Справа №22ц-273/10 Суддя першої інстанції Покотілова О.Г.
Категорія 67 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання Дудник Ю.П.,
за участю заявниці ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2009 р. по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю,
В С Т А Н О В И Л А:
10 липня 2007 р. ОСОБА_2 звернулось до суду з заявою про встановлення того юридичного факту, що вона з 2000 року проживала однією сім'єю з ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, в належному останній житловому будинку АДРЕСА_1.
Встановлення такого факту їй необхідно для отримання спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 1 серпня 2007 р. заява була задоволена. Однак, ухвалою того ж суду від 7 квітня 2009 р. це рішення було скасовано у зв’язку з нововиявленими обставинами, про які заявила ОСОБА_4
Останнім рішенням того ж суду від 29 жовтня 2009 р. у задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі заявниця, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення ним вимог процесуального права, просила останнє рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.
Вислухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що заявниця не довела того, що вона в указаний період проживала однією сім'єю з покійною до її смерті, а тому відмовив в задоволенні заяви.
Між тим, з таким висновком місцевого суд повністю погодитись не можна, оскільки він дійшов до нього з порушенням вимог процесуального права.
Так, у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. ,,Про судову практику у справах про спадкування" роз’яснено, що
справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд на підставі частини шостої статті 235 Цивільного процесуального кодексу України залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, залишивши після себе спадщину у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1. Спадкоємці по лінії спорідненості у неї відсутні.
Тому на вказану спадщину претендують як ОСОБА_2, так і ОСОБА_4 Для того, щоб отримати право на спадкування за законом у четверту чергу (ст. 1264 ЦК України), кожна з них хоче довести факт свого спільного проживання зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
Отже, між цими особами має місце спір про право на спадщину. Однак, ухвалюючи рішення по справі, місцевий суд не звернув належної уваги ні на вказані вимоги матеріального і процесуального права, ні на зазначені обставини справи.
В зв’язку з чим, відповідно до ч. 6 ст. 235, п. 4 ч. 1 ст. 309 та ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_2 - залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 310, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2009 р. скасувати, а заяву ОСОБА_2 про встановлення юридичного факту – залишити без розгляду, роз’яснивши їй що вона має право звернутися до суду з позовом про визнання права на спадщину на загальних підставах.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: