Справа №2а-7465/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 року                             м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалош В.М.,

при секретарі -  Білас Ю.Ю.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області (82400, м. Стрий, вул. Сколівська, 7)  про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002781703  від 22.09.2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області, і просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002781703  від 22.09.2009 року Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Указом Президента України № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкта малого підприємництва», який регулює дані правовідносини, не передбачено, що при перевищенні отриманої виручки в рік в розмірі 500 тис. грн. платник податків зобов’язаний включити суму перевищення до складу загального оподатковано доходу за рік та сплатити з нього податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15% за правилами, встановленими розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 13 "Про прибутковий податок з громадян".  Позивач посилається на абзац четвертий частини першої статті 6 Постанови КМ України від 16.03.2000 р. № 507, який  виключає можливість нарахування податку з доходів фізичних осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, оскільки він на них не поширюється. Позивач зазначає, що всі вимоги до платника податків, які передбачені  Указом Президента України № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкта малого підприємництва» при перевищенні обсягу виручки на рік ним виконано, а саме з наступного кварталу він перейшов на загальну систему оподаткування.

Також в обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на ст. 19 Конституції України, згідно із положеннями якої, суб’єкти господарювання (платники податків) мають право діяти у спосіб не заборонений законом, що на думку позивача і було ним вчинено, а податкові органи зобов’язані діяти лише у спосіб, який чітко визначений законом.

    Відповідачем по справі подано заперечення на позовну заяву, в якій позивач проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що у разі порушення вимог ст. 1 Указу Президента України № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єкта малого підприємництва», зокрема перевищення обсягу виручки від реалізації продукції за календарний рік понад 500 тис. грн., платник єдиного податку відповідно до ст. 5 цього ж Указу повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного кварталу зі сплатою податку з доходів фізичних осіб   за правилами, встановленими розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 13 "Про прибутковий податок з громадян".

Також відповідач  посилається на пп.. 9.12.2, п. 9.12 ст. 9, пп.. 4.2.8., п. 4.2 ст. 4, пп.. 8.1.3. п. 8.1 ст. 8 та ст., ст.  18, 19 Закону України № 889 – VI «Про податок з доходів фізичних осіб» із змінами та доповненнями, аналізуючи які зазначає, що валові витрати документально підтверджені і складають 514619,27 грн. без ПДВ, які позивач у зв’язку з перевищенням обсягу виручки від реалізації товарів понад 500 тис. грн. зобов’язаний був задекларувати понесені витрати пов’язані з одержанням валового доходу та задекларувати дохід, що підлягає оподаткуванню в сумі 826730,77 грн., та сплатити до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 124009.62 грн. із чистого доходу, отриманого в сумі перевищення граничного обсягу виручки від реалізації продукції за 2007 рік.

Представник позивача ОСОБА_1 в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю, просив іх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини не явки не повідомив, клопотань про відкладення подано не було.

Оскільки, відповідно до ч. 4, ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача-субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається, справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, судом задоволене клопотання представника позивача про розгляд справи 16 лютого 2009 року за відсутності представника відповідача.    

    Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2  слід задоволити з наступних підстав.

Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавством України, зокрема спеціальними законами та нормативно – правовими актами, які регулюють питання нарахування податку з доходів фізичних осіб, не передбачено обов’язку платника податків, який здійснив перевищення граничного обсягу виручки в рік  в розмірі 500 тис. грн., з перевищеної виручки сплатити податок з доходів фізичних осіб. Положення викладені в Указі Президента України № 727 передбачають лише обов’язок платника податку, за таких обставин, перейти на загальну систему оподаткування у наступному кварталі.

Із системного аналізу матеріалів справи та норм Указу Президента України № 727,   Постанови КМ України від 16.03.2000 р. № 507, вбачається, що відповідач, приймаючи оскаржуване повідомлення - рішення діяв поза межами наданих йому повноважень, та у спосіб не передбачений законом.

Законодавством України, зокрема спеціальними законами та нормативно – правовими актами, які регулюють питання нарахування податку з доходів фізичних осіб не передбачено механізму нарахування податку з доходів фізичних осіб при перевищенні отриманої виручки в рік в розмірі 500 тис. грн. Вищезазначеним Указом Президента України встановлено обов’язок платника податків перейти на загальну систему оподаткування після перевищення в наступному кварталі, але не передбачено сплати з перевищеної суми виручки податок з доходів фізичних осіб, за правилами , встановленими розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 13 "Про прибутковий податок з громадян".

Окрім цього, відповідно до Постанови КМ України від 16.03.2000 р. № 507 на суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які відповідно до абзацу четвертого частини першої     статті 6, не є платниками податку з доходів фізичних осіб, не поширюються вимоги розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 13 "Про прибутковий податок з громадян" (у частині доходів від провадження підприємницької діяльності, що здійснюється відповідно до зазначеного Указу, п.5 Постанови).

 Відповідач за наявності вказаних вимог чинного законодавства, не вправі був здійснювати нарахування з перевищеної суми виручки податок з доходів фізичних осіб, за правилами, встановленими розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. N 13 "Про прибутковий податок з громадян", оскільки був повинен діяти лише у спосіб передбачений законом. Оскільки такого способу чинним законодавством не встановлено, відповідач, за наведених обставин, не мав як обов’язку так і права на вчинення такого роду дій.

А відтак, доходи, отримані позивачем під час перебування на спрощеній системі оподаткування, і сума перевищення граничного об’єму виручки від реалізації продуктів (товарів, робіт, послуг) за 2007 рік не повинні включатися відповідачем в загальний сукупний оподаткований дохід.

З урахуванням того, що на сьогоднішній день не встановлена відповідальність для суб’єктів підприємницької діяльності за перевищення об’єму виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), встановленої статтею 1 вищевказаного Указу, якщо у суб’єкта  підприємницької діяльності виникло перевищення об’єму виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), вимога у відношенні оподаткування суми такого перевищення по ставці 15 % порушують вимоги Указу N 727 і Закону України N 889.

Що стосується доводів, викладених у запереченнях відповідача, то вони не спростовують позовні вимоги позивача по справі, а норми пп.. 9.12.2, п. 9.12 ст. 9, пп.. 4.2.8., п. 4.2 ст. 4, пп.. 8.1.3. п. 8.1 ст. 8 та ст.. ст..  18, 19 Закону України № 889 – VI «Про податок з доходів фізичних осіб» із змінами та доповненнями регулюють правовідносини, правова природа яких не відноситься до предмету даного спору.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем, за наявності покладеного на нього обов’язку доказування, не доведено законності прийняття ним оскаржуваного повідомлення – рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, так як вбачається з оскаржуваного повідомлення - рішення, воно винесено у невідповідності до вимог чинного законодавства України, які діяли на момент їх прийняття, необґрунтовано і упереджено по відношенню до позивача, а тому підлягає визнанню   протиправним та скасуванню.

Аналізуючи зібрані докази по справі та оцінюючи їх взаємний зв’язок у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у вигляді судового збору сплаченого позивачем слід стягнути з Державного бюджету України, оскільки спір виник з вини відповідача і позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задоволити повністю.

Визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області № 0002781703  від 22.09.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст.254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18  лютого 2010 р.

Суддя                                                                        В.М.Сакалош