5 з 11.02.2008р. знаходиться на обліку у лікаря нарколога Вознесенської ЦРЛ з діагнозом «зловживання психостимуляторами». Щодо ОСОБА_6, то з 29 серпня 2007р., вона була його співмешканкою, та вважала себе дорослою та самостійною людиною.
На думку апелянта, при призначенні йому покарання суд не врахував як обставини, що пом'якшують покарання, його поведінку та характеристики неповнолітніх, його стан здоров'я, те, що він не перебуває на обліку у наркологічному кабінеті та лікування від наркотичної залежності не потребує.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, засудженого та його захисника на підтримку апеляції, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_4 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 315 КК України при обставинах, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні і викладеними у вироку доказами.
Так, із показів неповнолітнього свідка ОСОБА_6 даних суду, та показів свідка ОСОБА_5, даних нею в ході досудового слідства та досліджених у судовому засіданні видно, що 17.03.2008р., після Ібгод, ОСОБА_4 повідомив їм про те, що у нього є конопля та запропонував їм піти в лісосмугу на березі річки Мертвовід в м. Вознесенську та вжити цей наркотичний засіб в безлюдному місці. В лісосмузі ОСОБА_4 виготовив пристрій для куріння коноплі з двох поліетиленових пляшок. Коли наркотичний засіб був готовий для вживання, спершу його вжив засуджений шляхом куріння, а потім запропонував їм, на що вони погодились. Після цього, вони були затримані працівниками міліції. Крім тогою свідок ОСОБА_6 не заперечувала, що вона була співмешканкою засудженого, однак, раніше наркотичні засоби вона не вживала, (а.с. 46)
Пояснення свідків узгоджуються з результатами медичного обстеження, згідно якими, на момент затримання вони та засуджений знаходились в стані наркотичного сп'яніння.(а.с. 13, 14), та актами хіміко-токсикологічного обстеження, в яких зафіксовано наявність канабіноїдів у змивах ротової порожнини губ та рук ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с. 16-18)
Під час огляду місця події, було виявлено та вилучено саморобний пристрій для куріння (а.с. 4)
Згідно висновку експерта №130 від 25.03.2008р.вилучена у засудженого речовина рослинного походження вагою 5, 5грамів є наркотичним засобом канабісом. Речовина коричневого кольору, нашарована на пляшці містить особливо небезпечний наркотичний засіб - екстракт канабісу(а.с. 54)
В ході судового засідання засуджений підтвердив як ті обставини, на які вказали свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 так і те, що наркотичний засіб, який вони вжили, належав йому. Про те, що вони були неповнолітніми йому теж було достовірно відомо.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про наявність причинного зв'язку між діями ОСОБА_4 і виникненням у неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 бажання вжити запропонований ним наркотичний засіб, та кваліфікував його дії за ч.2 ст. .315 КК України.
Доводи апелянта про те, що на момент вчинення інкримінованого злочину ОСОБА_5 вже було встановлено діагноз «зловживання психостимуляторами», а ОСОБА_6 з 29 серпня 2007р. була його співмешканкою, і ці обставини виключають його вину в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 315 КК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, вони не впливають на обізнаність засудженого про їх неповнолітній вік.
При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких відноситься до категорії тяжкого злочину, даних про особу засудженого, а саме те, що він молодого віку, характеризується позитивно, щиро кається, визнавав себе винним повністю, та врахував ці обставини такими, що відповідно до ст. .66 КК України, пом'якшують покарання.
За наявності вказаних обставин, суд, із застосуванням положень ст. .69 КК України, обґрунтовано призначив засудженому покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої законом за скоєний злочин.
Підстав для зміни вироку в цій частині колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. . ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 червня 2008р. відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляцію засудженого без задоволення.