Справа № 299/2937/16

1кп/303/202/19

Номер рядка ст. звіту- 3

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       24 квітня 2019 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: суддів Носова В.В. (головуючого), ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю секретаря судового засідання Гузо Н.Н.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12013070100001075 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 серпня 2013 року відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: с. Мідяниця, 72, Іршавського району Закарпатської області, раніше неодноразово судимого, востаннє 19.12.2012 року за вироком Іршавського районного суду Закарпатської області за ч.1 ст. 129 КК України із застосуванням ст.ст. 70 ч.4, 72 КК України на 1 рік 1 місяць 12 днів обмеження волі, звільнений від відбування покарання у зв’язку із фактичним відбуттям,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,                        за участю: сторін кримінального провадження:

        з боку обвинувачення: прокурора Косюка М.Ф.,                

        з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4,

        учасників провадження: потерпілої ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И В:

       ОСОБА_3, 08 серпня 2013 року близько 14.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в кухонній кімнаті будинку 72 в с. Мідяниця, Іршавського району Закарпатської області, де також був присутній ОСОБА_6, діючи умисно, на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли в результаті сварки між ними під час розпивання спиртних напоїв, з метою умисного спричинення тяжких тілесних ушкоджень, розуміючи, що здійснює посягання на здоров’я людини, передбачаючи, що наслідком його діяння буде спричинення тяжких тілесних ушкоджень, і бажаючи настання таких наслідків, умисно наніс ОСОБА_6 один удар лівою рукою по шиї з ліва, від якого ОСОБА_6 впав на підлогу, після чого за допомогою мотузки зв’язав йому руки позаду тулуба та, не припиняючи своїх злочинних дій, умисно наніс йому не менше 20 ударів ногами в життєво важливі органи в ділянку спини, грудної клітки та черевної порожнини, з лівої та правої сторони.

        Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень у вигляді: тупої травми черева, яка супроводжувалася розривами брижі, кровоносних судин нирок та брижі; розриву верхнього полюса правої нирки; масивною внутрішньочеревною кровотечею (3200 мл.); крововиливів у тканини внутрішніх органів з розвитком гострого недокрів'я внутрішніх органів у поєднанні з множинними переломами ребер, ОСОБА_6 помер.

       В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вказав на неправильність кваліфікації його дій органом досудового розслідування. Пояснив, що дійсно наносив ОСОБА_6 удари, але не в тій кількості, як про це вказано в обвинувальному акті, та не маючи на меті вбивства ОСОБА_6 В той же час у вчиненому розкаюється, оскільки шкодує, що внаслідок його дій потерпілий помер, просить суворо не карати.

       Щодо обставин події, яка мала місце 08 серпня 2013 року, показав наступне. Так, приблизно о 13.00 год., до нього додому прийшов ОСОБА_6 з велосипедом. Відкривши на його прохання хвіртку та підперши велосипед до воріт, зайшли до хати щоб випити. В ході спілкування та вживання алкоголю, ОСОБА_6 повідомив, що напередодні, обрізаючи дерево «сливу», впав та отримав забій в області грудної клітки (ребер) через що його мучить сильний біль. В подальшому, ОСОБА_6 приліг на диван, а він вийшов до двору, де займався господарськими справами близько 30-40 хв. Повернувшись до хати побачив мокру пляму на дивані, де спав ОСОБА_6, на що зробив останньому зауваження. Вибачившись ОСОБА_6 запропонував випити, після чого взяв у праву руку стакан з горілкою, а в ліву - ножа, на що, як показав ОСОБА_3, знаючи про запальний характер ОСОБА_6, він відреагував нанесенням останньому удару по шиї, в результаті якого ОСОБА_6 впав на підлогу. Після цього ОСОБА_6 почав висловлюватися в його, ОСОБА_3, сторону нецензурними словами вдаривши при цьому його по нозі плоскогупцями, які лежали на підлозі.

       В подальшому, для того, щоб ОСОБА_6 заспокоївся, він зв’язав йому мотузкою руки, однак це не допомогло, так як останній ще більше почав висловлюватися в його бік нецензурною лайкою, що його дуже ображало і тоді він 3 або 4 рази вдарив ОСОБА_6 ногою взутою в тапок в лівий бік. Після чого, переступивши через ОСОБА_6 та виходячи з будинку почув від останнього подальші погрози фізичною розправою, на що обернувся і вдарив його ногою в інший бік ще декілька разів. Але потерпілий і на цьому не заспокоївся і продовжував його ображати, на що, як показав ОСОБА_3, він вирішив увімкнути телевізор, а сам вирушив на ставок.

       Повернувшись близько 19 год. зі ставка додому виявив, що ОСОБА_6 мертвий. Зрозумівши, що за вчинене прийдеться відповідати, вирішив попрощатися з донькою, яка живе неподалік та з якою напередодні посварився. Наступного дня, склавши речі та провідавши доньку з онукою, близько 22 год. 30 хв. зателефонував до поліції та повідомив про вбитого ОСОБА_6        

       Окрім визнання вини обвинуваченим у нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_6, що призвело до смерті останнього, вина ОСОБА_3 доведена показами потерпілої, свідків та дослідженими судом письмовими та речовими доказами.

       Так, потерпіла ОСОБА_5 повідомила, що про загибель брата ОСОБА_6 дізналася близько опівночі. Прибувши на місце події, до хати не заходила, з ОСОБА_3 не спілкувалася, обставини вчинення злочину їй не відомі. Підтвердила, що ОСОБА_3 та її покійний брат перебували у дружніх стосунках, разом ходили на підробітки в с. Заріччя. Повідомлення про те, що у її брата була хвора грудна клітка, вважає неправдою, так як в телефонних розмовах із ним, що мали місце майже кожного дня, в тому числі 7 та 8 серпня, не звучало жодних скарг на здоров’я.

       Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні повідомила, що вона деякий час проживала разом із ОСОБА_3, у них є спільна дитина. Їй не відомо, чи перебував ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у дружніх відносинах, при цьому вказала, що дані відносини були нормальні, вони ходили один до одного додому.        Про вбивство ОСОБА_6 дізналася від сусіда, так як на той момент не проживала разом з обвинуваченим, на місці події не була. Зазначила, що обвинувачений, особливо коли вип’є, буває агресивний, неодноразово застосовував щодо неї фізичне насильство.

       Свідок ОСОБА_8 показала, що обвинувачений ОСОБА_3 проживав разом з її матір’ю близько 7 років. Щодо подій 09 серпня 2013 року показала наступне. Так пізно ввечері вказаного дня, близько 21 год., вона перебувала в своєї куми в компанії знайомих. В цей час до будинку прийшов ОСОБА_3, який по проходженню деякого часу спілкування здійснив телефонний дзвінок до поліції, в ході якого повідомив, що в нього в будинку знаходиться «жмурик», після чого попрямував додому. По проходженню близько 20 хв. до будинку ОСОБА_3 прибув наряд працівників поліції, від яких вона і дізналася про те, що в будинку труп. Будучи запрошеною для впізнання, в загиблому впізнала ОСОБА_6

       Згідно із рапортом чергового Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області від 10.08.2013 року, о 00.40 год 10 серпня 2013 року в чергову частину Іршавського РВ поступило повідомлення по телефону від ОСОБА_3 про виявлення ним 09.08.2013 року близько 23.30 год. трупа в своєму будинку.

       Відповідно до протоколу огляду місця події від 10.08.2013 року було оглянуто територію домогосподарства 72 в с. Мідяниця, Іршавського району, Закарпатської області, де в будинку на підлозі у спальній кімнаті виявлено труп ОСОБА_6 на якому наявний одяг: шорти чорного кольору(балонові), труси трикотажні коричневого кольору. Окрім цього виявлено на відстані близько 30 см. від тіла мотузку з капронового матеріалу помаранчевого кольору та футболку чорно-білого кольору із плямами схожими на кров, які вилучено.

       Згідно із свідоцтвом про смерть № 81 від 10.08.2013 року ОСОБА_6 помер від внутрішньочеревної кровотечі, розривів судинного пучка нирок і судин брижі, тупої травми черева.

       Відповідно до акта судово-медичного дослідження (обстеження) № 78 трупа ОСОБА_6 причиною смерті останнього стала тупа травма черева, яка супроводжувалася розривами брижі, кровоносних судин нирок та брижі, розривом верхнього полюса правої нирки, масивною внутрішньочеревною кровотечею (3200 мл), крововиливами у тканини внутрішніх органів з розвитком гострого недокрів'я внутрішніх органів у поєднанні з множинними переломами ребер, на ґрунті тяжкого алкогольного сп’яніння.

       При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлено такі тілесні ушкодження: синець шкірних покривів поперекової ділянки справа на рівні 1 поперекового хребця; синець шкірних покривів бічної правої поперекової ділянки; синець шкірних покривів бічної лівої поперекової ділянки на рівні 3-4 поперекових хребців; синець шкірних покривів здухвинної ділянки зліва; саднина задньої поверхні правого ліктьового суглобу; саднина зовнішньої бічної поверхні правого колінного суглобу; три паралельні саднини шкірних покривів передньо-внутрішньої поверхні лівого колінного суглобу, на правій і лівій ділянках променево-зап’ясткових суглобів, по їх окружності борозни тиснення з дрібними саднинами за їх ходом; крововиливи по окружності передньої черевної стінки; локальні крововиливи у проекції тіла грудини, на рівні 3-4 ребер та мечоподібного відростка грудини по серединній лінії, у проекції 4-5 ребер по середньоключичній лінії зліва та 4-5-6 ребер по середньоключичній лінії справа; розриви брижі в ділянці кореня з крововиливами; травматичні розриви нижньої брижової артерії та її гілок; розрив тканини верхнього полюса лівої нирки з крововиливами у жирову та під фіброзну капсули; крововиливи у стінку порожньої та здухвинної кишок; прямі переломи ребер справа з повторною травматизацією країв: 6-7 ребер по передній підпахвинній лінії, 8 ребра - по середній підпахвинній лінії, 9 ребра - по задній підпахвинній та по лопатковій лініях, 10 ребра - по задній підпахвинній та по прихребтовій лініях з крововиливами у міжреберні проміжки; прямі переломи ребер зліва з повторною травматизацією країв: 5-6-7 ребер - по передній підпахвинній лінії, 8-9 ребра - по середній підпахвинній та по прихребтовій лініях, 10 ребра - по задній підпахвинній та по прихребтовій лініях, 11 ребра - по лопатковій лінії, 12 ребра - по прихребтовій лінії з крововиливами у міжреберні проміжки.

       Вказані тілесні ушкодження могли бути спричинені у терміни 2 доби до часу дослідження від неодноразового нанесення ударів значної сили тупими твердими предметами з обмеженою травмуючою поверхнею. Виявлені при дослідженні борозни тиснення з дрібними саднинами за їх ходом на шкірних покривах правого та лівого променево - зап’ясткових суглобів могли утворитися шляхом стискання із затягуванням напівжорстким предметом типу мотузки.

       За ступенем тяжкості тілесні ушкодження у вигляді синців, саднин та крововиливів у м'які тканини вказаних ділянок тіла прижиттєво кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше, як 6 днів, згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995 року.

       Переломи 6-7-8-9-10 ребер справа та переломи 5-6-7-8-9-10-11-12 зліва за ступенем тяжкості прижиттєво кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що призводять до тривалого розладу здоров'я більш як 21 день, згідно п. 2.2.2. « Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995 року.

       Виявлені при дослідженні трупа розриви брижі, розриви кровоносних судин нирок та брижі, розрив верхнього полюса правої нирки з крововиливами у жирову та підфіброзну капсули, крововиливи у стінку порожньої та здухвинної кишок, масивна внутрішньочеревна кровотеча з розвитком гострого недокрів’я внутрішніх органів за ступенем тяжкості прижиттєво кваліфікуються, як тяжкі, небезпечні для життя тілесні ушкодження, згідно п. 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995 року.

       Згідно результатів судово-токсилогічного дослідження в крові від трупа ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, виявлено етиловий спирт у концентрації 5,76 проміле. Отже слід вважати, що на час настання смерті гр. ОСОБА_6 перебував в стані тяжкого алкогольного сп’яніння.

       Відповідно до висновку експерта № 280 від 16.09.2013 року при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлено такі тілесні ушкодження: синець шкірних покривів поперекової ділянки справа на рівні 1 поперекового хребця; синець шкірних покривів бічної правої поперекової ділянки; синець шкірних покривів бічної лівої поперекової ділянки на рівні 3-4 поперекових хребців; синець шкірних покривів здухвинної ділянки зліва; саднина задньої поверхні правого ліктьового суглобу; саднина зовнішньої бічної поверхні правого колінного суглобу; три паралельні саднини шкірних покривів передньо-внутрішньої поверхні лівого колінного суглобу, на правій і лівій ділянках променево-зап’ясткових суглобів, по їх окружності борозни тиснення з дрібними саднинами за їх ходом; крововиливи по окружності передньої черевної стінки; локальні крововиливи у проекції тіла грудини, на рівні 3-4 ребер та мечоподібного відростка грудини по серединній лінії, у проекції 4-5 ребер по середньоключичній лінії зліва та 4-5-6 ребер по середньоключичній лінії справа; розриви брижі в ділянці кореня з крововиливами; травматичні розриви нижньої брижової артерії та її гілок; розрив тканини верхнього полюса лівої нирки з крововиливами у жирову та під фіброзну капсули; крововиливи у стінку порожньої та здухвинної кишок; прямі переломи ребер справа з повторною травматизацією країв: 6-7 ребер по передній підпахвинній лінії, 8 ребра - по середній підпахвинній лінії, 9 ребра - по задній підпахвинній та по лопатковій лініях, 10 ребра - по задній підпахвинній та по прихребтовій лініях з крововиливами у міжреберні проміжки; прямі переломи ребер зліва з повторною травматизацією країв: 5-6-7 ребер - по передній підпахвинній лінії, 8-9 ребра - по середній підпахвинній та по прихребтовій лініях, 10 ребра - по задній підпахвинній та по прихребтовій лініях, 11 ребра - по лопатковій лінії, 12 ребра - по прихребтовій лінії з крововиливами у міжреберні проміжки.

       Вказані тілесні ушкодження могли бути спричинені у терміни 2 доби до часу дослідження від неодноразового нанесення ударів значної сили тупими твердими предметами з обмеженою травмуючою поверхнею. Виявлені при дослідженні борозни тиснення з дрібними саднинами за їх ходом на шкірних покривах правого та лівого променево - зап’ясткових суглобів могли утворитися шляхом стискання із затягуванням напівжорстким предметом типу мотузки.

       Зважаючи на локалізацію, поширеність та ступінь прояву виявлених на трупі потерпілого ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, останні не характерні для падіння на площині.

       Усі, виявлені при судово-медичному дослідженні на трупі потерпілого ОСОБА_6 тілесні ушкодження, виходячи з їх морфологічного прояву спричиненні зажиттєво, незадовго до настання смерті.

       За ступенем тяжкості виявлені на трупі потерпілого ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синців, саднин та крововиливів у м'які тканини вказаних ділянок тіла прижиттєво кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше, як 6 днів, згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України, від 17.01.2995 року.

       Переломи 6-7-8-9-10 ребер справа та переломи 5-6-7-8-9-10-11-12 зліва за ступенем тяжкості прижиттєво кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що призводять до тривалого розладу здоров'я більш як 21 день, згідно п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995 року.        Виявлені при дослідженні трупа потерпілого ОСОБА_6 розриви брижі, розриви кровоносних судин нирок та брижі, розрив верхнього полюса правої нирки з крововиливами у жирову та під фіброзну капсули, крововиливи у стінку порожньої та здухвинної кишок, масивна внутрішньочеревна кровотеча з розвитком гострого недокрів’я внутрішніх органів за ступенем тяжкості прижиттєво кваліфікуються, як тяжкі, небезпечні для життя тілесні ушкодження, згідно п. 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України, від 17.01.1995 року.

       При судово-медичному дослідженні трупа потерпілого ОСОБА_6 тілесних ушкоджень спричинених після настання смерті не встановлено.

       Зважаючи на локалізацію та поширеність виявлених на трупі потерпілого ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, особа що спричиняла йому такі тілесні ушкодження могла знаходитися навпроти потерпілого, «над ним».

       Виявлені при дослідженні трупа потерпілого ОСОБА_6 розриви брижі, розриви кровоносних судин нирок та брижі, розрив верхнього полюса правої нирки з крововиливами у жирову та підфіброзну капсули, крововиливи у стінку порожньої та здухвинної кишок, масивна внутрішньочеревна кровотеча з розвитком гострого недокрів'я внутрішніх органів призвели до смерті потерпілого ОСОБА_6

        Проміжок часу між часом настання смерті потерпілого ОСОБА_6 та часом його виявлення, з урахуванням трупних змін та умов середовища, в яких перебував труп потерпілого ОСОБА_6І може вкладатися у межі 2 діб.

       Виявлені при дослідженні трупа потерпілого ОСОБА_6 розриви брижі, розриви кровоносних судин нирок та брижі, розрив верхнього полюса правої нирки з крововиливами у жирову та під фіброзну капсули, крововиливи у стінку порожньої та здухвинної кишок, масивна внутрішньочеревна кровотеча з розвитком гострого недокрів’я внутрішніх органів,у поєднанні з множинними переломами ребер на ґрунті тяжкого алкогольного сп’яніння зважаючи на їх клініко-морфологічний перебіг, призвели до смерті потерпілого ОСОБА_6 у короткий проміжок часу, конкретно встановити який неможливо через виражені гнильні зміни трупа.

       Зважаючи на поступовість розвитку загрозливих для життя явищ у вигляді внутрішньочеревної кровотечі з розвитком гострого недокрів’я внутрішніх органів, як ускладнень виявлених при дослідженні трупа потерпілого ОСОБА_6 тілесних ушкоджень на ґрунті алкогольного сп’яніння, не виключено, що надання вчасної висококваліфікованої медичної допомоги могло б упередити настання летального наслідку.

       Беручи до уваги встановлені при судово-медичному дослідженні трупні зміни, з урахуванням умов середовища, в яких перебував труп потерпілого ОСОБА_6, та обставини з матеріалів провадження час настання смерті ОСОБА_6 може вкладатися у терміни, зазначені в матеріалах провадження.

       Причиною смерті гр.ОСОБА_6 стала тупа травма черева, яка супроводжувалася розривати брижі, кровоносних суди нирок та брижі, розривом верхнього полюса правої нирки, масивною внутрішньочеревною кровотечею (3200мл), крововиливами у тканини внутрішніх органів з розвитком гострого недокрів’я внутрішніх органів у поєднанні з множинними переломами ребер, на ґрунті тяжкого алкогольного сп’яніння.

       Згідно із висновком експерта № 353 (за матеріалами провадження) від 23.10.2013 року складеного на підставі акта судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_6, висновку експерта за матеріалами провадження при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлено такі тілесні ушкодження: синець шкірних покривів поперекової ділянки справа на рівні 1 поперекового хребця; синець шкірних покривів бічної правої поперекової ділянки; синець шкірних покривів бічної лівої поперекової ділянки на рівні 3-4 поперекових хребців; синець шкірних покривів здухвинної ділянки зліва; саднина задньої поверхні правого ліктьового суглобу; саднина зовнішньої бічної поверхні правого колінного суглобу; три паралельні саднини шкірних покривів передньо-внутрішньої поверхні лівого колінного суглобу, на правій і лівій ділянках променево-зап’ясткових суглобів, по їх окружності борозни тиснення з дрібними саднинами за їх ходом; крововиливи по окружності передньої черевної стінки; локальні крововиливи у проекції тіла грудини, на рівні 3-4 ребер та мечоподібного відростка грудини по серединній лінії, у проекції 4-5 ребер по середньоключичній лінії зліва та 4-5-6 ребер по середньоключичній лінії справа; розриви брижі в ділянці кореня з крововиливами; травматичні розриви нижньої брижової артерії та її гілок; розрив тканини верхнього полюса лівої нирки з крововиливами у жирову та під фіброзну капсули; крововиливи у стінку порожньої та здухвинної кишок; прямі переломи ребер справа з повторною травматизацією країв: 6-7 ребер по передній підпахвинній лінії, 8 ребра - по середній підпахвинній лінії, 9 ребра - по задній підпахвинній та по лопатковій лініях, 10 ребра - по задній підпахвинній та по прихребтовій лініях з крововиливами у міжреберні проміжки; прямі переломи ребер зліва з повторною травматизацією країв: 5-6-7 ребер - по передній підпахвинній лінії, 8-9 ребра - по середній підпахвинній та по прихребтовій лініях, 10 ребра - по задній підпахвинній та по прихребтовій лініях, 11 ребра - по лопатковій лінії, 12 ребра - по прихребтовій лінії з крововиливами у міжреберні проміжки.

       Вказані тілесні ушкодження могли бути спричинено у терміни 2 доби до часу дослідження від неодноразового нанесення ударів значної сили тупими твердими предметами з обмеженою травмуючою поверхнею, на що вказують накладання крововиливів у площині та переломи ребер з повторною травматизацією країв.

       Зважаючи на наведене потерпілому ОСОБА_6 прижиттєво було завдано не менш як 20 ударів у описані ділянки тіла.

       Експерт ОСОБА_9 підтвердив, що надані на досудовому розслідуванні висновки за результатами дослідження трупа ОСОБА_6 є правдивими та вірними. Вказав, що у дослідній частині допущено описку щодо розриву лівої нирки. Розрив верхнього полюсу правої нирки, викликав внутрішню кровотечу (в черевній порожнині виявлено 3200 мл. крові) та спричинив смерть, яка в таких випадках, з ймовірністю 92% відсотки, настає на протязі 15 хв. Точний час смерті, зважаючи на значний проміжок часу, що минув від можливого моменту її настання до моменту огляду трупу, а також температуру середовища, в якій знаходилося тіло, встановити не представилося можливим.        

       Вказав, що виявлені тілесні ушкодження свідчать про те, що удари по тілу ОСОБА_6 наносилися з значною силою та неодноразово, про що свідчить наявність значної кількості переломів, деформація ребер, переломи по краях, знаходження кінцівок одна на одній, на протязі короткого проміжку часу, та могли бути спричинені ногою взутою в гумову (резинову) тапку. Окрім того зазначив, що на тілі трупа ОСОБА_6 не було встановлено характерні ушкодження, що свідчили про те, що останній до настання події падав з велосипеда чи дерева. Зважаючи на наявні в ОСОБА_6 тілесні ушкодження, а також факт його перебування в стані тяжкого ступеня алкогольного сп’яніння (5,6 проміле), вважає, що останній не міг самостійно собі допомогти чи покликати на допомогу.        Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 13.08.2013 року, обвинувачений ОСОБА_3 показав, як наносив удари потерпілому, зв’язував йому руки, в якому положенні після падіння перебував потерпілий, що узгоджується з показами даними в суді.

       Згідно із висновком експерта № 151 від 20.09.2013 року кров у слідах на футболці вилученої з будинку 72 в с. Мідяниця, Іршавського району Закарпатської області могла походити від потерпілого ОСОБА_6

       Відповідно до висновку експерта № 152 від 20.09.2013 року кров у слідах на мотузці вилученої з будинку 72 в с. Мідяниця, Іршавського району Закарпатської області могла походити від потерпілого ОСОБА_6

       Окрім цього вина ОСОБА_3 підтверджується дослідженими в судовому засіданні речовими доказами, а саме: три частини мотузки оранжевого кольору, які вилучені 10.08.2013 року із будинку 72 в с. Мідяниця, Іршавського району Закарпатської області, де виявлено труп ОСОБА_6І

       Оцінивши вищенаведені докази, які суд визнає належними та допустимими, в їх сукупності з показами обвинуваченого суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 умисно наніс потерпілому ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть останнього.

       Окрім цього органом досудового розслідування надано протоколи оглядів предметів від 24.09.2013 року, за якими оглядалися пакети "експертна служба" за № 0760815 та за № 1842808, в яких знаходилися майка та мотузка вилучені 10.08.2013 року в ході проведення огляду будинку 72 в с. Мідяниця, Іршавського району Закарпатської області, які свідчать лише проте, що під час досудового розслідування оглядалися певні речі, а відтак протоколи оглядів не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а тому є неналежними доказами.

       Що стосується досліджених в суді інших речових доказів, а саме дактилоплівки із слідами пальців рук та футболки біло-синього кольору то дані докази не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а тому також є неналежними доказами.

       При цьому оглянута судом футболка є біло-синього кольору, а згідно із протоколом огляду від 10.08.2013 року при огляді домогосподарства 72 в с. Мідяниця, Іршавського району, Закарпатської області було виявлено та вилучено футболку чорно-білого кольору.

       З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що оглянута судом футболка біло-синього кольору є незрозумілого походження, а відтак є недопустимим доказом.

       Що стосується кваліфікації дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд приходить до наступного.

       Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне, протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

       Обвинувачений заперечив наявність у нього умислу на вчинення вбивства потерпілого.        Відповідно до ч.1 ст. 115 КК України вбивство це умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Згідно з ч.2 ст. 24 КК України умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

       Згідно із п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи»  для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст. 121 КК України) необхідно визначити суб’єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: а саме при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

       Конструкція складу злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України  характеризується подвійною формою вини: умисною - до заподіяння тілесних ушкоджень та необережною до наслідків у формі настання смерті потерпілого.

       Виходячи із сукупності всіх обставин інкримінованого обвинуваченому злочину, зокрема, способу вчинення - нанесення ударів ногами у взутті, характер та локалізацію ударів, попередню поведінку та взаємовідносини обвинуваченого та потерпілого, які товаришували та між ними виникла сварка, на ґрунті якої обвинувачений мав на меті спричинити потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, приймаючи до уваги поступовість розвитку загрозливих для життя явищ (п.12 підсумків висновку експерта за №280 від 16.09.2013 року) та суб’єктивне ставлення обвинуваченого до наслідків своїх дій суд прийшов до висновку, що настання смерті не охоплювалося умислом обвинуваченого на позбавлення життя (вбивства) потерпілого, а відтак суд приходить до висновку, що обвинувачення необхідно змінити, перекваліфікувавши дії ОСОБА_3 з п.13 ч.2 ст.115 КК України на ч.2 ст.121 КК України.

       Окрім цього суд приходить до висновку щодо зміни обвинувачення щодо часу вчинення злочину – близько 14 години, виходячи з показів обвинуваченого, за якими він завдавав ушкоджень потерпілому саме у цей час.

       З врахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку про доведеність, поза розумним сумнівом, вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

       Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

       Обставини, які пом’якшують покарання обвинуваченого відсутні.

       Беручи до уваги вищевказану обтяжуючу обставину, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який характеризується негативно, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, на час вчинення інкримінованих йому діянь та на даний час психічними захворюванням не страждав та не страждає, є раніше судимим, суд приходить до висновку щодо неможливості виправлення обвинуваченого без відбування покарання та що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та приходить до висновку щодо призначення йому покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк визначений санкцією частини 2 статті 121 КК України.

       Окрім цього, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України від 26.11.2015 року), з врахуванням правового висновку щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України, викладеного у постанові ОСОБА_10 Верховного Суду від 29 серпня 2018 року ( справа №663/537/17, провадження  №13-31кс18), суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбування ним покарання строк попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі наступні періоди: з 10.08.2013 по 12.08.2013 року як строк затримання ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України; з 15.08.2013 року (строк взяття під варту) по 14.07.2015 року (день набрання вироком Апеляційного суду Закарпатської області законної сили); з 29.03.2016 року (день скасування вироку Апеляційного суду Закарпатської області від 14.07.2015 року та направлення кримінального провадження на новий апеляційний розгляд) по 26.09.2017 року (день набрання вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 20.04.2017 року законної сили) та з 14 листопада 2018 року (день обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою Верховним судом) до набрання вироком законної сили.

       Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу суд, керуючись положеннями ч. 3 ст. 377 КПК України, не вбачає виняткових обставин для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, а тому приходить до висновку, що запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили слід залишити у виді тримання під вартою.

       Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

       Процесуальні витрати, щодо експертиз досліджених судом під час судового розгляду, відсутні.

       Керуючись ст.ст. 370,373-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

       ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 10 (десять) років.

       Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 15 серпня 2013 року.

       На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України від 26.11.2015 року), зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування ним покарання строк попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі наступні періоди: з 10.08.2013 року по 12.08.2013 року; з 15.08.2013 року по 14.07.2015 року; з 29.03.2016 року по 26.09.2017 року; з 14 листопада 2018 року до набрання вироком законної сили.

       Речові докази: чотири дактилоплівки із слідами пальців рук, три частини мотузки оранжевого кольору та футболку біло-синього кольору - знищити.

       Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у виді тримання під вартою.

       На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через цей суд.

       Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

       Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

       Головуючий                                                                                                                      В.В. Носов

       Суддя                                                                                                                                  І.І. Котубей

       Суддя                                                                                                                                В.Б.Гейруш