Судове рішення #7864922

Справа № 2а-6993/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

”25” січня 2010 року                             м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалош В.М.

при секретарі -  Васильків О.С.,

за участю представників позивача – Маланівська С.С., Писанко П.С. (довіреність від 26.10.2009 р. № 13/10),

представника відповідача – Мусійчук А.О. ( довіреність від 18.02.2009 р. № 4335/9/10-008),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ТзОВ «Львівстильбуд» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про скасування податкового повідомлення – рішення № 0007561502/0 від 09 вересня 2009 року ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТзОВ «Львівстильбуд», 79021,  м. Львів, вул. Кульпарківська 172/36, звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до ДПІ у Залізничному районі м. Львова, просить скасувати податкове повідомлення - рішення № 0007561502/0 від 09 вересня 2009 року , судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30 вересня 2009 р на фактичну адресу позивача було доставлено податкове повідомлення - рішення від 09 вересня 2009р № 0007561502/0  ДПІ у Залізничному районі м. Львова, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем - податок на добавлену вартість, яка становить за основним платежем - 4244 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -212 грн.  Зі змісту повідомлення-рішення позивач дізнався про існування акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість № 1966/15-2/32484623 від 31.08.2009 р. В подальшому, позивачем 02.10. 2009 року в адміністративному порядку було оскаржене податкове повідомлення-рішення від 09 вересня 2009 р. № 0007561502/0 ДПІ у Залізничному районі м. Львова, та надіслано лист звернення на ім'я начальника ДПІ у Залізничному районі м. Львова вих. № 06/10 від 05 жовтня 2009 р., про продовження строків оскарження акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на добавлену вартість № 1966 /15-2/32484623 від 31.08.2009р, в порядку п.п. 15.4.1 (абз. 5) ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р № 2181.

За результатами розгляду вищезазначених скарги та звернення позивачем одержано рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова про залишення первинної скарги без розгляду                         від 20.10.2009 р., вих. № 28373/10/25-005/244, згідно якого, сума податкового зобов'язання визначена у податковому повідомленні-рішенні від 09 вересня 2009 р. № 0007561502/0 вважалася узгодженою, а зазначене податкове повідомлення-рішення не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, з причини пропущення позивачем граничних строків оскарження.     Позивач дії посадових осіб ДПІ у Залізничному районі м. Львова вважає такими, що суперечать чинному законодавству України, та порушують його законні інтереси.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві, та поясненнях. Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив повністю з підстав викладених у письмових запереченнях ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 25.01.2010 № 9/10-008 на позов, поясненнях. Зокрема зазначив, що  ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено документальну невиїзну камеральну перевірку податкової декларації ТзОВ "Львівстильбуд" з податку на додану вартість, поданої за червень 2009 року, за результатами якої встановлено, що позивачем задекларовано податкові зобов'язання у сумі 66 442,0 грн., податковий кредит в сумі 65 954,0 грн., в результаті чого виникло позитивне значення в розмірі 488,0 грн., яке підлягає сплаті в бюджет. Згідно поданого ТзОВ"Львівстильбуд" додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкового кредиту у червні 2009 року підприємством безпідставно віднесено витрати по сплаті податку згідно податкових накладних, що понесені у попередніх податкових періодах, а саме: за червень, серпень та листопад 2008 р., що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 244 грн. Таким чином, за результатами перевірки ТзОВ «Львівстильбуд» податковим органом було винесено податкове повідомлення рішення від 09.09.2009 р. № 0007561502/0, яким визначено підприємству суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 456 грн.        (4 244 грн. - основний платіж, 212 грн. – штрафна (фінансова) санкція).

Хід розгляду справи відображено в ухвалах суду. В судовому засіданні 25 січня 2009 року проголошено вступну і резолютивну частини постанови, повний текст якої виготовлено 29 січня 2009 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено документальну невиїзну камеральну перевірку податкової декларації ТзОВ "Львівстильбуд" з податку на додану вартість, поданої за червень 2009 року (дата реєстрації в податковому органі - 20.07.2009 року, вх. № 58783).

Перевіркою встановлено, що позивачем задекларовано податкові зобов'язання у сумі 66 442,0 грн., податковий кредит в сумі 65 954,0 грн., в результаті чого виникло позитивне значення в розмірі 488,0 грн., яке підлягає сплаті в бюджет.

Згідно поданого ТзОВ "Львівстильбуд" додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до податкового кредиту у червні 2009 року підприємством віднесено витрати по сплаті податку згідно податкових накладних, що понесені у попередніх податкових періодах, а саме: за червень, серпень та листопад 2008 р.

 За результатами перевірки ТзОВ «Львівстильбуд» податковим органом було винесено податкове повідомлення рішення від 09.09.2009 р. № 0007561502/0, яким визначено підприємству суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 456 грн.                                Зокрема, 4 244 грн. - основний платіж, відповідно до витрат по сплаті податку згідно податкових накладних, що понесені у попередніх податкових періодах, а саме за червень, серпень та листопад 2008 р. що призвело до коригування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 244 грн., та 212 грн. – нарахована штрафна (фінансова) санкція.

Щодо тверджень позивача про неправомірне унеможливлення податковим органом своєчасного здійснення позивачем процедури адміністративного оскарження актів ДПІ у Залізничному районі м.Львова, внаслідок надсилання акту перевірки та податкового повідомлення-рішення на юридичну, а не фактичну адресу позивача, судом встановлено, що відповідно до реєстраційних баз даних податкового органу, адресою ТзОВ "Львівстильбуд" значиться: 79021, м.Львів, вул. Кульпарківська, 172/36.

Інших даних щодо зміни місцезнаходження від ТзОВ "Львівстильбуд" до ДПІ у Залізничному районі м. Львова не надходило. А тому, податковим органом акт перевірки від 31.08.2009 року № 1966/15-2/32484623 було надіслано ТзОВ "Львівстильбуд" на вказану адресу 79021, м.Львів, вул. Кульпарківська, 172/36, та вручено 02.09.2009 р. (квитанція від 31.08.2009 р. №2082541, повідомлення про вручення поштового відправлення за № 2082541 ), а податкове повідомлення-рішення від 09.09.2009 року № 0007561502/0 надіслано ТзОВ "Львівстильбуд" на цю ж адресу, та вручено 17.09.2009 р. ( квитанція від 15.09.2009 р. №2105721, повідомлення про вручення поштового відправлення за № 2105721 ).

Абзацом першим підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 р. (із змінами та доповненнями) та пункту 4 «Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби» (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року № 29 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1996 року за № 723/1748 із змінами та доповненнями) передбачено, що у разі коли платник податків вважає що орган державної податкової служби невірно визначив суму податкового зобов'язання, або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування, або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби податкове повідомлення, рішення якого оскаржується зі скаргою про перегляд цього рішення. Скарга має бути подана до органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового  повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується.

Відповідно до абзаців другого і п'ятого підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України

«Про порядок погашення зобов'язань платників податків теред бюджетами та державними цільовими фондами" і пункту 12 «Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», процедура адміністративного оскарження закінчується останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 пункту 5 2 статті 5 зазначеного Закону та пунктом 4 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, для подання скарги (заяви) про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така скарга не була подана у зазначений строк. Скарга, подана з порушенням строків, визначених зазначеними Законом і Положенням, не підлягає розгляду органами державної податкової служби (п. 7 Положення).

Первинна скарга ТзОВ «Львівстильбуд» на податкове повідомлення – рішення від 09.09.2009 р. № 0007561502/0 відправлена позивачем 02.10.2010 року, з порушенням 10-денного строку встановленого чинним законодавством для подання скарги.

А відтак, рішення податкового органу про те, що вказане податкове повідомлення-рішення не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, з причини пропущення позивачем граничних строків оскарження, є правомірним.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі Закон № 168) встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно із положеннями п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, відповідно до пункту 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Зі змісту пояснень наданих суду ДПІ у Залізничному районі м.Львова вбачається, що оскільки податкова декларація відповідача подана за червень 2009 року, і у вказаному періоді діяли Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07. 2009 р. № 757-р, та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 р. № 838-р, то відповідно до яких підставою для донарахування податку на додану вартість в процесі камеральної перевірки було включення платником податків до податкової декларації у звітному періоді податкових зобов'язань згідно податкових накладних виписаних в іншому, ніж звітний податковий період.  

Судом встановлено, що згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07. 2009 р. № 757-р, з метою упорядкування адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів) та податкового обліку платників податків ДПА податковим органам вказувалося створити електронний реєстр осіб, пов'язаних з платниками податків (засновників, керівників, головних бухгалтерів), на підставі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, баз даних органів державної податкової служби, контролюючих та правоохоронних органів із зазначенням ідентифікаційних, реєстраційних та інші даних про таких осіб, а також інформації щодо виконання ними податкових зобов'язань, забезпечити ведення зазначеного реєстру шляхом внесення до нього перевірених органами державної податкової служби даних.  А також, взяти до відома, що для упорядкування податкового обліку платники податку на додану вартість декларують суму податкового кредиту у період виникнення податкового зобов'язання у разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість", реєстрація платників податку на додану вартість анулюється.

Згідно із Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 р. № 838-р, з  метою реалізації положень Закону України “Про податок на додану вартість”, Державній податковій адміністрації вказувалося під час адміністрування податку на додану вартість
віднести до найвищого ступеня ризику факт подання платником податку податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період, складеної з урахуванням податкових накладних, виписаних в іншому, ніж звітний, податковий період, та своєчасності нарахування і сплати податку. Під час проведення камеральних перевірок показників податкової звітності з податку на додану вартість
  податковим органам вказувалося   враховувати, що коригування або уточнення платником податку показників декларації, пов’язане з несвоєчасним включенням сум податкової накладної до складу податкового зобов’язання або податкового кредиту, за відповідний звітний податковий період є виправданим у разі, коли воно здійснюється протягом двох місяців з дати настання граничного строку подання відповідної декларації, у разі коригування або уточнення платником податку показників декларації в обсязі 10 або більше відсотків загальної суми податкових зобов’язань та/або податкового кредиту, задекларованих у відповідному податковому періоді , провести за участю підрозділів податкової міліції протягом місяця з дня його здійснення перевірку достовірності сум податку на додану вартість, нарахованого і сплаченого на всіх етапах поставки товарів (робіт, послуг), та інформувати протягом трьох днів з дня здійснення такого коригування або уточнення органи внутрішніх справ для вжиття ними заходів реагування в межах компетенції.

Проте, Указом Президента України від 04.09.2009 року № 706/2009 р. дії п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07. 2009 р. № 757-р, та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 р. № 838-р зупинено, як таки, що не відповідають Конституції України. Крім цього, з мотивів невідповідності Конституції України зазначених актів, Президент України звернувся до Конституційного Суду України із конституційним поданням.

Тобто, станом на 09 вересня 2009 року, дати винесення ДПІ у Залізничному районі м. Львова податкового повідомлення рішення № 0007561502/0 від 09 вересня 2009 року, законні підстави для донарахування відповідачу податку на додану вартість і виникнення податкового зобов’язання, та застосування штрафних (фінансових) санкцій тощо, були відсутні.

        Згідно із положеннями ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

    Аналіз обставин, за якими податковий орган здійснив донарахування податку на додану вартість, застосував штрафні фінансові санкції до відповідача, і виніс оскаржуване податкове повідомлення – рішення, зумовлює висновок, що вказане рішення № 0007561502/0 від 09 вересня 2009 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова виносилося необґрунтовано, та всупереч наданому чинним законодавством податковому органу повноваженням.

    Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.  Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

      У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи  бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги встановлені факти суд вважає, що відповідач, з урахуванням всіх обставин, діяв необґрунтовано та не у спосіб, що непередбачений законами України.  Вимоги ч.2 ст.71 КАС України щодо свого обов'язку довести правомірність своїх рішень відповідачем невиконано, а відтак податкове повідомлення-рішення № 0007561502/0 від 09 вересня 2009 року підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає вимогам закону та порушує права позивача.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати позивача, згідно платіжного доручення         № 202 від 28.10.2009 року в розмірі 51,00 грн. оплати держмита, слід стягнути з Державного бюджету України, оскільки спір виник з вини відповідача і позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                                   ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задоволити повністю.

Скасувати податкове повідомлення – рішення № 0007561502/0 від 09 вересня 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Львівстільбуд», 79021,  м. Львів, вул. Кульпарківська 172/36 судові витрати в розмірі 51, 00 грн.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст.254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 29 січня 2010 р.

Суддя                                                   Сакалош В.М.                                                          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація