Справа  №  1-21/2007

ВИРОК ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27  лютого  2007   року

Борщівський  районний  суд  Тернопільської   області

в  складх:   головуючого

при  секретарі

з  участю  прокурора

потерпілого захисника

Денисової  Т.С. Халупа  М..С. Кураша  В.Є. ОСОБА_3 ОСОБА_8

розглянути у відкритому судовому засіданні в м.Борщеві справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта неповна середня, одруженого, пенсіонера по віку, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, у  вчиненні  злочину,   передбаченого  ч.2   ст.15,   ч.І   ст.115  КК  України,

встановив   :

Підсудний ОСОБА_1 проживав у своєму господарстві в АДРЕСА_1 разом із дружиною ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3                                                                                    

12 липня 2006 в АДРЕСА_1 було релігійне свято. Біля 18 години підсудний, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, знаходився у приміщенні літньої кухні свого господарстві, де за столом розпивав із своїм сином, потерпілим ОСОБА_3, алкогольні напої. Під час застілля між ними виникла суперечка. Будучи ображеним на поведінку сина, підсудний пішов до сараю, взяв сокиру і, повернувшись до літньої кухні, діючи умисно, з метою вбивства, наніс лезом сокири удар в життєво важливу ділянку тіла - шию, заподіявши потерпілому тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент спричинення. Від удару потерпілий, який сидів на  стільці за столом спиною до підсудного, упав на підлогу. Продовжуючи свій злочинний намір, підсудний, діючи умисно, наніс ще два удари обухом сокири по голові потерпілого, внаслідок чого також заподіяв тяжкі тілесні ушкодження. Вважаючи, що потерпілий мертвий, підсудний залишив приміщення і, зайшовши до сусіднього господарства, по телефону повідомив в Борщівський РВ УМВСУ про скоєння вбивства сина. Смерть потерпілого не наступила  внаслідок  своєчасного  надання  медичної  допомоги.

 Підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.І ст.115 КК України визнав частково і суду показав, що наміру   вбивати   сина   не   мав.    Дійсно,    випиваючи   12   липня   2006   року   у приміщенні літньої кухні, між ними виникла суперечка. Він просив сина не пити спиртне, допомагати йому та матері по господарству. Згодом син, пристаючи до нього, став просити ще випити горілки. При цьому, син взяв у руки ножа. Він забрав у сина ніж і заніс його у сарай. Там, побачивши сокиру, вирішив взяти її з собою для самозахисту від сина. Коли зайшов до кімнати, побачив, що син взяв в руку другий ніж і піднімається з-за стола. Намагаючись попередити дії сина і з метою самозахисту, він замахнувся сокирою для нанесення удару обухом сокири по :спині. Удар відбувся, бо син упав на підлогу. Він вважав, що б»є сина обухом. Син стогнав, крові не бачив. Щоб провчити сина за те, що той брав до нього, як батька, ніж, вирішив ще раз вдарити сина обухом по спині. Однак при замаху сокирою, остання зачепилася за крісло і удар нею прийшовся в голову сина. Більше ударів він не наносив. Сокиру заніс до сараю. Зайшов до сусідки і по телефону в міліцію повідомив, що незнає чи вбив сина, чи прибив. У вчиненому розкаюється.                                                          

Суд, об"єктивно дослідивши всі зобрані та перевірені у судовому засіданні докази, прийшов до переконання про доведеність обвинувачення підсудного у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.І   ст.115  КК  України.   В  цьому  суд  переконали  слідуючі  докази.

Так, свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що 12 липня 2006 року, знаходячись ..у приміщенні літньої кухні свого господарства, була очевидцем того, як. підсудній, будучи п»яним та злим через суперечки із сином, приніс із сараю сокиру. Вона в той час знаходилася в кімнаті, прибирала посуд. Намагаючись попередити злочин, не впускала підсудного до кімнати, однак той відштовхнув її. Бачила, що син сидів у кімнаті за столом, спиною до вхідних дверей. Підсудний з порогу кімнати замахнувся і наніс удар сокирою по шиї сидячого сина. Останній впав на землю, кругом тіла було багато крові. Продовжуючи, підсудний ще два рази замахнувшись вдарив сина сокирою по голові. Вона зчинила крик, відштовхнула підсудного і той, забравши сокиру,   вийшов  з  приміщення.

! Свідок також показала, що потерпілий часто випивав, ніде не працював. Будучи у стані алкогольного сп»яніння, чіплявся підсудного, провокував останнього на сварку. Підсудний постійно робив зауваження потерпілому, просив не пити, допомагали по господарству. В той день за столом між ними була така ж суперечка. Ножа в руках потерпілого вона  не'бачила.

ОСОБА_4, допитана на досудбвому слідстві як свідок, що вбачається з протоколу допиту (а.с.31) показала, що підсудний 12 липня 2006 року прийшов до її господарства в збудженому стані, просив зателефонувати в міліцію, бо він зарубав свого сина. Оскільки останній був в нетверезому стані, вона набрала номер райвідділу і він сам  повідомив,   що  зарубав  свого  .сина.

Свідок пояснила, що між підсудним та потерпілим постійно виникали суперечки та бійки. Потерпілий останнім часом сильно зловживав   спиртними  напоями.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що між батьком та братом -потерпілим, в останній час часто виникали сварки через негативну поведінку брата. Той постійно пив, не допомагав матері, чіпляєвся до батька.   Батько  просив  не  пити,   взятися  за  розум.

Із протоколу огляду місця події  видно, що в кімнаті літньої кухні   виявлено   лежачим  на   підлозі   лицем  до   низу   і   головою  до   вхідних дверей ОСОБА_3, на голові та шиї якого виявлено тілесні ушкодження. Сокири з слідами крові, виявлена в дерев»яній споруді сараю.      (а.с.3-11)

Той факт, що тілесні ушкодження були заподіяні саме сокирою, виявленою на місці події, підтверджується висновком криміналістичної експертизи, в якому зазначено, що на  сокирі знайдено кров людини та епітальні частини чоловіка і результати проведеного дослідження не виключають походження виявлених слідів від потерпілого ОСОБА_3 (а.с.92-94)

При дослідженні плям крові на сорочці, брюках та парі гумових босоніжок підсудного ОСОБА_1 були виявлені антигени, які могли походити  від  потерпілого  ОСОБА_3 (а . с. 97-99)

Висновком судово-медичної експертизи підтверджено, що ОСОБА_3 внаслідок дії гострого предмету, не виключено «острієм» сокири при нанесенні удару останньою по шиї, спричинено рану правої задньо-бокової поверхні шиї з ушкодженням трапецієвидного і глибоких м»язів шиї та перелому поперечного відростка 6-го шийного хребця, а також внаслідок дії тупого предмету з обмеженою прямокутною формою, не виключено при нанесенні удару «обухом» сокири, спричинено травму голови у вигляді ран тім»яної з поширенням на потиличну ділянок, забою головного мозку тяжкого ступеню та крововиливу під павутинну оболонку головного мозку і в його речовину. Усі вони відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент їх спричинення.      (а.с.85-87)

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що підсудний його сокирою не бив. Приніс підсудний сокиру до кімнати з метою забити цвях у підлозі. Коли батько з порогу кинув йому у руки сокиру його нога зачепилася за , ніжку стола, він нахилився і сокира його вдарила по плечу. Походження  двох інших тілесних ушкоджень на голові  пояснити  не  може.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 істотно змінив свої покази, не привівши значущих причин такої поведінки, тому суд бере до уваги його покази, дані ним на досудовому слідстві і які оголошені  в  судовому  засіданні.

Так з протоколів допиту ОСОБА_3 як потерпілого (а.с.75-76, а.с.116-117) вбачається, що подій 12 липня 2006 року після від»їзду з господарства брата ОСОБА_5 з дружиною та подальшого розлиття з підсудним  спиртного,   він  зовсім  не  пам'ятає.

Посилання підсудного ОСОБА_1 в судовому засіданні на те, що умислу на вбивство потерпілого він не мав, а діяв у стані необхідної   оборони,   є  безпідставними.

Аналіз показань ОСОБА_1 на досудовому слідстві та в судовому засіданні свідчить про їх цілеспрямованість і направленість на  захист  його  інтересів.

Будучи допитаним як підозрюваний 12 липня 2006 року (а.с.27) та при відтворенні обстановки та обставин події, проведеному з участю захисника, підсудний детально розповів про обставини вчиненого ним посягання  на  життя  потерпілого   (а.с.37-41).

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, як вбачається з протоколів їх допиту (а.с.122, а.с.124), які були понятими при проведенні слідчої дії - відтворення обстановки та обставин події, підтвердили  пояснення підсудного щодо умислу  останньоо  на позбавлення  потерпілого  життя  в  момент  коли  пішов  за  сокирою  до  сараю та заподіяння  останньому  ударів  сокирою.

Судом встановлено, що потерпілий не вчиняв щодо підсудного протизаконних дій, що є необхідною умовою настання відповідальності за  злочин,   вчинений  у  разі  перевищення меж  необхідної  оборони.

Свідок ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні ствердили, що ножа в руки потерпілий ОСОБА_3 жодного разу  не  брав  і  підсудному  ним  не  погрожував.

Той факт, що підсудний приніс у приміщення літньої кухні сокиру з сараю підтверджує, що умисел на посягання на життя потерпілого виник  у  нього  зазделегідь.

Також той факт, що після заподіяння ударів сокирою підсудний відразу повідомив сусідці та зателефонував в міліцію, є також підтвердженням тому, що він діяв цілеспрямовано і послідовно, усвідомлюючи  значення  своїх  дій  та  керуючи  ними.

Нанесення підсудним націлених ударів сокирою в задньо-бокову поверхню шиї потерпілого, що сидів за столом, двох послідуючих ударів по голові лежачого потерпілого локалізація поранень свідчать про наявність у підсудного прямого умислу на вбивство, який він реалізував, однак смерть не наступила по причинах від нього незалежних. Смерть потерпілого не наступила у зв»язку з своєчасним і професійним  наданням  медичної  допомоги.

З висновку судово-психіатричної експертизи вбачається, що ОСОБА_1 в момент скоєння інкримінованого йому злочину психічними хворобами чи тимчасовими розладами психічної діяльності не страждав, міг  давати  звіт  своїм  діям  та  керувати  ними.    (а.с.90)

Виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень, суд вважає, що підсудний мав умисел на заподіяння смерті потерпілому, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали⁵ від його волі, а тому дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.І ст.115 КК  України.                                                            

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який злочин 'вчинив вперше, його вік, позитивну характеристику по місцю проживання, обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння, вважає за необхідне призначити покарання  у  вигляді  позбавлення  волі.

Суд також враховує пом"якшуючі покарання обставини: з»явлення із зізнанням, сприяння розкриттю злочину, перебування на утриманні дружини -інваліда І групи загального захворювання, думку потерпілого про незастосування до підсудного суворої міри покарання, також враховує поведінку потерпілого до вчинення злочину підсудним та вчинення злочину  по  відношенню  до  рідного  сина.

Визнаючи вище перераховані пом"якшуючі покарання обставини в їх сукупності винятковими та враховуючи «особу винного, суд вважає за можливе, при призначенні йому покарання у вигляді позбавлення волі застосувати  ст. 69  КК  України.                    

По справі проведена судова експертиза холодної зброї, вартість якої  підлягає  стягненню  з  підсудного.

Речові докази, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Борщівського РВ УМВСУ слід: дві сокири та ніж повернути ОСОБА_2, сорочку, штани, носки та гумові тапочки повернути підсудному.

Керуючись   ст.ст.323,   324  КПК  України,   суд

з  а  с  у  д  и  в   :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.І ст. 115 КК України і призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України 4 (чотири) роки позбавлення  волі.

Строк відбування міри покарання засудженому рахувати з 12 липня 2006  року.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити тримання  під  вартою.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області 47 грн. 08 коп. за проведення криміналістичної експертизи. (Код 24524727 Банк одержувач - УДК в Тернопільській  області  МФО-838012  р\р  35223001000215) .

Речові докази по справі: ніж та сокири - повернути ОСОБА_2, сорочку, штани, носки та гумові тапочки повернути підсудному після вступу  вироку  у  законну  силу.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Борщівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення, а для засудженого - цього ж строку  з  дня  одержання  копії   вироку.

Головуючий: