Справа № 2-87/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 лютого 2010 року                                                              Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді - Ярошенко С.М.

               при секретарі – Сікорській О.М.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Сквира справу за позовом ОСОБА_1 до Малолисовецької сільської ради Сквирського району про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

    Позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_2, яка померла 14.02.2009 р., на земельну ділянку площею 3,0664 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області, кадастровий номер 3224084300:05:007:0001, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 595303, виданим 06.02.2006 року,   посилаючись на те, що 26.02.2007 р. ОСОБА_2 склала заповіт на користь позивача. Заповіт посвідчено секретарем виконкому Малолисовецької сільської ради Сквирського району за реєстраційним № 35.

    14.02.2009 р. ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом, яка складається із земельної ділянки площею 3,0664 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області.

Позивач єдиний спадкоємець за заповітом після смерті спадкодавця. Інших спадкоємців немає.

Позивач прийняла спадщину шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, проте отримати свідоцтво про право на спадщину не може, оскільки заповіт містить розпорядження документом, а не майном, чим порушено норми законодавства.

Позивач у попереднє судове засідання не з’явилася, звернулася до суду з  письмовою заявою, в якій просить ухвалити рішення в попередньому судовому засіданні, позов підтримує.

Відповідач у попереднє судове засідання не з’явився, звернувся до суду з  письмовою заявою, в якій просить ухвалити рішення в попередньому судовому засіданні, позов визнає, заперечень не має.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174  цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 26.02.2007 р. ОСОБА_2 склала заповіт на користь позивача. Заповіт посвідчено секретарем виконкому Малолисовецької сільської ради Сквирського району за реєстраційним № 35.

    14.02.2009 р. ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом, яка складається із земельної ділянки площею 3,0664 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області.

Позивач єдиний спадкоємець за заповітом після смерті спадкодавця. Інших спадкоємців немає.

Позивач прийняла спадщину шляхом подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з часу відкриття спадщини подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

                      Керуючись ст. 10,61,130,174,212-215,218 ЦПК України,

    ст. 1268-1270 ЦК України суд, -

вирішив:

    Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,0664 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області, кадастровий номер 3224084300:05:007:0001, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 595303, виданим 06.02.2006 року, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 14.02.2009 р.

    На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя