Справа № 2-115/2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2008 року     смт.  Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді     Орленко Л.О.,

при секретарі     Крайнюкові М. М. ,

за участю представника позивача       ОСОБА_1 Д,
представника відповідача     ОСОБА_2,

представника третьої особи     ОСОБА_3

третьої особи     ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт,  Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області,  треті особи -Веселинівська філія Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації,  ОСОБА_6,  ОСОБА_4 про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачс ОСОБА_53вернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

В позовній заяві зазначила,  що 24 листопада 2005 року помер її батько ОСОБА_7. Після смерті батька відкрилася спадщина,  до складу якої,  зокрема,  входили належні йому житловий будинок та земельна ділянка,  площею 0, 12 га,  розташовані в смт.  Веселинове по вул.  Леніна,  105. Провівши поховання батька,  вона прийняла спадщину та 16 грудня 2007 року отримала у Веселинівській державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину за законом на успадковані житловий будинок та земельну ділянку,  надану для його обслуговування.

При оформленні права на спадщину було встановлено,  що за життя ОСОБА_7,  з метою поліпшення експлуатаційних якостей домоволодіння,  побудував на земельній ділянці,  виділеній для будівництва житлового будинку,  літню кухню,  чотири сараї,  погріб та вбиральню. Дозвіл органу місцевого самоврядування на будівництво він не отримував та здійснив будівництво без розробки проекту будівництва.

Зазначені будівлі побудовані без затвердження проекту та без дозволу на будівництво,  тому вважаються самочинно збудованими і не ввійшли до складу спадкового майна.

На теперішній час позивачка бажає пррдати вищевказаний житловий будинок,  але при підготовці документів нотаріусом було роз'яснено позивачці,  що у відповідності із  ст. . 376 ЦК України - особа,  яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна,  не набуває на нього право власності.

Позивачем отримано висновки Веселинівського районного відділення ГУМНС України Миколаївської області щодо відповідності самочинно побудованого майна протипожежним нормам,  отримано дозвіл відділу містобудування,  архітектури,  ЖКГ та розвитку інфраструктури Веселинівської райдержадміністрації на узаконення самовільно побудованих об'єктів,  отримано довідку від Веселинівської санітарно-епідеміологічної станції про те,  що самочинно побудовані будівлі відповідають санітарним вимогам,  отримані заяви від сусідів позивачки ОСОБА_6 і ОСОБА_4 про те,  що самочинно побудоване майно їм не заважає і не порушує інтереси їх сімей.

Оскільки ОСОБА_7 не набув права власності на самочинне будівництво,  то вона теж не може набути право власності на нього у порядку спадкування. А тому звернулася до суду та просить суд визнати за нею право власності на самочинно побудоване нерухоме майно.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримав повністю в тому ж обсязі і з тих же підстав. Просить визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю та просив суд їх задовольнити.

Представник третьої особи Веселинівської філії Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації ОСОБА_3 проти позову не заперечує,  вважає,  що є підстави для його задоволення.

Третя особа ОСОБА_4 зазначила,  що самочинно побудовані споруди по вул. Леніна, 105 смт. Веселинове їй та членам її сім'ї не заважають,  не створюють незручностей,  а тому вона не заперечує проти визнання права власності на ці споруди за позивачем.

В судове засідання третя особа ОСОБА_6 не з'явилися,  хоча про час,  дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином,  про причини неявки суд не повідомила,  суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність третьої особи згідно з вимогами  ст. 36 ЦПК України.

Заслухавши представника позивачки ОСОБА_1,  представника відповідача ОСОБА_2,  представника третьої особи ОСОБА_8,  третю особу ОСОБА_4,  дослідивши матеріали справи,  суд в межах заявлених вимог та наданих доказів приходить до висновку,  що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено,  що позивачка 17 грудня 2007 року набула права власності на успадкований житловий будинок № 105,  розташований по вул. Леніна смт. Веселинове.

16.12.2007 р. позивач ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом,  відповідно до якого до складу спадкового майна увійшла земельна ділянка для обслуговування жилого будинку,  господарських будівель та споруд розміром 0, 12 га. На теперішній час позивачка бажає продати вищевказаний житловий будинок,  але не має можливості,  оскільки самочинно збудовані її батьком будівлі не ввійшли до складу спадкового майна,  що перешкоджає їй оформити своє право власності на ці будівлі.

Із технічного паспорту на житловий будинок (а.с.  - 8-13),  розташованого по вул.  Леніна,  105 в смт.  Веселинове Миколаївської області,  виготовленому Веселинівським ММБТІ 17.12.07. р. № 1914,  вбачається,  що на території домоволодіння попереднім власником самочинно було побудовані об'єкти нерухомості,  а саме: літню кухню,  зазначену на плані земельної ділянки за літерою „Б" вартістю 2060 гривень; сарай,  зазначений на плані земельної ділянки за літерою „В" вартістю 1291 гривні,  погріб,  зазначений на плані земельної ділянки за літерою „Гпд" вартістю 1312 гривні,  сарай,  зазначений на плані земельної ділянки за літерою „Д" вартістю 1401 гривні,  сарай,  зазначений на плані земельної ділянки за літерою „Е" вартістю 99 гривні,  йарай,  зазначений на плані земельної ділянки за літерою „Ж" вартістю 1196 гривень та вбиральню,  зазначену на плані земельної ділянки за літерою „З" вартістю 358 гривні.

Згідно з ч.3  ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою,  яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці,  що не була їй відведена для цієї мети,  за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Із досліджених в судовому засіданні доказів вбачається,  що ОСОБА_7 являвся власником земельної ділянки розміром 0, 12 гектарів,  наданої йому для обслуговування жилого будинку,  господарських будівель та споруд,  що підвереджується державним актом на право власності на земельну ділянку МК № 054617,  виданого Веселинівською селищною радою Веселинівського району Миколаївської області 21.04.2004 року,  зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею,  договорів оренди землі за № 010401000063. На цій же земельній ділянці ОСОБА_7 самочинно побудував літню кухню,  чотири сараї,  погріб та вбиральню. Дозвіл органу місцевого самоврядування на будівництво він не отримував та здійснив будівництво без розробки проекту будівництва.

Статтею 375 ЦК України передбачено,  що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі,  споруди та інше нерухоме майно,  на які набуває право власності,  та що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних,  будівельних,  санітарних,  екологічних та інших норм і правил,  а також за умови використання земельної ділянки за призначенням.

Відповідно до висновку Веселинівського районного відділення ГУМНС України Миколаївської області самочинно побудоване майно відповідає протипожежним нормам.  (а.с. 21)

За актом обстеження самовільно побудованих споруд відділом містобудування,  архітектури,  ЖКГ та розвитку інфраструктури Веселинівської райдержадміністрації надано дозвіл на узаконення самовільно побудованих об'єктів,  (а.с.  15-18).

За даними довідки Веселинівської санітарно-епідеміологічної станції самочинно побудоване майно відповідає санітарним вимогам,  а відповідно до довідок Веселинівської дільниці Вознесенського управління експлуатації газового господарства та від КЦ „Веселинівський водоканал" газопровід та водопровідна мережа не проходять за адресою: смт. Веселинове,  вуд.Леніна, 105 (а.с. 26 -28).

На підставі ч.5  ст.  376 ЦК України суд на вимогу власника (користувача) земельної ділянки може визнати за ним право власності на нерухоме майно,  яке самочинно збудоване на ній,  якщо це не порушує права інших осіб.

Самочинно побудоване нерухоме майію збудовано на землі,  власником якої являвся ОСОБА_7,  не порушує права інших осіб. Претензій та вимог сусідки ОСОБА_4,  яка залучена до справи як третя особа,  щодо самочинно збудованого майна не має.

Відповідно до заяви третьої особи ОСОБА_6 від 28.01.2008 р. самочинно побудовані на території домоволодіння № 105 по вул.  Леніна смт. Веселинове будівлі та споруди їй та членам її сім "ї не заважають,  не порушують їх прав та інтересів,  а тому вона не заперечує проти їх узаконення,  (а.с. 24).

На підставі викладеного,  керуючись стг 376 ЦК України,   ст.   ст. 10,  60,  212,  213,  214,  215, 223 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  право власності у порядку спадкування на самочинно збудовані літню кухню ( на плані земельної ділянки літ. „Б") вартістю 2060 грн.,  сарай (на плані земельної ділянки літ. „В") вартістю 1291 грн.,  погріб (на плані земельної ділянки літ. „Гпд") вартістю 1312 грн.,  сарай (на плані земельної ділянки літ. „Д") вартістю 1401 грн.,  сарай ( на плані земельної ділянки літ. „Е") вартістю 99 грн.,  сарай (на плані земельної ділянки літ. „Ж") вартістю 1196 грн.,  вбиральню ( на плані земельної ділянки літ. „З") вартістю 358 грн.,  які розташовані по вул.  Леніна,  105 в смт.  Веселинове Миколаївської області,  успадковані ОСОБА_5 після ОСОБА_7,  померлого 24 листопада 2005 року в смт. Веселинове Миколаївської області.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.