Справа № 22ц-1595                                  Головуючий в 1 інстанції-Сліщенко Ю.Г.

Категорія – 26                                          Доповідач- Бабенко П.М.

УХВАЛА

                                                                  іменем        України                              

    18 лютого  2009 року    Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого- судді Кондратьєвої О.М.,    

суддів- Бабенка П.М. , Могутової Н.Г

при секретарі  –  Петрушенко А.О.,

за участю позивача ОСОБА_3,представника відповідача Царегородцева С.Ф.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку  цивільну справу  за позовом  ОСОБА_5    до  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України   у м.Вугледарі Донецької області  ( далі- відділення Фонду)  про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою  відділення Фонду на рішення  Петровського районного суду м.Донецька від  09 грудня 2009 року ,

                    ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відділення Фонду про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те ,що він отримав каліцтво на виробництві, за   висновком МСЕК від  23 березня 2004 року йому вперше  встановлено    25% професійної  працездатності, чим йому  спричинено моральну шкоду ,просив стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 60 000 грн.

    Рішенням Петровського районного суду м.Донецька від  09 грудня 2009 року частково

задоволені вимоги  позивача про відшкодування моральної шкоди, на його користь з відповідача стягнуто  8 000 грн. , в решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відділення Фонду просить  скасувати  вказане рішення  суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позову, посилаючись на те, що  це рішення ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права,  неповно встановлені обставини справи .

Зазначило ,що Законом  України   від 23.02.2007 р. № 717-У  „Про внесення змін до Закону України „Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного  випадку на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності”  виключені  норми, які передбачали право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, спричиненої  профзахворюванням або каліцтвом.

Крім того, законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік»  з 1 січня 2008 року були виключені статті Закону «„Про  загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного  випадку на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності”  , якими передбачено відшкодування моральної шкоди потерпілим.

Суд не врахував, що позивач не надав  докази на спричинення йому каліцтвом моральної шкоди, а саме висновок МСЕК , але суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення  такої експертизи.

Також  суд не врахував , що відділення Фонду не є особою, яка спричинила  шкоду позивачеві. Позивач має право  на підставі ст..1167 ЦК України та  ст..237-1 КЗпП України  відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника підприємства або уповноваженого ним органу.

Крім того, суд надав невірну оцінку глибині фізичних та моральних страждань позивача і не врахував, що відділенням Фонду проведені виплати страхових сум, а позивач пропустив передбачений законом тримісячний строк звернення до суду із зазначеним позовом.

Проте  суд  на ці вимоги  закону  не звернув уваги і ухвалив рішення  ,невірно застосувавши норми матеріального права.            

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала .

Позивач   просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, пославшись на те, що       рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді  апеляційного суду , пояснення сторін , дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги ,апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити  ,  рішення суду  залишити без змін  , з таких підстав:

За змістом ст.ст.1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного  випадку на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності”, які були чинними на час виниклих правовідносин ( у 2004 році ), на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов’язок відшкодовувати застрахованим особам моральну  шкоду у зв’язку з ушкодженням здоров’я, заподіяну умовами виробництва.

Відповідно до ст.23 ЦК України , п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України   „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31 березня 1995 року № 4 під моральною слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ. Моральна шкода може  полягати у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні  нормальних життєвих зв”язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вище вказаного. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом встановлено, що  позивач перебував у трудових відносинах з шахтою Південнодонбаська-1». 25 листопада 2003 року при виконанні трудових обов’язків він  отримав каліцтво на виробництві. За висновком МСЕК від  23 березня 2004  року  позивачеві встановлено 25% втрати професійної працездатності. В результаті каліцтва позивач переніс фізичні  страждання .Каліцтво погіршило його життєві зв’язки, унеможливило  продовження активного особистого життя та потребувало додаткових зусиль для організації свого життя.Вказане спричиняє йому моральні страждання.

Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджені письмовими доказами

( даними трудової книжки, актом розслідування незщасного випадку  на виробництві, висновком

 МСЕК, виписками з лікарняних карток).

Доводи представника відповідача про те  , оскільки вказаним ним Законом  виключені відповідні положення   ст..ст.21, 28 ,34 Закону  України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного  випадку на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності” щодо відшкодування потерпілому моральної шкоди , тому судові слід було відмовити в задоволенні позову , не заслуговують на увагу, оскільки право позивача на  таке відшкодування виникло до набрання чинності цим законом , дія якого не  має зворотної сили.

За вказаних обставин суд першої інстанції обґрунтовано надійшов до висновку про те, що позивачеві каліцтвом на виробництві  заподіяна моральна шкода та що цю шкоду повинен відшкодувати  саме Фонд, а не підприємство, де працював позивач.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд  врахував конкретні обставини справи,глибину моральниї страждань позивача, погіршення його здібностей та  урахував вимоги  розумності та справедливості.

Доводи апеляційної скарги ,зазначені  відповідачем, не ґрунтуються на законі та матеріалах справи , спростовані наданими позивачем доказами  і не    дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм  матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин  апеляційну скаргу слід відхилити ё рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.303,  ст.307 , ч.1 ст.308 , ст.313-315   ЦПК України , апеляційний  суд,

                                         УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Вугледар Донецької   відхилити.

Рішення Петровського районного суду м.Донецька від  09 грудня 2009 року  залишити без змін.

Ухвала набирає  законної сили з моменту  її  проголошення  і може бути оскаржена  в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в строк два місяці з дня її   проголошення.

               Головуючий :

                            Судді: