Справа №2а-263/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 лютого  2010 року                             Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого     судді      Слюсар Л.П.  

               при секретарі                   Карпенко І.Ю.,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним  позовом  ОСОБА_1 до  Управління  Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про встановлення надбавки до пенсії за віком та перерахунок пенсії,  -  

ВСТАНОВИВ:

Позивач в січні 2010 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” має статус дитини війни, у зв’язку з чим згідно ст. 6 цього Закону має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на це у періоди з 2007 по 2009  роки така допомога йому не виплачувалася у належному розмірі, що позивач вважає незаконним. На підставі викладеного просив суд: визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, що полягають в порушені вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», щодо перерахунку раніше призначеної йому пенсії з урахуванням належної йому надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії; зобов’язати відповідача: - здійснити з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року перерахунок раніше призначеної йому пенсії за віком у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, застосувавши прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірах з 1 квітня 2007 року - 406 грн., з 1 жовтня 2007 року – 411 грн., збільшений на один відсоток, згідно з нормами ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. 7 ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зі змінами  та доповненнями;  здійснити з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року перерахунок раніше призначеної йому пенсії за віком у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, застосувавши прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірах з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року – 482 грн.,  з 1 жовтня 2008 року – 498 грн., згідно з нормами ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;  здійснити з 22 травня 2008 року перерахунок раніше призначеної йому пенсії за віком у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням підвищення щомісячно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з  застосуванням розміру прожиткового мінімуму, який щорічно встановлюється для осіб, які втратили працездатність;  здійснити з 01 січня 2009 року по 31.12.2009 року перерахунок раніше призначеної йому пенсії за віком у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням підвищення щомісячно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з застосуванням розміру прожиткового мінімуму, який щорічно встановлюється для осіб, які втратили працездатність;  здійснити на  його користь виплату заборгованості з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року по доплаті до  пенсії у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням підвищення щомісячно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в сумі 742 грн. 65 коп.;  здійснити на його користь  виплату заборгованості з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в сумі 772 грн. та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 1195 грн. 20 коп.  по доплаті до  пенсії у відповідності зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням підвищення щомісячно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що відповідає не отриманому розміру 20% вказаної доплати щомісячно; стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська  на його користь заборгованості по доплаті до його пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в сумі 2709 грн. 85 коп.

   Представник відповідача  в запереченнях  проти вимог позивача, вказав, що  позов не визнають у повному обсязі, посилаючись на те, що у спірному періоді Законами України  “Про державний бюджет України на 2007 рік ”, “Про державний бюджет України на 2008 рік ” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” була зупинена.  Розрахунок  щомісячного  довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість  пенсі, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком,  щодо виплати у відповідності до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, діючим законодавством до 01.01.2008 року не передбачено.  Постановою КМ України  від 28.05.2008 року №530 « Деякі питання соціального захисту окремих громадян»  зазначено, що дітям війни ( крім тих, на яких поширюється  дія Законів України « про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та « про жертви нацистських переслідувань» до пенсії або щомісячного  довічного утримання  чи державної соціальної  допомоги, що виплачується  замість пенсії, підвищення проводиться в таких розмірах: з 22 травня -48 грн.10 коп., з 01 липня -48 грн. 20 коп., з 01 жовтня – 49 грн. 80 коп.  Починаючи з 01.01.2008 року позивачу виплачується надбавка як « дитині війни»  відповідно до діючого законодавства.    

           Позивач у судовому засіданні позов підтримав, та просив суд поновити йому пропущений з поважних причин строк для звернення з позовом до суду.

   Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Управління Пенсійного фонду України  в Індустріальному районі    м. Дніпропетровська була призначена та виплачувалася пенсія, що у 2007-2009 р. нараховувалася без врахування підвищення її розміру на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

На  початок спірного періоду питання підвищення розміру пенсії для дітей війни були врегульовані положеннями ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, якою було визначено, що  для осіб, що мають відповідний статус, розмір пенсії, довічного утримання або соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Законами України «Про державний бюджет України на 2007 рік»  та « Про державний бюджет на 2008 рік»  дія цієї норми була зупинена на 2007 рік та 2008 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а  у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у ст.  62 встановлено,  що прожитковий мінімум осіб,  які втратили працездатність, встановлюється на рівні: з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня — 406 гривень, з 1 жовтня — 411 гривень.

Законом України « Про державний Бюджет України  на 2008 рік» що прожитковий мінімум осіб,  які втратили працездатність, встановлюється на рівні: з 1 січня — 470 гривень, з 1 квітня — 481 гривень, з 1 жовтня — 498 гривень.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають конституції (є неконституційними) положення п. 12 статті 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими встановлено, що на 2007 рік зупиняють дію положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», де зазначено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року дійшов висновку,  що зупинення законом про Державний  бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки  відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія цієї норми була зупинена на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України, яке набрало чинності 09.07.2007, дію цієї норми було поновлено, а тому позовна вимога про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити  підвищення за  період з 09.07.2007 до 31.12.2007 року підлягає задоволенню, так як відповідач самостійно не здійснив такого нарахування після набрання рішенням Конституційного Суду України законної сили.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли  внаслідок дії положень статей відповідних законів, що визнані неконституційними, а також, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з ч.2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  Тому відповідач нараховував   та виплачував позивачу визначені постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 надбавку у 2008  році.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 було визнано неконституційним зупинення дії ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» на 2008 рік.

Прийнятою 28.05.2008 року Кабінетом  Міністрів України постановою № 530 врегульовані розміри підвищення до пенсії дітям війни.

Однак відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються зокрема, основи соціально захисту, а її ст.75 установлено, що єдиним органом законодавчої сили в Україні є парламент – Верховна Рада. Конституція не надала права  парламенту  делегувати свої повноваження іншим державним  органам, - а останнім -  своїми нормативними актами змінювати положення законів.  

Виходячи із вищевикладеного позовні вимоги про зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення за  період з 22.05.2008 до 31.12.2008 року, так як відповідач самостійно не здійснив такого нарахування після набрання рішенням Конституційного Суду України законної сили.

Відповідно до  ч. 2 ст. 99 КАС України  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України, якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим кодексом.

З урахуванням пояснень ОСОБА_1  стосовно причин пропуску строку звернення та положень ст.2 Закону  України  «Про соціальний захист дітей війни» ,  якою визначається мета надання державної соціальної підтримки, суд дійшов висновку, що вони є поважними, а тому порушене право підлягає захисту.  

       Отже, Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська  у цей строк допустило бездіяльність та, як наслідок, порушення відповідного права.

Ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»  Уряду України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

    Судом встановлено, що Управління протягом того року цього не здійснювало, а виплати проводились на підставі п.8 Постанови Уряду України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28 травня 2008 року.

    Відтак, у зв’язку з неправильним тлумаченням вимог законів відповідач допустив протиправність дій та, як наслідок, порушення права позивача.

Разом з тим, суд вважає за можливе з метою повного захисту прав позивача, керуючись ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати у різні періоди часу протиправними бездіяльність та дії Управління щодо нарахування ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 22, 92, 152 Конституції України, ст.ст.1,3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року, Законом України « Про державний бюджет на 2008 рік», Рішенням Конституційного суду України  від 22.05.2008 року №10 рп/ 2008, Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік», ст. ст. 8, 10, 11, 12, 18, 69, 94, 99, 100, 128, 158, 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

  Позовні вимоги  ОСОБА_1  - задовольнити частково.

 Поновити  строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

 Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська  перерахувати ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», і провести відповідні виплати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплачених сум.

Визнати противоправними дії Управління Пенсійного воду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська протягом 2009 року щодо нарахування ОСОБА_1 як особі, що набула статусу дитини війни, відповідно до п. 8 Постанови Кабінету  Міністрів України № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного воду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська перерахувати ОСОБА_1 пенсію з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і провести відповідні виплати, виплата яких передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » (в редакції від 18 листопада 2004 року ), за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з відрахуванням фактично отриманих коштів за цей же період.  

В іншій частині позову відмовити.

Постанова  набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.  У разі  подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.    

 Постанова може  бути оскаржена до апеляційного  адміністративного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ- з дня складання  в повному обсязі,  заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії  до апеляційної інстанції, або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення .

             Суддя                                                                                                          Л.П. Слюсар