Справа № 22ц -1593/2010 рік Головуючий першої інстанції Гонтар А.Л.
Категорія: 53 Доповідач: Осипчук О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„18” лютого 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Висоцької В.С.
суддів: Біляєвої О.М. Осипчук О.В.
при секретарі: Богданові Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення невиплаченої премії, за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 03 листопада 2009 року, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 03 листопада 2009 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про стягнення премії задоволено. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь позивача невиплачену премію за січень 2009 року в сумі 3062 грн. 53 коп. Стягнуто з відповідача судові витрати на користь держави в сумі 171 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування доводів скарги відповідач посилається на те, що суд безпідставно не прийняв до уваги накази про актуалізацію методики нарахування балів за КРОСС – селінгові продажі банківських продуктів від 14.10.2008 року та від 05.01.2009 року, згідно до яких виплати любих видів премій зупиняються в разі невиконання нормативів та автоматично відновлюються після їх виконання.
В апеляційному суді представник відповідача підтримала доводи скарги в повному обсязі.
Позивач заперечував проти скарги, просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції визнано встановленим, що позивач перебував з у трудових відносинах з відповідачем з 1.10.2001 року по 21.03.2009 року, працюючи економістом з управління фінансовими ризиками в Краматорській філії «ПриватБанк», звільнений за згодою сторін по п.1 ст. 36 КЗпП України. 03 березня 2009 року позивачеві була нарахована премія у сумі 3062,53 грн., за підсумками аналізу по результатам роботи за січень 2009 року, що підтверджується наказом № РR/2 -2009 -661 від 03.03.2009 року про виплату бонусної винагороди спеціалістам по Програмі мікрокредитування та відомістю за січень 2009 року. При цьому в наказі вказано на забезпечення бухгалтерією виплати бонусної винагороди в строк до 5 березня 2009 року. До теперішнього часу відповідач не виплатив позивачеві нараховану премію.
Задовольняючи позов, суд керувався вимогами ст.ст. 97,115,116 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці» і виходив з того, що вказана премія була нарахована позивачеві по підсумкам роботи за січень 2009 року, тому блокування відповідачем виплати премії з причини не виконання позивачем нормативів у березні 2009 року є неправомірним. Крім того, в порушення ст. 60 ЦПК України відповідач не надав доказів невиконання позивачем нормативів в березні місяці.
Апеляційний суд вважає за можливе погодитися з висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Згідно ч.2 ст. 97 КЗпП України умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премії і винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
З матеріалів справи вбачається, що умови та порядок виплати премії визначається наказом № 1367 від 04.10.2004 року, згідно якого передбачено усім директорам під персональну відповідальність в обов’язковому порядку здійснювати бонусне преміювання, а також нематеріальне стимулювання спеціалістів по Програмі мікрокредитування відповідно з методикою, описаною у розділі ІІ Положення. Згідно наказів № 1057 від 24.07.2006 року та № СП -2009-3 від 05.01.2009 року передбачено у випадках невиконання співробітниками нормативів автоматизувати зупинення любих видів премії. Наказом № PR/2-2009-661 від 3.03.2009 року «Про виплату бонусної винагороди спеціалістам за Програмою мікрокредитування за січень 2009 року» ОСОБА_1 зазначений як один із найкращих за результатами рейтингу за січень 2009 року і премія працівникам повинна бути виплачена в строк до 5 березня 2009 року. Нарахування позивачеві премії в сумі 3062,53 грн. підтверджується відомістю за січень 2009 року ( а.с. 17-18). Вказаний наказ є чинним і до цього часу не скасований, сума премії дійсно нарахована позивачеві, але при звільнені не виплачена, що підтвердила в апеляційному суді представник відповідача.
Таким чином судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами, визначено матеріальний закон, який їх регулює і ухвалено обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду про встановлені обставини та правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, оскільки не спростовують висновків суду і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 307,308,313,315 ЦПК України, апеляційний суд –
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - відхилити.
Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 03 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.
Головуючий: В.С.Висоцька
Судді: О.М.Біляєва
О.В.Осипчук