ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № П/9901/192/19

УХВАЛА

18 квітня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Ключковича В.Ю., суддів: Губської О.А. та Беспалова О.О, перевіривши позовну заяву ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

16.04.2019 ОСОБА_2 звернувся до Касаційного адміністративного суду Верховного Суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії, у якому просить скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 07 квітня 2019 року № 759.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року позовну заяву передано до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Перевіривши подану позовну заяву, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду, з огляду на наступне.

Порядок розгляду даної категорії справ регулюється нормами Глави 11 § 2 Кодексу адміністративного судочинства України - «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ».

Особливості провадження у справах, пов'язаних із виборами Президента України встановлені статтею 277 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, у тому числі рішення Центральної виборчої комісії із встановлення результатів виборів, можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 273 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

Частиною 3 ст.273 КАС України передбачено, що рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.

За змістом частини 6 вищевказаної статті позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Викладене, свідчить, що саме з 08 квітня 2019 року у розумінні вимог ч. 6 ст. 273 КАС України повинен обраховуватися п'ятиденний строк звернення до суду із позовом про оскарження постанови Центральної виборчої комісії від 07 квітня 2019 року № 759.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 270 КАС України, на обчислення строків, встановлених статтями 273 - 277, 280 - 283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.

Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події.

Частина 5 ст. 270 КАС України містить імперативну норму, відповідно до якої, днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Крім того, суд зазначає, що згідно п. 8.1.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 15 від 01.11.2013 «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом» важливим елементом цих строків є момент їх початку, який визначається днем прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Це перша відмінність строку звернення до суду щодо вирішення виборчих спорів від строку звернення до суду в інших спорах адміністративної юрисдикції, в яких, як правило, цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, у виборчих спорах немає необхідності з'ясування обставин щодо дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Таке правове становище дозволяє чітко визначити початок строку звернення до суду для вирішення виборчих спорів, який не залежить від суб'єктивного сприйняття позивачем моменту порушення його права чи інтересу.

При цьому, законодавцем не передбачено можливість поновлення пропущеного п'ятиденного строку на оскарження рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Крім іншого суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З огляду на те, що позивач оскаржує постанову Центральної виборчої комісії від 07 квітня 2019 року № 759, п'ятиденний строк такого оскарження спливає 12 квітня 2019 року. Проте, позовну заяву, як зазначалося вище, було подано до Верховного Суду (яку ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року передано до Шостого апеляційного адміністративного суду) лише 16.04.2019, тобто з пропуском п'ятиденного строку, передбаченого ч.6 ст.273 КАС України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскільки позовна заява подана з пропуском встановленого процесуальним законом п'ятиденного строку звернення до суду щодо оскарження постанови Центральної виборчої комісії від 07 квітня 2019 року № 759, який не може бути поновлений з огляду на швидкоплинність виборчого процесу, то наявні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 243, 248, 270, 271, 273 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 про скасування постанови - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у дводенний строк у порядку, встановленому ч. 2 ст. 278 КАС України.

Відповідно до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, апеляційна скарга подається учасниками справи до Верховного суду через Шостий апеляційний адміністративний суд.

Суддя-доповідач  В.Ю. Ключкович

Судді О.А. Губська

О.О. Беспалов

Головуючий суддя Ключкович Василь Юрійович

Судді: Беспалов Олександр Олександрович

ОСОБА_46