Справа №  2-135/2010 р.                    

РІШЕННЯ

Іменем України

15 лютого 2010 року                                                Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої: судді                 Ніколаєвої І. К.

при секретарі                         Карпенко С. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом про розірвання шлюбу до ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 16 серпня 2003 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Петропавлівського районного управління юстиції, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 43. від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося, останні кілька років він не бере участі у вихованні сина, не надає належної матеріальної допомоги сім’ї. Бе5звідповідально ставиться до обов'язків батька, постійно проявляє до позивач неповагу та вчиняє сварки. Сторони втратили почуття взаємоповаги одне до одного, припинені шлюбні відносини, з вини відповідача сім’я розпалась і відновлення та збереження сім’ї стало неможливим. Позивач зазначає також, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам її сина.

В судовому засіданні позивач позов підтримала, просить його задовольнити та розірвати шлюб з відповідачем.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав, не заперечує проти розірвання шлюбу.

Суд вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи  вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини.

 Судом встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі з 16 серпня 2003 року, який було зареєстровано у відділ реєстрації актів громадянського стану Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом № 43, як вбачається зі свідоцтва про одруження серії 1-КИ № 103377.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає з позивачкою, що підтверджується свідоцтвом про народження, та поясненнями сторін.

В судовому засіданні встановлено, що сторони не проживають разом, спільного господарства не ведуть сімейне життя не склалося по причині неповаги один до одного, через різні погляди на сімейне життя та постійні сварки.

Судом було надано сторонам строк для примирення, однак сторони не примирилися і наполягають на розірванні шлюбу, оскільки примирення між ними неможливе. Тому суд вважає за необхідне шлюб розірвати.

    Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок  його розірвання за позовом одного з подружжя  на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу, яка передбачає, що позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

    Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212-214 ЦПК України ст.ст. 105,110,112, Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

    Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 16 серпня 2003 року у відділ реєстрації актів громадянського стану Петропавлівського районного управління юстиції Дніпропетровської області за актовим записом № 43.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 17 гривень, при  отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС.

    Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя