У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого - судді	Мороза М.А.,
суддів	Лавренюка М.Ю., Селівона О.Ф.,
за участю прокурора	Кривов'яза Я.І.,

  потерпілої                                                            ОСОБА_1,

  засудженого                                                         ОСОБА_2,

  законного представника засудженого              ОСОБА_3

 

розглянула в судовому засіданні 20 липня 2006 року в м. Києві  кримінальну справу за касаційною скаргою законного представника неповнолітнього засудженого та цивільного відповідачаОСОБА_3на вирок Апеляційного суду Житомирської області від 11 квітня 2006 року, яким

 

                                   ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Житомира, учня ЗОШ №НОМЕР_1 м. Житомира, не судимого, засуджено

 

-     за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі;

-     за ч. 1 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі.

           

Постановлено стягнути з цивільних відповідачів ОСОБА_3 таОСОБА_4, а після досягнення засудженим ОСОБА_2 повнолітнього віку (з ІНФОРМАЦІЯ_2р.) - з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1на відшкодування матеріальної і моральної шкоди відповідно 8198 грн. 33 коп. та 500000 грн.

 

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 25 червня 2005 року близько 10 години 30 хвилин у квартирі АДРЕСА_1 у м. Житомирі, в ході сварки з ОСОБА_5 вчинив його умисне вбивство з особливою жорстокістю, після чого таємно викрав з квартири майно потерпілої ОСОБА_1вартістю 3347 грн. 52 коп.

Злочини, як установив суд, вчинено за таких обставин. Вранці 25 червня 2005 року ОСОБА_2 домовився з ОСОБА_5 пограти у комп'ютерні ігри. З цією метою ОСОБА_2 прийшов до квартири ОСОБА_5 Під час гри у комп'ютерні ігри між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2 вирішив вбити ОСОБА_5 з особливою жорстокістю. Реалізуючи цей злочинний умисел, засуджений зі значною силою наніс ОСОБА_5 удар порожньою пляшкою з-під шампанського по голові, від якого ОСОБА_5 впав на коліна. Потім, бажаючи спричинити ОСОБА_5 особливий біль і страждання шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 наніс кухонним ножем зі значною силою не менше шістнадцяти ударів у шию та грудну клітку ОСОБА_5 і таким способом вбив його.

Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_5, ОСОБА_2 умисно таємно викрав з квартири системний блок комп'ютера з мишею та клавіатурою, а також принтер, а всього майно вартістю 3347 грн. 52 коп., що належало потерпілій ОСОБА_1, матері загиблого. 

 

В касаційній скарзі законний представник засудженого та цивільний відповідач по справі ОСОБА_3 просить вирок суду щодо його сина скасувати і направити справу на додаткове розслідування, змінивши на час додаткового розслідування запобіжний захід щодо засудженого на підписку про невиїзд з тих підстав, що ні в ході попереднього слідства ні в судовому засіданні не встановлено достовірних доказів, що безсумнівно підтверджують вину засудженого ОСОБА_2 в умисному вбивстві ОСОБА_5 Так, на його думку, про це свідчать: відсутність крові на руках, ногах та одязі засудженого; невідповідність часу скоєння злочину і часу перебування засудженого на місці злочину; відсутність мотиву у засудженого для вчинення вбивства; сумнівні знаряддя вчинення злочину, тобто не спростовані сумніви того, що вбивство вчинене саме вилученим ножем; показання, що дав засуджений в ході попереднього слідства у тому числі і під час відтворення за його участю обстановки та обставин події, в яких він визнавав себе винним у вбивстві, ним були дані під тиском працівників міліції. Зазначає також, що покарання засудженому призначено занадто суворе і сума відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої стягнута занадто велика.

 

В запереченні на касаційну скаргу законного представника засудженого  представник потерпілої ОСОБА_1просить касаційне скаргу залишити без задоволення  а вирок суду без зміни. Вважає, що всі наведені в касаційній скарзі доводи судом перевірені, їм дана відповідна оцінка і ідстави для скасування вироку відсутні.

 

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого ОСОБА_2 та його законного представника. ОСОБА_3, які підтримали доводи поданої скарги, пояснення потерпілої ОСОБА_1та думку прокурора про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги законного представника засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга представника засудженого задоволенню не підлягає.

Доводи скарги законного представника засудженого про необґрунтованість засудження ОСОБА_2 є безпідставними, а висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами і є правильним.

Незважаючи на те, що ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе у вчиненні зазначених злочинів не визнав, суд обґрунтовано взяв за основу і визнав такими що відповідають дійсності його показання в ході досудового слідства.

Так, сам ОСОБА_2, як видно з його показань на допиті в якості підозрюваного за участю захисника 26.06.2005 р. (т.1, а.с. 69-73), винним себе у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_5 і викраденні майна визнав і в деталях описав механізм нанесення ударів пустою пляшкою по голові ОСОБА_5 та ножем по його тілу, вказав на кімнату, в якій він наносив удари потерпілому, вказав також на те, куди саме він викинув ніж після нанесення ударів, а також на те, куди він викинув свої шкарпетки, відчувши, що вони мокрі від крові. Під час цього допиту ОСОБА_2 в деталях пояснив також обставини викрадення комп'ютерної техніки з квартири.

Аналогічні детальні показання про обставини вчинення злочинів ОСОБА_2 давав також при відтворенні за його участю та за участю захисника 26.06.2005 р. обстановки та обставин події (т.1, а.с. 77-89), а також при дачі первинних пояснень в присутності педагога 25.06.2005 р. (т.1, а.с. 51-58). В цих показаннях він в деталях описав обставини нанесення ударів потерпілому пляшкою та ножем,  а також про те як знищував сліди злочину, куди заховав ніж - знаряддя вбивства, де залишив сумку з викраденим майном, куди і чому викинув шкарпетки зі слідами крові.

Оцінюючи наведені показання засудженого в ході досудового слідства, суд обґрунтовано визнав їх достовірними, оскільки вони були послідовними, суперечностей не містять і підтверджуються іншими розглянутими в судовому засіданні доказами.

Так, за даними протоколу огляду місця події від 25.06.2005 р. у квартирі ОСОБА_1був виявлений труп ОСОБА_5 зі слідами колото-різаних поранень, численні сліди крові на підлозі, пляшка з під шампанського (т.1, а.с. 2-25). В протоколі огляду детально відтворена обстановка в квартирі, а також встановлена відсутність комплектуючих складових комп'ютера.

Показання ОСОБА_2 в ході досудового слідства про спосіб і час убивства ОСОБА_5 підтверджуються даними, встановленими висновками судово-медичних експертиз про характер, локалізацію ушкоджень на тілі потерпілого та про причини його смерті, а його показання стосовно конкретного місця вчиненого вбивства (про те, де саме і в якому положенні залишився труп ОСОБА_5) та щодо знаряддя вбивства узгоджуються із даними протоколу огляду місця події. Під час додаткового огляду квартири потерпілої ОСОБА_1під диваном у кімнаті № НОМЕР_2був виявлений і вилучений кухонний ніж, на лезі якого виявлені сліди крові (т.1, а.с. 39-41, т.2 а.с. 17). Місце виявлення ножа співпадає із вказаним у зізнавальних показаннях засудженим місцем, куди він кинув ножа - знаряддя злочину.

Висновки судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_5 підтвердив в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_6, який проводив дослідження трупа. З його пояснень вбачається, що судово-медичних ознак про зміну пози трупа після настання смерті не виявлено (т.1, а.с. 122-139, 195-196, 222-223).

Висновками судово-медико-криміналістичної експертизи підтверджується факт заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 саме тим ножем, що був виявлений і вилучений у квартирі під час огляду місця події (т.1, а.с. 188-191).

За даними протоколу огляду місця події від 25.06.2005 р. на кущах під балконом квартири засудженого були виявлені і вилучені шкарпетки, на нижніх частинах яких (стопах) виявлена велика кількість речовини бурого кольору. У квартирі сім'ї ОСОБА_2 на поверхні дверей, що ведуть у кімнату засудженого, виявлена пляма бурого кольору. При експертному дослідженні шкарпеток та зішкребу плями з дверей виявлена кров людини, яка за груповою належністю могла походити від ОСОБА_5 (т.1. а.с. 32-37, 152-154).

Таку ж кров було виявлено також на спортивних штанах засудженого, які були вилучені під час відтворення обстановки та обставин події (т.1, а.с. 77-89. 141-144).

Із показань свідка ОСОБА_7, яка проживає в одному під'їзді з квартирою сім'єю ОСОБА_1вбачається, що близько 11 години 25.06.2005 р. на сходинковому майданчику між першим та другим поверхами під'їзду хтось залишив господарську сумку, про місцезнаходження якої запитував у неї ОСОБА_2, якому вона відчиняла двері (т. 4, а.с. 24-25).  Враховуючи показання даного свідка, суд прийшов до висновку, що викрадення майна з квартири, а значить і вбивство потерпілого, були вчинені близько 11 години.

Таким чином, посилання в касаційній скарзі на те, що на засудженому не були виявлені сліди крові потерпілого, не встановлений час його перебування в квартирі ОСОБА_5 та наявність сумнівів щодо знаряддя вчинення вбивства, не ґрунтуються на матеріалах справи, а тому є безпідставними.

Посилання у касаційній скарзі законного представника на те, що показання засуджений під час проведення досудового слідства, а саме: при дачі первинних пояснень, при допиті як підозрюваного та під час відтворення за його участю обстановки і обставин події (т.1, а.с. 51-58,69-73, 77-89), в яких він визнавав себе винним у вбивстві ОСОБА_5 та викраденні майна з квартири, його змусили давати працівники міліції через застосування незаконних методів дізнання і слідства, як видно із матеріалів справи і вироку, ретельно перевірялися на стадії досудового і судового слідства, але не підтвердилися, і були визнані безпідставними.

Вивченням матеріалів справи також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що стосовно ОСОБА_2 застосовувались чи могли застосовуватись незаконні методи слідства чи дізнання. Не виявлено й інших порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкоджали чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний і обґрунтований вирок.

Зокрема, всі первинні показання, в яких він визнавав себе винним, ОСОБА_2 давав в присутності захисника і педагога, які не ставили питання і не заявляли клопотань про здійснення працівниками міліції якихось дій, що ставлять під сумнів дачу показань підозрюваним ОСОБА_2 не добровільно, а  під тиском.

При допиті його в якості обвинуваченого 01.07.2005 року після обрання щодо нього судом запобіжного заходу у виді взяття під варту, ОСОБА_2 відмовився давати будь-які показання, скориставшись правом, передбаченим ст. 63 Конституції України і лише при допиті в якості обвинуваченого 26.10.2005 року він заявив, що вбивство ОСОБА_5 вчинив не він, а ОСОБА_8. В ході досудового і судового слідства була ретельно перевірена така версія засудженого і жодних даних, які свідчили б про причетність до вбивства ОСОБА_5 та викрадення майна ОСОБА_1інших осіб, у тому числі і ОСОБА_8, не встановлено. Вивченням матеріалів справи також не встановлено даних про причетність до вбивства інших осіб, а  тому такі твердження засудженого ОСОБА_2 в судовому засіданні є безпідставними.

Із матеріалів справи вбачається, що слідчими органами і судом досліджено всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного вирішення справи.

За таких даних слід визнати, що ОСОБА_2 обґрунтовано засуджено за умисне вбивство ОСОБА_5 та викрадення майна потерпілої ОСОБА_1.

Згідно із п. 8 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 20003 р. “Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи” умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних страждань, шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень. Висновки судово-медичної експертизи № НОМЕР_3 від 18.07.2005 р. (т.1, а.с. 122-139) свідчать про заподіяння потерпілому 16-ти ножових ран, який, не втрачаючи свідомості, зазнавав особливих фізичних страждань, що усвідомлював і передбачав ОСОБА_2 За таких обставин його дії за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфіковані вірно, відповідно до встановлених судом фактичних обставин.

Покарання ОСОБА_2призначене у відповідності з вимогами закону, воно відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів й особі засудженого, є необхідним для його виправлення і підстав для його пом'якшення немає.

Цивільний позов по справі судом вирішений відповідно до вимог закону і задоволений в частині стягнення матеріальної шкоди відповідно до наданих позивачем письмових доказів. Рішення суду в частині стягнення на користь потерпілої моральної шкоди належним чином мотивоване у вироку і підстав для зменшення суми, що повинна бути відшкодована потерпілій ОСОБА_1нема.

 

Отже, підстав для скасування чи зміни вироку щодо ОСОБА_2 не вбачається.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 395-396 КПК України, колегія суддів -

 

у х в а л и л а:

 

            Вирок Апеляційного суду Житомирської області від 11 квітня 2006 року стосовно ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу законного представника засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_3, без задоволення.

 

с у д д і:

 

Лавренюк М.Ю.                     Мороз М.А.                      Селівон О.Ф.