Справа № 683/1068/19

2-о/683/127/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року                                                м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

                       в складі: головуючої – судді Сагайдак І.М.

                                секретаря Поважнюк О.Б.

                       з участю: заявниці ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2;

                                заінтересованої особи ОСОБА_3 та його

представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів цивільну справу №683/1068/19, 2-о/683/127/2019 за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересована особа – ОСОБА_3,

                                        в с т а н о в и в:

19 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу обмежувального припису.

В обґрунтування заяви посилається на те, що вона систематично потерпає від насильства, яке чинить над нею бувший співмешканець її онуки ОСОБА_5 – ОСОБА_3 Вказує, що протягом останніх місяців після того як її онука та ОСОБА_3 припинили спільне проживання, останній неодноразово надокучав їй лайками та образами по телефону і при зустрічах. 08 березня 2019 року він пошкодив їй одну секцію металевого паркану біля входу до подвір»я, де вона мешкає, оскільки вона не повідомила йому де знаходиться його спільна із ОСОБА_5 донька. 03 квітня 2019 року ОСОБА_3, перебуваючи неподалік біля її будинковолодіння, дістав з кишені предмет, ззовні схожий на гранату РГД-5 та погрожував їй підривом, в зв»язку із чим по даному факту проводиться досудове розслідування. Вказує, що неправомірні дії кривдника по відношенню до неї завдають їй страждань та стресу, вона болісно реагує на прояви агресії з боку ОСОБА_3, боїться за своє життя.

В судовому засіданні заявниці ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 заяву підтримали, просять її задоволити.

Заінтересована особа ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 проти заяви заперечили, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість. Вказують, що ОСОБА_3 з 22 лютого 2019 року розшукує свою доньку ОСОБА_6, яку ОСОБА_1, її донька ОСОБА_7 та онука ОСОБА_5 від нього переховують. Саме з метою дізнатись місце знаходження дитини він неодноразово звертався до ОСОБА_1, оскільки саме за місцем її проживання до 22 лютого 2019 року знаходилась дитина. При цьому ОСОБА_3 заперечив вчинення відносно ОСОБА_1 будь-яких дій, які б свідчили про погрозу вбивством. Вказують, що встановлення обмежувального припису необхідно ОСОБА_1, щоб огородити свою онуку ОСОБА_5 та правнучку ОСОБА_6 від ОСОБА_3

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено і сторонами не оспорюється, що ОСОБА_1 є бабою ОСОБА_5, яка 02 листопада 2016 року народила доньку ОСОБА_6, батьком якої є ОСОБА_3

22 листопада 2018 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено договір щодо

здійснення ними батьківських прав по відношенню до доньки ОСОБА_6 та визначення місця проживання дитини, посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі за №952.

З 22 лютого 2019 року ОСОБА_5 перестала виконувати умови вищезазначеного договору, забрала дитину та виїхала з нею у невідомому напрямку, місце її знаходження не відомо. Ці обставини ОСОБА_1 не заперечує як і не заперечує того, що до 22 лютого 2019 року вона у денний час доглядала правнучку ОСОБА_6 і дитина знаходилась за місцем її проживання ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 08 березня 2019 року ударом ноги пошкодив одну секцію паркану, розташованого АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_1 Як вказав ОСОБА_3 причиною такого поступку стало те, що ОСОБА_1 відмовилась повідомити де знаходиться його малолітня донька ОСОБА_6, яку ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 від нього ховають. За даним фактом відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП (дрібне хуліганство), а матеріали скеровано до суду.

Крім того, 03 квітня 2019 року у Єдиному реєстрі досудового розслідування за №12019240220000180 зареєстровано відомості про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України. Згідно фабули 03 квітня 2019 року біля 08 год. 20 хв. ОСОБА_3, знаходячись на проїжджій частині дороги неподалік домоволодіння АДРЕСА_1, із застосуванням заздалегідь заготовленого предмету, ззовні схожого на гранату Ф-1, який приніс із собою, витягнув його з лівої кишені куртки та висловлював на адресу ОСОБА_1 неодноразові погрози вбивством, створюючи обстановку, яка реально загрожувала життю та здоров»ю ОСОБА_1 і яка сприймалась нею як така, що може бути реалізована. На час розгляду даної справи проводиться досудове розслідування.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є ОСОБА_9 України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

ОСОБА_9 визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»  до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.

За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків або родичів дитини.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Вбачається, що між сторонами існує спір щодо участі ОСОБА_3 у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_6, зокрема ОСОБА_1 та ОСОБА_7, які є відповідно прабабою та бабою дитини, а також мати дитини ОСОБА_5 свідомо чинять перешкоди батькові дитини ОСОБА_3 у реалізації ним своїх батьківських прав та обов»язків, ховають дитину, не повідомляють місця її знаходження.

Враховуючи, що заявниця є прабабою дитини й певний час малолітня дитина проживала у неї за адресою: АДРЕСА_2 й може також у подальшому знаходитись за цією адресою, то зазначені заявницею заходи обмежувального припису - це по суті вирішення сімейного спору щодо участі батька у вихованні дитини, який має вирішуватися у загальному позовному провадженні.

Посилання ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_3 неодноразово ображав її по телефону, тим самим вчиняв відносно неї психологічне насильство, не заслуговують на увагу, оскільки у порушення вимог статті 12 ЦПК України заявник не надала суду належних й допустимих доказів на підтвердження цих обставин, а згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Що стосується посилання ОСОБА_1 на погрозу вбивством з боку ОСОБА_3 та наявність з цього приводу у Старокостянтинівському ВП ГУНП в Хмельницькій області відповідного кримінального провадження, то вони не можуть бути взяті до уваги, оскільки на час розгляду даної справи вина ОСОБА_3 у вчинені цього кримінального правопорушення належним чином не підтверджена.

Посилання ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_3 неодноразово пошкоджував належне їй майно, не може бути підставою для видачі обмежувального припису, оскільки такі дії не свідчать про домашнє насильство, а свідчать про хуліганські дії з боку ОСОБА_3, за які останній може нести як адміністративну так і кримінальну відповідальність.

Оскільки судом не встановлено випадків домашнього насильства  ОСОБА_3  відносно ОСОБА_1, а також ризиків настання насильства у майбутньому, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 263-265, 350-1 – 350-5 ЦПК України, суд

                                        в и р і ш и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_3 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

       Заявник: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, 31100, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Заінтересована особа: ОСОБА_3, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, 31100, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Суддя: