Справа  № 2-778/ 2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2010  року                                 Індустріальний  районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого  судді   -      Слюсар Л.П.

                 при секретарі             -      Карпенко І.Ю.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду  м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу суд , -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2010 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, в позовній заяві і в судовому засіданні посилалася на те, що 30 липня 1977 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу є повнолітні діти: Ірина, ІНФОРМАЦІЯ_1, Олексій, ІНФОРМАЦІЯ_2. З липня 1997 року між нею та відповідачем припинені шлюбні відносини і ведення спільного господарства.  Причиною розпаду сім’ї  - відповідач не приділяв уваги позивачці, зраджував з іншою жінкою. Повне непорозуміння один до одного,  що  спричинило  втрату кохання та поваги. З липня 1997 року відповідач утворив другу сім’ю з іншою жінкою, але з нею шлюб не розривав. Оформити розлучення через органи РАЦС не має можливості, оскільки відповідач не з’являється в органи РАЦС. Примирення не можливе.  Спору про розділ майна не має.  Просила шлюб розірвати.  

Відповідач в судове засідання з’явився. Позовні вимоги визнав. Просив шлюб розірвати  в зв’язку з фактичним припиненням  шлюбних відносин.

 Виходячи із наведеного, суд  вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

 Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

Так, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами 30 липня 1977 року в  Амур-Нижньодніпровському районному відділі ЗАГС у м. Дніпропетровська, актовий запис № 997, був зареєстрований шлюб. Від спільного життя є повнолітні діти. Судом встановлено, що сторони з липня 1997 року проживають окремо, спільне господарство не ведеться,  примирення не можливе. Майновий спір  відсутній.  

Причиною розпаду сім’ї є подружня зрада відповідача. Повне непорозуміння один до одного,  що  спричинило втрату кохання та поваги. З липня 1997 року відповідач проживає окремо з іншою жінкою

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін.

При постановленні рішення, суд враховує те, що сторони наполягають на розірванні шлюбу, сімейно-шлюбні відносини припинені з липня 1997 року,  а тому приходить до висновку про те, що сім’я сторін розпалася остаточно та відновлена бути не може.

Тому суд вважає за необхідне позов задовольнити та розірвати шлюб, судові витрати віднести за рахунок відповідача.

Приймаючи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст. 104, 110 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 3,7,10, 11, 15, 57,88, 130,174,  212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Шлюб між  ОСОБА_2 та  ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Нестеренко) ОСОБА_3, зареєстрований 30 липня 1977 року в  Амур-Нижньодніпровському районному відділі ЗАГС у м. Дніпропетровська, актовий запис № 997 - розірвати.

Стягнути  при видачі  свідоцтва про  розірвання шлюбу в органах РАЦС в прибуток держави  з ОСОБА_4 державне мито в розмірі 17 грн. 00 коп., ОСОБА_1 від сплати державного мита  звільнити.

 Рішення може  бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги,  або без подання заяви про апеляційне оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з  дня проголошення рішення.

              Суддя:                                                                                       Л.П. Слюсар