У Х В А Л А

19 квітня 2019 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/7687/2019

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О.Ф.,

перевіривши відповідність апеляційної скарги Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві

на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва

в складі судді Сенька М.Ф.

від 31 січня 2019 року вимогам ст. 356, 357 ЦПК України,

у справі №759/17986/15-ц Святошинського районного суду м. Києва

за скаргою ОСОБА_2

на бездіяльність та рішення державних виконавців Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві

стягувач: ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31.01.2019 скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність та рішення державних виконавців задоволено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Голосіївський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій одночасно просив відстрочити сплату судового збору.

Як на підставу відстрочення сплати судового збору вказував на те, що у зв'язку з незатвердженим кошторисом Головного територіального управління юстиції у м. Києві управління не оплатило судовий збір.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги разом з доданими до неї матеріалами, вважаю, що клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» зі змінами (далі - Закон), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за клопотанням такої сторони відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої та багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Таким чином, аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що суд з урахуванням майнового стану сторони може відстрочити сплату судового збору за клопотанням такої сторони з підстав, які наведені в статті 8 Закону.

Однак, скаржником у відповідності до вимог закону не надано доказів тяжкого майнового стану та відсутності коштів на сплату судового збору.

Посилання скаржника на те, що ГТУЮ у м. Києві не затверджено кошторису, у зв'язку з чим судовий збір не сплачено вчасно, не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та наявності правових підстав для залишення апеляційної скарги без руху, у зв'язку з тим, що в порушення п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України скаржником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» зі змінами (далі - Закон) за подання до суду апеляційної скарги на судові рішення справляється судовий збір.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону за подання юридичною особою апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( 1 921,00 грн).

З огляду на викладене, Голосіївському РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві необхідно сплатити судовий збір у сумі 1 921,00 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Солом. р-ні/Солом'ян. р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 34311206080024; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Крім того, звертаємо Вашу увагу, що відповідно до п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Оригіналдокументу про сплату (доплату) судового збору із зазначенням відомостей про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір, необхідно подати до Київського апеляційного суду.

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу.

Так, статтею 354 ЦПК України визначено строки на апеляційне оскарження. Зокрема, згідно з ч. 1 цієї статті апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи 31.01.2019 судом постановлено ухвалу за результатами розгляду скарги на бездіяльність та рішення державних виконавців. Ухвалу постановлено за відсутності учасників справи.

Матеріали справи не містять відомостей про отримання Голосіївським РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві копії ухвали суду від 31.01.2019.

Звертаючись до суду з апеляційної скаргою скаржник вказував на те, що копію ухвали ним отримано 01.04.2019. З апеляційною скаргою Голосіївський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві звернувся 05.04.2019, тобто протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали, як то передбачено п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Таким чином, апеляційну скаргу у строк, який у відповідності до вимог п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України надає право скаржнику для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Разом з цим, Голосіївським РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві у відповідності до вимог ст. 354 ЦПК України не заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали з підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Порядок щодо поновлення строку на апеляційне оскарження визначено статтею 357 ЦПК України.

Так, згідно з ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з обґрунтованою заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, Голосіївському РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві необхідно протягом десяти днів з дня отримання ухвали подати до Київського апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 31.01.2019.

За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 136, 185, 354, 356, 357 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві на ухвалу Святошинського районного суду Київської області від 31 січня 2019 року - залишити без руху, надавши строк для усунення виявлених в ній недоліків протягом п'яти днівз дня отримання ухвали суду.

Інформацію по справі можна отримати в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі Судової влади України за адресою: https://court.gov.ua.

Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку не усунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя О.Ф. Мазурик