Справа №2а-249/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 лютого  2010 року                             Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого     судді      Слюсар Л.П.  

               при секретарі                   Карпенко І.Ю.,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним  позовом   ОСОБА_1 до  Управління  Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про стягнення  недоплаченої  щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни ,  -  

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в січні 2010 року звернулась до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послалася на те, що відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” має статус дитини війни, у зв’язку з чим згідно ст. 6 того ж Закону має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на це у періоди з 2006 по 2009  роки така допомога їй не виплачувалася у належному розмірі, що позивачка вважає неправомірним. На підставі викладеного просила суд стягнути з відповідача на користь позивачки недоплачену їй щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням 30% соціальної надбавки від мінімальної пенсії за віком згідно до ст. 6  Закону України « Про соціальний захист дітей війни». У зв’язку з тим, що позивачка дізналася про порушення права лише після висвітлення подій, пов’язаних з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 у засобах масової інформації, просила суд поновити їй пропущений з поважних причин строк для звернення з позовом до суду.

           Позивачка у судовому засіданні позов підтримала, та просила  його задовольнити.

   Представник відповідача  в запереченнях  проти вимог позивача, вказав, що  позов не визнають у повному обсязі, посилаючись на те, що у спірному періоді Законами України “Про державний бюджет України на 2006 рік ”,  “Про державний бюджет України на 2007 рік ”, “Про державний бюджет України на 2008 рік ” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” була зупинена. Для нарахування та виплати підвищення дітям війни з 01.01.2006 р., передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, немає законних підстав. Також послалися на пропущення позивачем строк звернення до адміністративного суду та наполягала на застосуванні судом  наслідків його збігу.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка має статус дитини війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, Управління Пенсійного фонду України  в Індустріальному районі    м. Дніпропетровська була призначена та виплачувалася пенсія, що у 2006-2009 р. нараховувалася без врахування підвищення її розміру на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”.

Станом на початок спірного періоду питання підвищення розміру пенсії для дітей війни були врегульовані положеннями ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, якою було визначено, що  для осіб, що мають відповідний статус, розмір пенсії, довічного утримання або соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. З 01 січня 2006 року набрав чинності Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік ”,      п. 17 ст. 77 якого у 2006 році була зупинена дія  ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни ”.  Таким чином позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають конституції (є неконституційними) положення п. 12 статті 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлено, що на 2007 рік зупиняють дію положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», де зазначено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов висновку,  що зупинення законом про Державний  бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки  відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія цієї норми була зупинена на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України, яке набрало чинності 09.07.2007, дію цієї норми було поновлено, а тому позовна вимога про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити  підвищення за 2007 рік підлягає задоволенню частково – а саме у період з 09.07.2007 до 31.12.2007 року, так як відповідач самостійно не здійснив такого нарахування після набрання рішенням Конституційного Суду України законної сили.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли  внаслідок дії положень статей відповідних законів, що визнані неконституційними, а також, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ч.2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до  ч. 2 ст. 99 КАС України  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України, якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим кодексом.

Суд вважає, що недоступність "Офіційного вісника України" пенсіонерам, та мінливість законодавства є поважною причиною пропуску строку позивачки для звернення до суду.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Тому відповідач нараховував   та виплачував позивачу визначені постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 надбавку у 2008  році.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008  було визнано неконституційним зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2008 рік

Прийнятою 28.05.2008 року Кабінетом  Міністрів України постановою   № 530 врегульовані розміри підвищення до пенсії дітям війни.

Однак відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються зокрема, основи соціально захисту, а її ст.75 установлено, що єдиним органом законодавчої сили в Україні є парламент – Верховна Рада. Конституція не надала права  парламенту  делегувати свої повноваження іншим державним  органам, - а останнім -  своїми нормативними актами змінювати положення законів.  

Виходячи із вищевикладеного позовна вимога про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення за 2008 рік підлягає задоволенню частково – а саме у період з 22.05.2008 до 31.12.2008 року, так як відповідач самостійно не здійснив такого нарахування після набрання рішенням Конституційного Суду України законної сили та з   01.01.2009 р. по 31.12.2009 року.

Керуючись ст. ст. 22, 92, 152 Конституції України, ст.ст.1,3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року, Законом України « Про державний бюджет на 2008 рік», Рішенням Конституційного суду України  від 22.05.2008 року №10 рп/ 2008, Законом України « Про державний бюджет на 2009 рік», ст. ст. 8, 10, 11, 12, 18, 69, 94, 99, 100, 128, 158, 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

  Позовні вимоги  ОСОБА_1 - задовольнити частково.

 Поновити  строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

 Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська  перерахувати ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», і провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова  набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.  У разі  подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.    

 Постанова може  бути оскаржена до апеляційного  адміністративного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ- з дня складання  в повному обсязі,  заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії  до апеляційної інстанції, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення .

             Суддя                                                                                                          Л.П. Слюсар