______

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 року                                                                                  

м. Чернівці

справа № 725/5791/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колеги суддів судової палати з

розгляду цивільних справ:

головуючого        Одинака О. О.

суддів Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.

секретар Скулеба А. І.

позивач ОСОБА_1  

відповідач Київська обласна рада

апеляційна скарга Київської обласної ради на рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 22 листопада 2023 року

головуючий в суді першої інстанції суддя Галичанський О. І.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2023 року ОСОБА_1   звернувся до суду з позовом.

Позивач просив:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження виконуючого обов`язки Голови Київської обласної ради від 22 червня 2023 року №408 «Про проведення службового розслідування»;

- визнати незаконним та скасувати розпорядження виконуючого обов`язки Голови Київської обласної ради від 22 червня 2023 року №409 «Про деякі питання трудових відносин з керівником КНП КОР «Київська обласна лікарня».

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що  відповідно до контракту №1 з Генеральним директором КНП КОР «Київська обласна лікарня»від 26 листопада 2021 року він був призначений на посаду КНП КОР «Київська обласна лікарня» строком на 5 років.

З 06 червня 2023 року по 21 червня 2023 року він перебував на лікарняному.

З 06 червня 2023 року на період його тимчасової непрацездатності обов`язки генерального директора виконувала заступник генерального директора ОСОБА_2 .

13 червня 2023 року медичний директор підприємства Нестор Белей, на думку позивача, незаконно затвердив зміни до штатного розпису. Вказаними змінами до штату лікарні були введені дві додаткові посади першого заступника Генерального директора та заступника Генерального директора з експертизи якості та клінічного аудиту.

Згідно з наказом №525 прийнято на посаду першого заступника Генерального директора підприємства ОСОБА_3 та відповідно до наказу №526 – заступника Генерального директора з експертизи якості та клінічного аудиту Реабілітаційного центру Наталію Обухову.

22 червня 2023 року позивач вийшов на роботу після лікарняного та накази, які 13 червня 2023 року Нестор Белей підписував як виконуючий обов`язки генерального директора, скасував як такі, що суперечать положенням чинного законодавства України та Статуту КНП Київської обласної ради " Київська обласна лікарня".

З наказами про скасування наказів про прийняття на посади ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ознайомлено 22 червня 2023 року о 08 годин 05 хвилин, про що складено відповідний акт.

22 червня 2023 року о 12 годин 05 хвилин працівники Київської обласної ради надали ОСОБА_1 копію розпорядження виконуючого обов`язки Голови Київської обласної ради від 22 червня 2023 року за № 408 «Про проведення службового розслідування», яке тривало з 22 червня 2023 року по 21 серпня 2023 року.

На час службового розслідування його відсторонено від виконання обов`язків генерального директора КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня».

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виконання обов`язків генерального директора на час проведення службового розслідування з 22 червня 2023 року по 21 серпня 2023 року покладено на ОСОБА_3 .

Вказував, що його та ОСОБА_5 не ознайомлено з будь-яким документом, згідно з яким ОСОБА_6 виконувала функціональні обов`язки генерального директора лікарні.

Законом не визначено право голови Київської обласної ради призначати виконуючого обов`язки генерального директора закладу охорони здоров`я у випадку тимчасової відсутності генерального директора, тим більше з числа осіб, які не є штатними працівниками Реабілітаційного центру.

Вказував, що незрозумілим є факт призначення ОСОБА_7 виконуючою обовязки генерального директора, яка не є працівником даного підприємства.

ОСОБА_6 станом на 22 червня 2023 року не займала жодної посади у КНП Київської обласної ради " Київська обласна лікарня", а посада першого заступника генерального директора в діючому штатному розписі взагалі відсутня.

Станом на 13 червня 2023 року, тобто на момент призначення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на посаду Нестором Белеєм, заступник генерального директора ОСОБА_2 продовжувала виконувати обов`язки Генерального директора підприємства.

Вважав, що розпорядження №409 про призначення ОСОБА_7 першим заступником генерального директора є протиправним, тобто таким, що суперечить положенням чинного законодавства та Статуту підприємства.

Крім того, вказував, що зі змісту розпорядження №408 про проведення службового розслідування, вбачається, що предметом службового розслідування є:

-невиконання або неналежне виконання генеральним директором КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» ОСОБА_1 службових обов?язків, що призвело до утворення кредиторської заборгованості перед контрагентами у розмірі 5 235 000 гривень;

-невиконання або неналежне виконання генеральним директором КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» ОСОБА_1 службових обов?язків щодо організації ведення претензійно-позовної роботи по стягненню дебіторської заборгованості орендарів перед КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» ОСОБА_1 по орендній платі та відшкодуванню вартості комунальних послуг;

-недодержання генеральним директором КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» ОСОБА_1 вимог законодавства, зокрема, частин першої та четвертої статті 8 Закону України «Про оплату праці», пункту «ж» частини першої статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 року № 28 «Деякі питання оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров`я» в частині невиплати мінімального розміру заробітної плати медичним працівникам у лютому - травні 2023 року.

Вказував, що відповідно до наказу КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» №14-од від 18 січня 2023 року функції уповноваженої особи з питань оренди було покладено на ОСОБА_9 , провідного юрисконсульта апарату управління вказаного підприємства. В ході проведеного службового розслідування було встановлено, що на вказаного працівника за неналежне та неякісне виконання трудових обов`язків, що виразилося в непреведенні у відповідність до норм чинного законодавства договірних відносин між КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» та орендарями, підлягає накладення суворого дисциплінарного стягнення, але враховуючи, що останній звільнений з посади 10 травня 2023 року наказом КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» № 343-к/тр, було вирішено цим обмежитись.

Також, було дано термінове завдання юрисконсульту апарату управління КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» Лесі Коваленко посилити роботу в напрямку питань оренди приміщень КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» та укласти договори оренди відповідно до чинного законодавства.

На його думку, твердження, яке міститься у розпорядженні №408 про те, що лікарня має прострочену кредиторську заборгованість перед контрагентами у розмірі 5 235 000 гривень є безпідставним. Значний розмір поточної кредиторської заборгованості становлять рахунки за спожиті комунальні послуги, які оплачуються безпосередньо Київською обласною радою після реєстрації відповідних квитанцій у Державній казначейській службі України.

Стверджує, що ним не було допущено порушень законодавства України або власних службових обов`язків. Він вживав всіх необхідних, достатніх та можливих дій, визначених його посадовою інструкцією та укладеним контрактом для належного виконання трудової функції.

Посилаючись на протиправність оскаржуваних розпоряджень, просив їх визнати незаконними та скасувати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 22 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження виконуючого обов`язки Голови Київської обласної ради Я. Добрянського від 22 червня 2023 року № 408 «Про проведення службового розслідування».

Визнано незаконним та скасовано розпорядження виконуючого обов`язки Голови Київської обласної ради Я. Добрянського від 22 червня 2023 № 409 «Про деякі питання трудових відносин з керівником КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня».

Стягнуто з Київської обласної ради на користь  ОСОБА_1 2147 гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріали справи не містять підстав для увільнення діючого заступника генерального директора ОСОБА_10 від виконання нею обов`язків, покладених ОСОБА_1 на період його тимчасової непрацездатності.

Обов`язок призначати та звільняти з посади своїх заступників затверджений Контрактом №1 з Генеральним директором Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» від 26 листопада 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 наділений таким правом.

Відповідачем не обґрунтовано підстави для проведення відповідних змін до штатного розпису та введення окремих керуючих посад.

Службова записка і лист не містять жодних посилань та тверджень на невиконання або неналежне виконання генеральним директором КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» ОСОБА_1 службових обов`язків, перевищення повноважень, тощо, як і не наведено відповідачем жодних посилань на документи, які вказують на встановлені факти невиконання або неналежне виконання позивачем його посадових обов`язків, перевищення повноважень, та невиконання норм закону.

Суд також вказав на те, що розпорядження №408 містить лише вказівку на відсторонення ОСОБА_1 від повноважень, без обґрунтування підстав, зокрема, настання несприятливих наслідків для інших осіб, підприємства тощо.

Відсторонення особи від здійснення повноважень на посаді або без такого здійснюється лише у двох визначених випадках, наявність жодного з яких відповідачем не доведена належними доказами.

Відповідачем не доведено правомірності оспорюваного розпорядження №408 у частині визначених підстав для службового розслідування. Відповідачем не доведені обумовлені пунктом 2 і пунктом 6 Порядку №950 " Про проведення службового розслідування", ані підстави для проведення службового розслідування, ані відсторонення генерального директора від посади.

Аналізуючи надані докази по справі, суд дійшов висновку про те, що відповідачем була порушена процедура призначення службового розслідування з відстороненням позивача від виконання обов`язків, ініційовано проведення службового розслідування без наявних і доведених підстав.

Враховуючи наведене вище, суд вважав, що наявні підстави для визнання незаконним та скасування розпорядження виконуючого обов`язки Голови Київської обласної ради Я. Добрянського від 22 червня 2023 року за №408 «Про проведення службового розслідування»

Щодо позовних вимог у частині визнання незаконним та скасування розпорядження виконуючого обов`язки Голови Київської обласної ради № 409 «Про деякі питання трудових відносин з керівником КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» щодо покладення виконання обов"язків генерального директора підприємства на першого заступника генерального директора ОСОБА_11 , суд вказав, що матеріали справи не містять доказів та відповідачем не підтверджено право Київської обласної ради призначати виконуючого обов`язки генерального директора у випадку тимчасової непрацездатності Генерального директора.

Відповідачем не надано доказів, що змінивши за відсутності ОСОБА_1 штатний розпис підприємства та ввівши нові посади з відповідним призначенням осіб, було затверджено новий статут підприємства з відповідними змінами.

Будучи призначеним на посаду виконуючого обов`язки генерального директора КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» Белей Н. не був наділений правом приймати управлінські рішення, оскільки доказів про внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як про особу, яка має право вчиняти будь-які дії від імені юридичної особи КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня», відповідачем не надано.

На момент ухвалення розпорядження про призначення на посаду виконуючого обов`язки генерального директора ОСОБА_12 , позивача не було звільнено з посади генерального директора КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня», його посада не була вакантною.

Враховуючи наведене вище, суд вважав, що розпорядження від 22 червня 2023 року № 409 також є незаконним та підлягає скасуванню.

Додатковим рішенням Першотравневого районного суду міста Чернівці від 13 грудня  2023 року стягнуто з  Київської обласної ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень.

Суд мотивував додаткове рішення тим, що представник позивачки у відповідності до вимог процесуального закону у п`ятиденний строк після ухвалення судом рішення подала докази понесення позивачем витрат на професійну правничу в розмірі 10 000 гривень.

Враховуючи усе вищенаведене в сукупності, суть спору та причини його виникнення, а також відсутність заяви відповідача про зменшення судових витрат на правничу допомогу, виходячи із встановленої реальності участі адвоката та її необхідності, суд дійшов висновку, що вимога представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу з відповідача підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Київська обласна рада просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Розпорядження № 408 було прийнято у порядку встановленому законом.

Позивача було відсторонено від виконання обов`язків генерального директора підприємства із збереженням заробітної плати.

Отже, таке відстронення не впливало на майнові права позивача.

Службове розслідування проводиться за рішенням керівника.

Факт призначення такого розслідування сам по собі не визначає некомпетентності або невідповідності керівника займаній посаді, а використовується для підтвердження або спростування інформації.

Позивачем не надано обґрунтування порушення його права у зв`язку з видачею розпорядження № 409.

Вказане розпорядження видане виконуючим обов`язки голови Київської обласної ради, як керівником органу управління, в межах своїх повноважень, з урахуванням положень Статуту підприємства та контракту.

Оскаржувані розпорядження на час розгляду справи судом першої інстанції вичерпали свою дію фактом їхнього виконання, оскільки термін службового розслідування та відстронення позивача від посади було визначено з 22 червня 2023 року по 21 серпня 2023 року.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_13 , подав відзив на апеляційну скаргу.

Посилається на те, що судове рішення є законним та обґрунтованим, а аргументи апеляційної скарги безпідставними.

Відсутні норми закону, які визначають те, що орган управління наділений правом погоджувати чи не погоджувати покладання виконання обов`язків керівника закладу.

Тільки генеральний директор підприємства погоджує виконання обов`язків керівника закладу у разі його тимчасової відсутності та наділений правом призначати та звільняти з посади своїх заступників.

Матеріали справи не містять підстав для увільнення діючого заступника генерального директора ОСОБА_10 від виконання нею обов`язків, покладених ОСОБА_1 на період його тимчасової непрацездатності.

Зі змісту службової записки та листа виконуючого обов`язки підприємства від 21 червня 2023 року вбачається, що вони не містять жодних посилань та тверджень щодо невиконання або неналежне виконання генеральним директором ОСОБА_1 своїх службових обов`язків, перевищення повноважень тощо.

Представником відповідача не наведено жодних юридичних підстав із посиланням на конкретні докази, яким обґрунтовується відсторонення позивача.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Київської обласної ради восьмого скликання «Про призначення генерального директора КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» від 24 листопада 2021 року призначено ОСОБА_1 на посаду Генерального директора КНП Київської обласної ради « Київська обласна лікарня» терміном на 5 років на умовах контракту як такого, що переміг у конкурсі ( а.с. 36).

Згідно з контрактом №1 з генеральним директором КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» від 26 листопада 2021 року, ОСОБА_1 призначено на посаду генерального директора КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» строком на 5 років до 26 листопада 2026 року ( а.с. 37-40).

Відповідно до наказу від 04 жовтня 2022 року «Про покладення функціональних обов`язків» - у разі відсутності генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради " Київська обласна лікарня" або неможливості виконувати свої обов`язки з інших причин, виконання функціональних обов`язків Генерального директора покладається на заступника Генерального директора підприємства ОСОБА_14 .

Відповідно до п.2 цього наказу, він діє з дати його підписання до 26 листопада 2026 року або доки не буде скасований особою, яка його підписала ( а.с.43).

Даний наказ підписаний генеральним директором ОСОБА_1 .

Відповідно до затвердженої 04 жовтня 2022 року посадової інструкції заступника генерального директора Київської обласної лікарні, заступника генерального директора призначають на посаду та звільняють із неї наказом Генерального директора підприємства.

Відповідно до листа Київської обласної ради, з 06 червня 2023 року по 12 червня 2023 року, погоджено покладання обов`язків генерального директора КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» на заступника генерального директора Назарко М. ( а.с. 147).

Згідно з розпорядженням Київської обласної ради від 09 червня 2023 року «Про деякі питання трудових відносин з керівником КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» у зв`язку із перебуванням генерального директора підприємства ОСОБА_1 на лікарняному – увільнено від виконання обов`язків генерального директора його заступника ОСОБА_14 11 червня 2023 року. Покладено виконання обов`язків генерального директора на медичного директора ОСОБА_15 ( а.с. 153).

Згідно штатного розпису КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня», затвердженого Київською обласною радою станом на 01 жовтня 2022 року погоджено штат підприємства у кількості 133 штатні одиниці. До керівного штату віднесено такі посади: генеральний директор, заступник генерального директора, медичний директор, заступник медичного директора з реабілітаційної та спортивної медицини, заступник медичного директора з амбулаторно- поліклінічної роботи ( а.с. 52-57).

ОСОБА_15 12 червня 2023 року звернувся до Київської обласної ради із листом щодо погодження змін до штатного розпису КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня». Зміни штатного розпису передбачали: введення «Заступника генерального директора з експертизи якості та клінічного аудиту»; виведення «Заступника медичного директора з реабілітаційної та спортивної медицини апарату управління»; введення «Першого заступника генерального директора»; виведення «Начальника господарського управління». Зазначені зміни штатного розпису КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» погоджені Київською обласною радою .

Фактично даними змінами у штатному розписі було введено посаду першого заступника генерального директора, на яку прийнято ОСОБА_11 з 14 червня 2023 року із покладенням на неї виконання обов`язків генерального директора КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» та увільнено від виконання обов`язків генерального директора ОСОБА_15

ОСОБА_11 21 червня 2023 року направила лист до виконуючого обов`язки голови Київської обласної ради щодо проведення службового розслідування діяльності діючого генерального директора підприємства ОСОБА_1 ( а.с. 155).

Начальником юридичного управління Київської обласної ради Я. Ярошовець було скеровано виконуючому обов`язки голови Київської обласної ради службову записку № С3-827 від 22 червня 2023 року, згідно якої на підставі листа ОСОБА_11 запропоновано провести службове розслідування щодо невиконання або неналежного виконання службових повноважень та недодержання ОСОБА_1 вимог законодавства та вирішення питання про його відсторонення.

У цій же службовій записці ОСОБА_16 зазначає, що інформація надана ОСОБА_11 може вказувати на невиконання або неналежне виконання ОСОБА_1 службових обов`язків.

22 червня 2023 року Київська обласна рада восьмого скликання винесла розпорядження № 408 « Про проведення службового розслідування».

Зі змісту розпорядження №408 вбачається, що предметом службового розслідування є:

- невиконання або неналежне виконання генеральним директором КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» ОСОБА_1 службових обов?язків, що призвело до утворення кредиторської заборгованості перед контрагентами у розмірі 5 235 000 гривень;

- невиконання або неналежне виконання генеральним директором КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» ОСОБА_1 службових обов?язків щодо організації ведення претензійно-позовної роботи по стягненню дебіторської заборгованості орендарів перед КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» по орендній платі та відшкодуванню вартості комунальних послуг;

- недодержання генеральним директором КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» ОСОБА_1 вимог законодавства, зокрема, частин першої та четвертої статті 8 Закону України «Про оплату праці», пункту «ж» частини першої статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 року за № 28 «Деякі питання оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров`я» в частині невиплати мінімального розміру заробітної плати медичним працівникам у лютому - травні 2023 року.

Відповідно до пункту 6 цього розпорядження ОСОБА_1 на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання обов`язків генерального директора.

Розпорядженням виконуючого обов`язки голови КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» «Про деякі питання трудових відносин з керівником КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня»  виконання обов"язків генерального директора підприємства на час проведення службового розслідування з 22 червня 2023 року по 21 серпня 2023 року включно покладено на першого заступника генерального директора ОСОБА_11 .

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Щодо визнання незаконним та скасування розпорядження виконуючого обов`язки Голови Київської обласної ради від 22 червня 2023 року №408 «Про проведення службового розслідування» иа відсторонення від посади генерального директора КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня»

Помилковим є висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування вказаного розпорядження, виходячи з наступного.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно зі статтею 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 затверджено «Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного розпорядження.

У пункті 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Порядок), затвердженого Постановою № 950, тут і надалі – у редакції, чинній на час укладення прийняття розпорядження, передбачено, що відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування:

– у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян;

– у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

– на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

– з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності – особи, яка виконує його обов`язки (далі - керівник органу).

За анонімними повідомленнями, заявами та скаргами службове розслідування не проводиться, крім випадків, коли анонімне повідомлення стосується порушення вимог Закону та наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Відповідно до пункту 2 Порядку рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі – особа, стосовно якої проводиться службове розслідування).

Згідно з пунктом 3 Порядку рішенням щодо проведення службового розслідування визначаються голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, предмет і дата початку та закінчення службового розслідування. Строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до пункту 4 Порядку службове розслідування проводиться з відстороненням особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, від здійснення повноважень на посаді або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається керівником органу.

Таке окреме врегулювання та зазначення про те, що рішення про відсторонення приймається керівником органу, який має право приймати рішення про проведення службового розслідування, дає підстави вважати про наділення Порядком № 950 керівника органу певним обсягом дискреційних повноважень на вирішення цього питання. Інакше б була відсутня необхідність у такому окремому зазначенні, якби виключні підстави відсторонення особи від здійснення повноважень на посаді при проведенні службового розслідування були б чітко визначені чинним законодавством, в тому числі Порядком № 950.

Про альтернативність вибору керівника при вирішення питання відсторонення особи від здійснення повноважень на посаді при проведенні службового розслідування свідчить й застосування словосполучення «може бути» в абзаці третьому пункту 4 Порядку № 950. У вказаному пункті зазначено, що особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від здійснення повноважень за рішенням керівника органу до закінчення розгляду справи судом.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що питання відсторонення чи не відсторонення особи, стосовно якої проводиться службове розслідування є дискреційним повноваженням суб`єкту, яким було прийнято рішення про проведення службового розслідування.

У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 320/4182/20 зазначено, що поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № К (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих, яких він вважає найкращим для даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5, передбачено, що дискреційні повноваження – сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно – правовим актом, проектом нормативно – правового акту.

Отже, дискреційними повноваженнями є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Суд не може зобов`язати обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав суб`єкт владних повноважень, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 167 та частиною другою статті 169 ЦК України державні та комунальні підприємства, а також навчальні заклади, спільні комунальні підприємства належать саме до юридичних осіб публічного права, безвідносно до мети їхньої діяльності.

Під посадовими особами юридичних осіб публічного права потрібно розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.

Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) – це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів, їхні заступники, особи, які керують ділянками робіт.

Так, посадовими особами підприємства є керівник, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємств.

Правові підстави відсторонення працівника від роботи власником або уповноваженим органом визначені статтею 46 КЗпП України.

Відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення працівника від роботи ? це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати.

При відстороненні трудові відносини працівника з роботодавцем не припиняються, тобто працівник не звільнений з роботи, а лише тимчасово не допускається до виконання своїх трудових обов`язків.

Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про це працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Працівник має право оскаржити наказ про відсторонення від роботи у встановленому законом порядку.

Відсторонення не має на меті покарання працівника, це особливий тимчасовий захід, що має попереджувальний характер. Воно триває або до встановлення юридичного факту, зазначеного в законі, або до припинення обставин, що призвели до відсторонення, або до вирішення питання про подальшу долю відстороненого працівника.

Отже, за суттю відсторонення від роботи є попереджувальним заходом, який застосовується роботодавцем для запобігання настанню негативних наслідків.

За змістом статті 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або  у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативно-правовим актом.

Такий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 24 січня 2024 року у справі № 727/4355/22 та від 03 червня 2022 року у справі № 331/2328/21-ц.

У відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі відповідач зазначав, що підставою для проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 є невиконання або неналежне виконання ним службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що заподіяло значну матеріальну шкоду підприємству та його працівникам.

Підставою для призначення такого розслідування стали лист виконуючого обов`язки генерального директора Кисельової М. від 21 червня 2023 року та службова записка заступника керуючого справами- начальника юридичного управління виконавчого апарату Київської обласної ради від 22 червня 2023 року № С3-827.

У листі ОСОБА_17 від 21 червня 2023 року було повідомлено про критичну ситуацію з відсутністю коштів, зокрема, для погашення зобов`язань з виплати заробітної плати, та зазначалось, що у підприємства наявна значна заборгованість (близько 5 235 000 гривень) перед контрагентами за надані підприємству послуги, лікарські засоби, продукти харчування, підприємством не здійснюється претензійно-позовна робота щодо стягнення заборгованості за орендною платою та відшкодуванням вартості комунальних послуг та з лютого 2023 року працівники стали отримувати заробітну плату, яка не відповідає мінімальному розміру оплати праці, встановленому Кабінетом Міністрів.

Виконуючий обов`язки голови Київської обласної ради надав доручення заступнику керуючого справами - начальнику юридичного управління виконавчого апарату Київської обласної ради забезпечити організацію службового розслідування.

На виконання доручення виконуючого обов`язки голови Київської обласної ради заступником керуючого справами - начальником юридичного управління виконавчого апарату Київської обласної ради було опрацьовано лист та за результатами підготовлено службову записку № СЗ-827 від 22 чернвя 2023 року.

Службовою запискою № С3-827 від 22 червня 2023 року було надано правову оцінку можливості проведення службового розслідування стосовно позивача, а також наведено положення статуту підприємства і контракту, які визначають, що саме позивач як керівник відповідає за результати господарської діяльності підприємства, виконання показників ефективності діяльності підприємства, якість послуг, що надаються підприємством, використання наданого на праві оперативного управління підприємству майна спільної власності територіальних громад і доходу згідно з вимогами законодавства, дотримання гарантій оплати праці.

У вказаній службовій записці начальником юридичного управління виконавчого апарату Київської обласної ради було вказано про те, що наведена у листі виконуючого обов`язки генерального директора Кисельової М. від 21 червня 2023 року інформація може вказувати на невиконання або неналежне виконання ОСОБА_1 своїх службових обов`язків.

Обставини наявності таких порушень на підприємстві не заперечував і сам позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції, однак посилався на те, що у даному випадку він не є відповідальним за такі порушення.

За таких обставин службова записка начальника юридичного управління виконавчого апарату Київської обласної ради № С3-827 від 22 червня 2023 та лист виконуючого обов`язки генерального директора Кисельової М. від 21 червня 2023 року щодо наявності у підприємства значної заборгованості перед контрагентами за надані підприємству послуги, лікарські засоби, продукти харчування, не здійснення підприємством претензійно-позовної роботи щодо стягнення заборгованості за орендною платою та відшкодування вартості комунальних послуг та не отримання з лютого 2023 року працівниками неналежної заробітної плати були достатніми підставами для висновку про можливе невиконання або неналежне виконання ОСОБА_1   службових обов`язків, що могло заподіяти значну матеріальну шкоду підприємству та його працівникам.

Отже, колегією суддів встановлено наявність у відповідача передбачених пунктом 1 Порядку від 13 червня 2000 року № 950 підстав для проведення службового розслідування відносно генерального директора КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» ОСОБА_1 за фактами неналежного виконання ним посадових обов`язків.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування розпорядження виконуючого обов`язки голови Київської обласної ради від 22 червня 2023 року №408 «Про проведення службового розслідування».

Оскільки положенням пункту 4 Порядку № 950 відсторонення особи у разі проведення службового розслідування щодо неї є дискреційним повноваженням керівника органу, яким прийнято рішення про проведення службового розслідуванням, оскаржуване розпорядження Чернівецької міської ради від 01 червня 2022 року в цій частині є законним та таким, що прийняте у відповідності до вимог пунктів 1, 4 Порядку № 950.

Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 січня 2024 року у справі № 727/4355/22.

Щодо визнання незаконним та скасування розпорядження виконуючого обов`язки голови Київської обласної ради від 22 чернвя 2023 року №409 «Про деякі питання трудових відносин з керівником КНП КОР «Київська обласна лікарня»

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції та доводи позовної заяви щодо задоволення вказаної вимоги з тих підстав, що матеріали справи не містять доказів та відповідачем не підтверджено право Київської обласної ради призначати виконуючого обов`язки генерального директора у випадку тимчасової непрацездатності генерального директора, відповідачем не надано доказів, що змінивши за відсутності ОСОБА_1 штатний розпис підприємства та ввівши нові керуючі посади з відповідним призначенням осіб, було затверджено новий статут підприємства з відповідними змінами посадових осіб, позивача не було звільнено з посади генерального директора КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» та його посада не була вакантною.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 у своїй позовній заяві не зазначено, яким чином видачею розпорядження виконуючого обов`язки голови КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня» «Про деякі питання трудових відносин з керівником КНП Київської обласної ради «Київська обласна лікарня»», яким покладено на першого заступника генерального директора ОСОБА_11 виконання обов`язків генерального директора підприємства на час проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 було порушено законні права та інтереси позивача.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зазначені норми права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Отже, при вирішенні спору по суті важливе значення має встановлення наявності в особи, яка звернулася із позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відтак, під час розгляду спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про недоведеність ОСОБА_1 протиправного порушення його прав, наявні підстави для ухвалення судом рішення про відмову в позові в цій частині.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією, яку Верховний Суд виклав в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 201/5856/17.

Щодо наявності підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції  щодо стягнення з  Київської обласної ради на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 10000 гривень

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Тобто, додаткове рішення суду, ухвалене у порядку статті 270 ЦПК України є невід`ємною частиною основного рішення у справі по суті спору, та не може існувати окремо від нього.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 та постановах Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 14 липня 2021 року у справі № 761/15741/17, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у cправі № 911/956/17, від 07 березня 2023 року у cправі № 922/3289/21.

Однак, зважаючи на те, що апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, додаткове рішення суду першої інстанції слід скасувати.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції ухвалив рішення  з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід скасувати та у задоволенні позову відмовити.

Додаткове рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 13 грудня  2023 року слід скасувати.

Щодо стягнення судових витрат

Згідно частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З мотивувальної частини постанови вбачається, що суд прийшов до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні позову.

З платіжної інструкції № 380 від 18 грудня 2023 року вбачається, що Київська обласна рада за подання апеляційної скарги сплатила судовий збір у розмрі 3 220 гривень 08 копійок.

Отже, з ОСОБА_1 на користь Київської обласної ради слід стягнути 3 220 гривень 08 копійок.

Керуючись статтями 367, 368, 374,  376, 381, 382  ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської обласної ради задовольнити.

Рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 22 листопада 2023 року та додаткове рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 13 грудня  2023 року скасувати.

В позові ОСОБА_1 до Київської обласної ради про визнання незаконними та скасування розпоряджень відмовити.

Розподіл судових витрат змінити.

Стягнути з   ОСОБА_1 на користь Київської обласної ради 3 220 (три тисячі двісті двадцять) гривень 08 копійок в рахунок відшкодування судових витрат, понесених на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 28 лютого 2024 року.

Головуючий                                                Олександр ОДИНАК

Судді:                                                        Мирослава КУЛЯНДА

                                                               Наталія ПОЛОВІНКІНА