Справа № 1-34/ 2010 р.

                          ВИРОК

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 січня 2010 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді                         Терещенко О.І.

при секретарі                             Супрун Г.Г.

за участю прокурора                         Топоркової О.Б.

адвоката                                 ОСОБА_1

потерпілих                             ОСОБА_2, ОСОБА_3

законного представника неповнолітнього підсудного             ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі кримінальну справу по обвинуваченню    

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 18.05.2009 року Білопільським районним судом за ч.2 ст.185 до 2 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, судимість у встановлений законом термін не знята та не погашена,

- за ч.2 ст.297  КК України,

                      ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2009 року близько 20 год. ОСОБА_5 спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою викрадення предметів, що знаходяться на місці поховання померлих, прибули на центральне кладовище м. Білопілля.

Реалізуючи свої протиправні дії, ігноруючи громадську мораль у сфері шанобливого ставлення до померлих та місць їх поховання, ОСОБА_5 спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підійшли до могили, де похований ОСОБА_6 - дід ОСОБА_2, та таємно викрали металеву огорожу, спричинивши останній матеріального збитку на загальну суму 939 гривень.

Продовжуючи свої протиправні дії, направлені на викрадення предметів, що знаходяться на місці поховання померлих, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_5 спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, підійшли до могили, де поховані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - батьки ОСОБА_3, та викрали металеву огорожу, спричинивши останній матеріального збитку на загальну суму 1191 гривня.

Викрадені з місць поховання предмети підсудний та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, використали у своїх корисних цілях.

Виконуючи вказані дії, ОСОБА_5  розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків та бажав їх настання.

Факт скоєння ОСОБА_5 даного злочину підтверджується слідуючими доказами.

    Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_5 винним себе визнав повністю і показав, що 10 жовтня 2009 року приблизно о 18 год. поблизу школи-інтернату він зустрівся зі знайомими ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та разом з ними домовились піти на кладовище, де вирішили скоїти крадіжку огорож, щоб здати їх як металолом. ОСОБА_10 та ОСОБА_9 сходили до ОСОБА_12 за мішками та принесли 3 поліетиленові мішки. Прийшовши на кладовище, ногами вони розбили дві огорожі та склали їх у мішки, які перенесли в кущі. Наступного дня всі вони зустрілися на кладовищі, щоб вирішити, куди здати викрадені огорожі, для цього ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_13, у якого був автомобіль. Останній приїхав і вони завантажили мішки, після чого ОСОБА_5 пішов додому. По дорозі його наздогнав ОСОБА_10 і вони разом дійшли до центру міста, де розійшлися кожен у своїх справах. Вже через кілька днів від працівників міліції він дізнався, що металолом здати не вдалося, так як на пункті прийому металобрухту у них не прийняли метал із-за того, що він з кладовища. У вчиненому розкаюється.

    Вина підсудного ОСОБА_5 підтверджується також і показами потерпілих, свідків.

Потерпіла ОСОБА_2  показала, що 10 жовтня 2009 року їй зателефонувала мати ОСОБА_14, яка повідомила, що з місця поховання діда ОСОБА_6  зникла металева огорожа. Вона пішла на кладовище перевірити чи це дійсно так. Прийшовши, побачила, що викрадена металева огорожа, залишилися лише забетоновані стовпці, більше нічого з могили викрадено не було, могила не пошкоджена.

    Потерпіла ОСОБА_3 показала, що 12 жовтня 2009 року з ритуальної служби їй зателефонувала не відома жінка, яка повідомила, що пошкоджена огорожа на могилі її батьків. Разом з чоловіком вони прийшли на кладовище, де побачили, що від огорожі залишилося лише три забетоновані стовпці, також відсутня була огорожа і на могилі поруч.

    Свідок ОСОБА_10 показав, що 10 жовтня 2009 року приблизно о 18 год. поблизу школи-інтернату він зустрівся зі знайомими ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_5, та разом з ними домовились піти на кладовище, де вирішили скоїти крадіжку огорож, щоб здати їх як металолом. Вони разом з ОСОБА_9 сходили до знайомого ОСОБА_12 за мішками, та принесли 3 поліетиленові мішки. Прийшовши на кладовище ногами з хлопцями розбили дві огорожі та склали їх у мішки, які перенесли в кущі, потім ОСОБА_10 пішов додому, а хлопці ще залишилися на кладовищі. Наступного дня всі вони зустрілися на кладовищі, щоб вирішити, куди здати викрадені огорожі, ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_13, у якого був автомобіль.  Коли ОСОБА_13 приїхав, то вони  завантажили в автомобіль мішки. Здавати металобрухт поїхали ОСОБА_9 та ОСОБА_11 А вони з ОСОБА_5 пішли додому. Через декілька днів він зателефонував хлопцям, щоб дізнатися за скільки вони здали металолом та отримати гроші, але вони відповіли, що здати його не вдалося. Більше він не цікавився, де подівся металолом, та й хлопці йому не розповідали.

    Свідок ОСОБА_9 показав, що 10 жовтня 2009 року приблизно о 18 год. поблизу школи-інтернату він зустрівся зі знайомими ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_5, та разом з ними домовились піти на кладовище, де вирішили скоїти крадіжку огорож, щоб здати їх як металолом. Вони разом з ОСОБА_10 сходили до знайомого ОСОБА_12 і взяли у нього мішки. Прийшовши на кладовище, ногами з хлопцями розбили дві огорожі та склали їх у мішки, які перенесли в кущі, потім він пішов додому, а хлопці ще залишилися на кладовищі. Наступного дня всі вони зустрілися на кладовищі, завантажили в автомобіль ОСОБА_13 металобрухт. Здавати металолом поїхали ОСОБА_9 та ОСОБА_11 В пункті прийому металолому в м. Білопіллі по вул. Старопутивльській огорожі забирати відмовилися, якийсь хлопець сказав, що це огорожі Едика. Разом з цим хлопцем вони доїхали до перехрестя вулиць Леніна-Супруна, де їх висадили з машини і сказали, щоб вони чекали поблизу бару "Динамо", після чого ОСОБА_13 з невідомим хлопцем поїхали. Вони чекали до 20 год., а потім розійшлися по домівках. Куди подівся металолом йому й досі не відомо.

    Свідок ОСОБА_12 показав, що ввечері 10 жовтня 2009 року до нього додому прийшов знайомий хлопець ОСОБА_9 разом з якимось хлопцем на ім’я ОСОБА_10, вони у нього попросили три мішки, для чого вони їм не пояснили. Він їм дав три мішки, які вони не повернули до даного часу.

    Також вина підсудного ОСОБА_5 підтверджується і матеріалами справи, а саме:

- протоколом відтворення обстановки та обставин події, в ході якого ОСОБА_5 докладно розказав та показав про обставини викрадення огорож (а.с.105-109);

-  протоколом явки з повинною ОСОБА_5 від 15.10.2009 року. (а.с.37);

- висновками товарознавчих експертиз від 27.11.2009 року №6593 про вартість викраденого (а.с.113-115, 119-121);

- протоколом огляду предметів та постанови про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів справи від 29.11.2009 року (а.с.123-127), а також іншими матеріалами кримінальної справи у їх сукупності.

          Крім повного визнання підсудним ОСОБА_5 своє вини, суд вважає, що вина підсудного у інкримінованому йому злочині в ході судового слідства знайшла своє повне підтвердження і його дії кваліфікує за ч.2 ст.297 КК України, оскільки він скоїв наругу над могилою, тобто незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

            При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, його особу, який задовільно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом’якшують покарання – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання своєї вини,  злочин підсудний скоїв, будучи неповнолітнім, а також і те, що злочин ним вчинено в період іспитового строку.

             Тому суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі.

    Потерпіла ОСОБА_2 заявила до підсудного позов про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 1600 грн. та моральної шкоди у сумі 1000 грн.

Підсудний ОСОБА_5 позов визнав повністю.

Оскільки злочинними діями підсудного ОСОБА_2 заподіяна матеріальна шкода у сумі 939 грн., що встановлено досудовим слідством, то в такому розмірі матеріальна шкода і підлягає стягненню. Моральну шкоду суд вважає за необхідне стягнути в повному розмірі у сумі 1000 грн.

Підлягають стягненню з підсудного кошти у сумі 183 грн. 68 коп. за проведення експертизи і він з цим згоден.

Речовий доказ - 4 стовпчики та 9 секцій чугунної огорожі - залишити ОСОБА_3  

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

                    ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5   визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого   ч.2 ст.297 КК України, та призначити йому покарання  на підставі ст.69 КК України у виді  позбавлення волі строком на два роки.

Згідно ст.71 КК України до покарання, призначеного даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Білопільського районного суду від 18 травня 2009 року і за сукупністю вироків призначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк два роки один місяць.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності залиши попередній підписку про невиїзд.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 відраховувати з дня поміщення його в ІТТ Білопільського РВ ГУМВС України в Сумській області.

 Речовий доказ - 4 стовпчики та 9 секцій чугунної огорожі, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3, залишити ОСОБА_3  (а.с.127).

 Стягнути з ОСОБА_5:

-   1939 (одну тисячу дев’ятсот  тридцять дев’ять) грн. на користь ОСОБА_2;

-   183 (сто вісімдесят три) грн. 68 коп. на користь ХНДІСЕ ім.М.С. Бокаріуса за проведення експертизи (а.с.112).

    На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

    Суддя                                 підпис

    Вірно: Суддя

    Білопільського району                         ОСОБА_15

                                    Справа № 1-н-1 / 2010 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

29 січня  2010  року                                                     м. Білопілля

    Білопільський районний суд Сумської області у складі :

    головуючого судді                                             Терещенко О.І.

    при секретарі                                   Супрун Г.Г.

    за участю   прокурора                         Топоркової О.Б.

    адвоката                           ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні   в приміщенні суду  в м. Білопіллі кримінальну справу відносно

ОСОБА_10 ,

ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, не одруженого, не працюючого, учня ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого,

- про застосування примусових заходів виховного характеру за вчинення суспільно-небезпечного діяння,

В С Т А Н О В И В :

10 жовтня 2009 року у вечірній час ОСОБА_10 разом з ОСОБА_9, ОСОБА_5Ю, та ОСОБА_11 прибули на центральне кладовище м. Білопілля, де з метою викрадення предметів, які знаходяться на місці поховання померлих, переслідуючи корисливий мотив, ігноруючи громадську мораль у сфері шанобливого ставлення до померлих та місць їх поховання, з могили, де похований ОСОБА_6 - дід ОСОБА_2, викрали металеву огорожу, чим спричинили останній матеріального збитку на суму 939 гривень.

Продовжуючи свої протиправні дії, направлені на викрадення предметів, що знаходяться на місці поховання померлих, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_11 підійшли до могили, де поховані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - батьки ОСОБА_3, та викрали металеву огорожу, спричинивши останній матеріального збитку на загальну суму 1191 гривня.

    Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_10 свою провину визнав повністю.

    Своїми діями ОСОБА_10 вчинив суспільно-небезпечне діяння, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.297 КК України.

    На момент вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_10 не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, оскільки йому виповнилося 14 років, а згідно положень ч.2 ст.22 КК України кримінальна відповідальність за вчинення наруги над могилою (ст.297 КК України) настає з 16 років.

    Таким чином до ОСОБА_10 необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру - передати під нагляд матері ОСОБА_16, а провадження у справі закрити.

    Керуючись  ст.6, 7-3, 9, 447- 449  КПК України,  ст.ст. 12, 97, 105 КК України,  суд,

П О С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_10 передати під нагляд матері ОСОБА_16, а провадження у справі відносно нього закрити.

    На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту її проголошення.

    Суддя                                 підпис

    Вірно : Суддя

    Білопільського райсуду                     ОСОБА_15        

                                    Справа № 1-н-1 / 2010 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

29 січня  2010  року                                                     м. Білопілля

    Білопільський районний суд Сумської області у складі :

    головуючого судді                                             Терещенко О.І.

    при секретарі                                   Супрун Г.Г.

    за участю   прокурора                         Топоркової О.Б.

    адвоката                           ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні   в приміщенні суду  в м.Білопіллі кримінальну справу відносно

ОСОБА_9 ,

ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8, пров.Старосільський, 5, Сумської області, не одруженого, не працюючого, учня ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше не судимого,

- про застосування примусових заходів виховного характеру за вчинення суспільно-небезпечного діяння,

В С Т А Н О В И В :

10 жовтня 2009 року у вечірній час ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10, ОСОБА_5Ю, та ОСОБА_11 прибули на центральне кладовище м. Білопілля, де з метою викрадення предметів, які знаходяться на місці поховання померлих, переслідуючи корисливий мотив, ігноруючи громадську мораль у сфері шанобливого ставлення до померлих та місць їх поховання, з могили, де похований ОСОБА_6 - дід ОСОБА_2, викрали металеву огорожу, чим спричинили останній матеріального збитку на суму 939 гривень.

Продовжуючи свої протиправні дії, направлені на викрадення предметів, що знаходяться на місці поховання померлих, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11 підійшли до могили, де поховані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - батьки ОСОБА_3, та викрали металеву огорожу, спричинивши останній матеріального збитку на загальну суму 1191 гривня.

    Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_9 свою провину визнав повністю.

    Своїми діями ОСОБА_9 вчинив суспільно-небезпечне діяння, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.297 КК України.

    На момент вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_9 не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, оскільки йому виповнилося 14 років, а згідно положень ч.2 ст.22 КК України кримінальна відповідальність за вчинення наруги над могилою (ст.297 КК України) настає з 16 років.

    Таким чином до ОСОБА_9 необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру - передати під нагляд матері ОСОБА_17, а провадження у справі закрити.

    Керуючись  ст.6, 7-3, 9, 447- 449  КПК України,  ст.ст. 12, 97, 105 КК України,  суд,

П О С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_9 передати під нагляд матері ОСОБА_17, а провадження у справі відносно нього закрити.

    На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту її проголошення.

    Суддя                                 підпис

    Вірно : Суддя

    Білопільського райсуду                     ОСОБА_15