Справа № 1-54/ 2010 р.

                          ВИРОК

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 лютого 2010 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді                         Терещенко О.І.

при секретарі                             Павленко О.Г.

за участю прокурора                         Топоркової О.Б.

адвоката                             ОСОБА_1

потерпілого                             ОСОБА_2

законних представників неповнолітніх             ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі кримінальну справу по обвинуваченню    

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

  - за ч.1 ст.185  КК України,

                      ВСТАНОВИВ:

2 грудня 2009 року близько 8-50 год. ОСОБА_5, знаходячись в Жовтневій спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів Білопільського району в кабінеті №9 побачив мобільний телефон «Nokia–5130» з зарядним пристроєм, який знаходився на зарядці і належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5. Побачивши телефон у ОСОБА_5 виник умисел на його викрадення.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне збагачення, ОСОБА_5 скориставшись тим, що його ніхто не бачить, таємно, шляхом вільного доступу заволодів мобільним телефоном «Nokia–5130» з зарядним пристроєм та сім-картою оператора мобільного зв’язку «МТС», що належить ОСОБА_2

Викрадене майно ОСОБА_5 використав у своїх корисних цілях.

Згідно висновку товарознавчої експертизи №2583 від 23 грудня 2009 року загальна вартість викраденого телефону «Nokia–5130» з зарядним пристроєм на момент скоєння злочину становить 1091 грн. Вартість сім карти оператора «МТС» на момент скоєння злочину становить 30 грн. Загальна вартість викраденого майна становить 1121 грн. 00 коп.

Виконуючи вказані дії, ОСОБА_5 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків та бажав їх настання.

Факт скоєння ОСОБА_5 даного злочину підтверджується слідуючими доказами.

    Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_5  винним себе визнав повністю і показав, що 2 грудня 2009 року о 8-30 год. він перебував в приміщенні своєї школи у кабінеті №9, де збирається весь клас. Там він помітив, що його однокласник ОСОБА_2 поставив свій мобільний телефон на підзарядку. Потім продзвенів дзвоник і всі пішли на урок фізики в кабінет№23. А він через деякий час повернувся в кабінет №9 і викрав телефон ОСОБА_2 Телефон приніс додому, про викрадення нікому не сказав, тільки подзвонив братові Вадиму і сказав, що йому дали покористуватися мобільним телефоном. В подальшому він цей телефон передав братові в сумці з харчами в м. Суми. Через деякий час після того як його допитувала міліція він признався своїй матері в скоєному. Мати переконала його розповісти все працівникам міліції, що він і зробив, написавши при цьому явку з повинною. У вчиненому розкаюється.

    Вина підсудного ОСОБА_5 підтверджується також і показами потерпілого, свідків.

Потерпілий ОСОБА_2 показав, що 2 грудня 2009 року він прийшов до Жовтневої спеціалізованої школи. Близько 8-30 год. в кабінеті№9 він поставив свій мобільний телефон на зарядку, а потім пролунав дзвоник і весь клас разом з ним пішов в кабінет №23 на урок фізики. Після уроку він зайшов в кабінет №9 і виявив, що викрадено його мобільний телефон. Пізніше дізнався, що телефон викрав його однокласник ОСОБА_5.

    Також вина підсудного ОСОБА_5 підтверджується і матеріалами справи, а саме:

-  протоколом явки з повинною ОСОБА_5 від 01.01.2010 року. (а.с.32);

- висновками товарознавчих експертиз від 23.12.2009 року №2583 про вартість викраденого (а.с.73-75);

- протоколом огляду місця пригоди та постанови про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів справи від 15.01.2010 року (а.с.18-19, 65-67), а також іншими матеріалами кримінальної справи у їх сукупності.

          Крім повного визнання підсудним ОСОБА_5 своєї вини, суд вважає, що вина підсудного у інкримінованому йому злочині в ході судового слідства знайшла своє повне підтвердження і його дії кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

            При призначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, його особу, який задовільно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом’якшують покарання – щире каяття, явка з повинною, активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання своєї вини, злочин підсудний скоїв, будучи неповнолітнім.

Тому суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, але нижче від найнижчої межі, ніж передбачено санкцією ч.1 ст.185 КК України, з випробуванням.

    Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 ОСОБА_4 заявила до підсудного позов про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 1121 грн. та моральної шкоди у сумі 1000 грн.

Підсудний ОСОБА_5 та його законний представник ОСОБА_3 позов про відшкодування матеріальної шкоди визнали повністю, а моральної не визнали.

Оскільки злочинними діями підсудного ОСОБА_2 заподіяна матеріальна шкода у сумі 1121 грн., що встановлено досудовим слідством, то в такому розмірі матеріальна шкода і підлягає стягненню. Моральну шкоду суд вважає за необхідне стягнути в повному розмірі у сумі 1000 грн.

Також підлягають стягнення з підсудного кошти у сумі 75 грн. 12 коп. за проведення експертизи, а у випадку відсутності у нього достатніх коштів, дані кошти підлягають стягненню з його матері ОСОБА_3.

Речовий доказ – мобільний телефон «Nokia–5130» з зарядним пристроєм  повернути ОСОБА_6

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

                    ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого   ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання  на підставі ст.69 КК України у виді  позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ст.104 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності залиши попередній підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_5, а у випадку відсутності достатніх коштів для сплати з його матері ОСОБА_3:

- 75 (сімдесят п’ять)  грн. 12 коп. на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області за проведення експертиз (а.с.73-74);

- 2121 (дві тисячі сто двадцять одну) грн. на користь ОСОБА_2.

 Речовий доказ мобільний телефон «Nokia–5130» з зарядним пристроєм повернути ОСОБА_5  (а.с.65-67).

    На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

    Суддя                                 підпис

    Вірно: Суддя

    Білопільського району                         ОСОБА_7