Справа № 1-31/2010 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    09.02.2010 року Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого – судді Кричуна А.О.

при секретарі – Дяченко Н.В.

за участю прокурора – Ремеза А.П.

захисника – ОСОБА_1

потерпілого –  ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу по обвинуваченню :

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 та області, по вул. І. Франка, 13, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні має неповнолітню доньку, працюючого водієм  у ТОВ Альтера-2, не судимого,

за  ч. 2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:  

      ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху керуючи транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, при наступних обставинах.

    16.06.2009 року, близько 17.30 години, ОСОБА_3, керуючи, на підставі подорожнього листа вантажного автомобіля серії АБН № 806285, автомобілем КАМАЗ 53215, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії РКС № 335999 належить ТОВ «Альтера-2», з причепом СЗАП-83053, державний реєстраційний номер СА5843XX,   рухаючись на 78 км + 200 м автодороги Олександрівка – Кіровоград - Миколаїв на території Кіровоградського району, в напрямку від м. Миколаєва до м. Кіровограда,  порушив вимоги п. 2.3 б), 11.2, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, допустив недбалість та необачність, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відволікся від керування (заснув за кермом), при виникненні небезпеки для руху своєчасно не прийняв міри до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, виїхав на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з рухавшимся в зустрічному напрямку автомобілем ВАЗ-21074, державний реєстраційний номер НОМЕР_2,  під керуванням ОСОБА_2

    В результаті зіткнення пасажир автомобіля ВАЗ-21074 ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 568 від 27.07.2009 року, утворилися від ударів об виступаючі частини салону автомобіля в момент зіткнення транспортних засобів, і стосовно живих осіб мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент їх заподіяння, і які в даному випадку призвели до настання смерті. Смерть ОСОБА_4 знаходиться в прямому причинному звязку з отриманими тілесними ушкодженнями.

    Підсудний свою вину визнав повністю та підтвердив, що вчинив злочин при зазначених обставинах.

    Згідно ст.299 КПК України з відома і погодження всіх учасників судового засідання, а також за клопотанням підсудного, в істинності і добровільності позиції якого у суду немає сумнівів, інші докази в частині тих фактичних обставин справи, що ніким не оспорюються, судом не досліджувались, крім даних про особу підсудного.

    Суд вважає, що дії підсудного правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, так як він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху керуючи транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

    Призначаючи покарання підсудному, суд виходить із вимог ст.65 КК України, щодо ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи підсудного, обставин що пом'якшують і обтяжують його покарання.

    Підсудний вчинив тяжкий злочин ,  за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

      Пом'якшуючими  покарання обставинами підсудному, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків, на утриманні має неповнолітню дитину, обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

    З урахуванням викладеного, обставин справи, особи підсудного, який має позитивні характеристики, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на утриманні має неповнолітню доньку, злочин вчинив з необережності, добровільно відшкодував завдані збитки, тому суд переконаний, що виправлення і перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства. Так як підсудний працює водієм, що є єдиним джерелом заробітку і існування його сімї, відомостей про керування ним транспортним засобом в стані алкогольного спяніння немає, суд вважає за можливе не позбавляти його права керувати транспортними засобами.

    Речові докази підлягають поверненню за належністю.

    Керуючись ст.ст.321-324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

    ОСОБА_3 визнати винним за ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання 4 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

    На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням на 3 роки, зобов'язавши  його  періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

    Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити без змін — підписка про невиїзд.

    Речові докази по справі повернути за належністю.

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області протягом  15 діб.

    Суддя Кіровоградського

                 районного суду                      ОСОБА_5.